Ухвала суду № 40424921, 03.09.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/523/14-кГоловуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М. Провадження № 11-кп/789/173/14 Доповідач - Галіян Л.Є.Категорія - ч.2 ст.185, ч.2 ст. 194 ч.2ст. 289, ч.1 ст 304 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Галіян Л.Є.

Суддів - Коструба Г. І., Кунець І. М.,

при секретарі - Цінькевич В.М.

з участю:

прокурора - Семенця О.А.

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області Антюка І.П. на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 травня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА :

Цим вироком:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, студента 3-го курсу Поморянського професійного ліцею, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено йому покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 194 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

-за ч.2 ст.289 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі;

-за ч.1 ст. 304 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_4 покладено такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або навчання.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, не одруженого, освіта середня-спеціальна, не працюючого, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено йому покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст.289 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_5 покладено такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозводу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або навчання.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с. Лосятин Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_3, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, студента 3 - го курсу Почаївського вищого професійного училища, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України і призначено йому покарання у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі.

На підставі ст.104 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_6 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_5 покладено такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання аба навчання.

Вироком суду також вирішено питання щодо стягнення судових витрат та стосовно речових доказів.

Згідно вироку суду 29 грудня 2013 року ОСОБА_4, з метою схилити неповнолітнього ОСОБА_6 до вчинення злочину, запропонував останньому скоїти незаконне заволодіння транспортним засобом, на що ОСОБА_6 погодився.

29 грудня 2013 року у ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та неповнолітнім ОСОБА_6 виник злочинний умисел на вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, 29 грудня 2013 року приблизно о 02 год. 15 хв. ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, а саме з неповнолітнім ОСОБА_6 та ОСОБА_5, перебуваючи на тереторії магазину "Джерело" в с. Богданівка Кременецького району Тернопільської області, підійшли до автомобіля марки ВАЗ-2109 д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, який належить ОСОБА_8.. Не маючи дозволу власника на керування вказаним автомобілем, всупереч волі власника, вирішили заволодіти ним для тимчасового використання та задоволення особистих потреб. З цією метою ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що дверки автомобіля не були замкненими, відчинили їх і таким чином проникли в салон автомобіля. ОСОБА_6 сів за кермо автомобіля, за допомогою ручки коробки передач поставив нейтральну швидкість. Після цього всі троє почали виштовхувати автомобіль з території магазину на вулицю. Перемістивши автомобіль на вулицю, ОСОБА_5 побачив, що в замку запалювання знаходяться ключі до автомобіля. Всі троє почергово намагалися завести двигун автомобіля з допомогою ключів, однак цього їм не вдалося і тому далі всі тороє знову почали штовхати автомобіль по вулиці с. Богданівка Кременецького району подалі від магазину "Джерело", намагаючись завести двигун автомобіля, яким вони в подальшому мали намір слідувати в с. Кокорів Кременецького району. Шляхом штовхання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перемістили автомобіль від магазину "Джерело" на відстань 200 метрів, де автомобіль скерували в кювет.

Продовжуючи свою злочину діяльність ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_5, переслідуючи корисливу мету, переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони не будуть помічені сторонніми особами, таємно викрали з автомобіля марки ВАЗ 2109, яким перед тим незаконно заволоділи, сірий металевий ящик, в якому знаходилися паяльник марки "Євро Графт" №08Е0010799 та кусачки марки "Сатіламас". Вказані інструменти ОСОБА_5 заніс та заховав в лісопосадку. Після цього ОСОБА_5 підтримував кришку заднього багажника автомобіля, а ОСОБА_4 викрав із заднього даного автомобіля електронанос "Водолій - 60/27 БЦП Є 0.5 - 16 У" з подовжувачем та резиновим шлангом в комплекті, перфоратор "ВАРІОЛУХ В-ВН 1000, № 01015", котушкового продовжувача, перфоратор невстановленої марки моделі 25С20 8М 737.804/2007, патрона до перфоратора, патрона зі свердлом, 12 (дванадцяти) свердел різного діаметру та перфераторного зубила, які належили потерпілому ОСОБА_8. З місця скоєння крадіжки втекли, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1965 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят п'ять гривень).

Крім цього, ОСОБА_4 продовжуючи далі свою злочинну діяльність, з метою підпалу автомобіля та знищення слідів відбитків пальців та поверхня автомобіля, відкрив ліву задню дверку автомобіля та шляхом вільного доступу сів на його заднє сидіння. В автомобілі ОСОБА_4 знайшов предмет квадратної форми із пальником у верхній частині, відкрутив газ і за допомогою запальнички, яку витягнув із своєї кишені, підпалив пальника та поставив його на заднє сидіння, а сам залишив салон автомобіля. Від відкритого вогню вказаного пальника автомобіль миттєво загорівся, а ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з місця події втекли . Внаслідок вище вказаних дій ОСОБА_4 виникла пожежа в результаті якої вогнем повністю було знищено автомобіль марки ВАЗ - 2109, який належав ОСОБА_8 , чим було спричинено матеріальну шкоду останньому на суму 16 600 (шістнадцять тисяч шістсот) гривень.

Загальна вартість матеріальної шкоди спричиненої крадіжкою та знищенням майна шляхом підпалу потерпілому ОСОБА_8 становить 18 565 (вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) гривень.

В апеляційній скарзі прокурор просить вищезазначений вирок суду про засудження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення надто м'якого покарання та ухвалити новий вирок, яким вважати:

ОСОБА_4 засудженим за ч.2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі, ч.2 ст. 194 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 289 КК України - 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 304 КК України - 3 роки позбавлення волі. Згідно ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі;

ОСОБА_5 засудженим за ч.2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України - 5 років позбавлення волі. Згідно ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Вирок щодо неповнолітнього ОСОБА_6 в апеляційному порядку ніким не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, пояснення обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та їх захисників, які вважають постанову суду законною і обґрунтованою, а апеляцію такою, що задоволенню не підлягає, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, правильність кваліфікації їх дій за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 194, ч.2 ст.289, ч.1 ст. 304 КК України, фактичні обставини кримінального провадження, які обґрунтовані сукупністю розглянутих у судовому засіданні та викладених у вироку доказам ніким не оскаржуються, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не перевіряються.

Що ж стосується міри покарання, то колегія суддів вважає, що обираючи міру покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та звільняючи останніх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, суд першої інстанції врахував всі передбачені ст.ст. 50, 65, 66 КК України, оскільки судом враховано ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про особи винних, їх позитивні характеристики і те, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування ОСОБА_4 завданих збитків злочином та позицію потерпілого, який поклався на думку суду.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у справі відсутні.

Тому колегія суддів вважає, що призначене покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є необхідним й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав посилювати покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як про це просить прокурор в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області Антюка І.П. залишити без задоволення, а вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 травня 2014 року стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - без зміни.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді :

Л.Є.Галіян-підпис І.М.Кунець-підпис Г.І.Коструба-підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Є. Галіян