Ухвала суду № 40420943, 04.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
04.09.2014
Номер справи
922/2568/14
Номер документу
40420943
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"02" вересня 2014 р. Справа № 922/2568/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

ТОВ «ІК «Арсус» - Капустюка А.С. (довіреність від 21.07.2014р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (вх. №2152 Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 18.07.2014р. по справі № 922/2568/14

за заявою ТОВ "Інвестиційна компанія "Арсус", м. Харків

до ТОВ "Інвестиційна компанія "Арсус", м. Харків

про визнання банкрутом, в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 21.12.2011р. №4212,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 18.07.2014р. у справі №922/2568/14 (суддя Усатий В.А.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Арсус" (код 37814165), зареєстроване відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби головного управління юстиції місті Києві 03.08.2013 р. та перереєстровано 05.11.2013 р. за адресою: 61052, м. Харків, вул.Коцарська, б.15 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Арсус" (код 37814165) призначено голову ліквідаційної комісії Борову Яну Леонідівну (адреса: АДРЕСА_1), яку зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 21.12.2011р. №4212.

ДПІ у Печерському районі Головного управління мін доходів у м. Києві з вказаною постановою не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права при її прийнятті, просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 18.07.2014р. та припинити провадження по справі №922/2568/14.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2014р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.09.2014р., відповідно до розпорядження Секретаря судової палати №2 від 06.08.2014р., в такому складі суду: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

02.09.2014р. від ліквідатора банкрута надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Харківської області від 18.07.2014р., постанову господарського суду Харківської області від 18.07.2014р. залишити без змін.

В судове засідання 02.09.2014р. апелянт та інші представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були обізнані, про що свідчать повернуті копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 року, з позначкою «за закінчення терміну зберігання».

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в пункті 3.9.1 господарським судам надані такі роз'яснення: «Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.».

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на вищевикладене, а також те, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2014 року сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, дана справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2014 року заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ «ІК «АРСУС» про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 01.07.2014р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2014р. (з урахуванням перерви в судовому засіданні з 01.07.2014р. по 03.07.2014р.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «ІК «АРСУС», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 18.07.2014 року ТОВ «ІК «АРСУС» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Борову Я.Л., зобов'язавши її виконати ліквідаційну процедуру.

До такого висновку господарський суд дійшов, встановивши правильність вжиття ліквідатором боржника всіх передбачених чинним законодавством України заходів, які є необхідними для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, згідно статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З цим погоджується колегія суддів, з наступних підстав.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на вищезазначену постанову господарського суду, ДПІ вказала, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, та позбавляє ДПІ можливості перевірити достовірність і повноту складеного ліквідатором ліквідаційного балансу, що свідчить про порушення ліквідатором при здійсненні ним ліквідаційної процедури вимог ст. 111 ЦК України та п. 5 ст. 60 ГК України.

Крім того, апелянтом також зазначено, що приймаючи постанову про визнання ТОВ «ІК «АРСУС» банкрутом, господарський суд не перевірив належним чином наявність у боржника на час порушення справи провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності боржника.

Однак, нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (ч. 2 ст. 4-1 ГПК України).

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 22.12.2011р., учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, порушення права заявника апеляційної скарги - податкового органу, у тому числі позбавлення його можливості стати учасником справи про банкрутство, може мати місце лише у разі наявності у цієї особи відповідного суб'єктивного права.

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

В апеляційній скарзі ДПІ у Печерському районі Міндоходів ГУ в м. Києві жодним чином не посилається на наявність у Товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги. Натомість, матеріали справи містять докази повідомлення ДПІ у Печерському районі Міндоходів ГУ в м. Києві про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «ІК «АРСУС» та визнання його банкрутом - заява про припинення платника податків (форма №8-ОПП), яка надіслана на адресу ДПІ 05.12.2013 р. (а.с. 59,60 т.1).

Повідомлення про ліквідацію опубліковано у спеціальному друкованому виданні «Бюлетень державної реєстрації» №267 (32) від 28.11.2013р.

Отже, вказаний податковий орган був обізнаний про порушення справи про банкрутство ТОВ «ІК «АРСУС» в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство.

Проте в матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника з грошовими вимогами до боржника в порядку, встановленому ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство.

Таким чином, ДПІ в Печерському районі не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернулася з грошовими вимогами до боржника.

Більше того, про наявність у боржника будь-якої податкової заборгованості скаржник не зазначає і в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що заявником апеляційної скарги не викладено належних обґрунтувань, з посиланням на відповідні норми законодавства, яким чином прийнята у даній справі оскаржувана постанова про визнання боржника банкрутом порушує права і охоронювані законом інтереси вказаного податкового органу, а також те, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва не набула процесуального статусу учасника провадження у справі про банкрутство та, відповідно, не має права на оскарження постанови про визнання банкрутом, колегія суддів дійшла висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою останньої.

Однак, право ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва на проведення перевірки та звернення при необхідності з кредиторськими вимогами, з урахуванням визнання боржника банкрутом в порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 22.12.2011р.), не обмежено і після прийняття оскаржуваної постанови.

Така правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України по справам №904/9496/13, № 910/292/14.

Положеннями пункту 5 Постанови Пленуму ВГСУ України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» передбачено що, в разі порушення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не має права на її подання, апеляційне провадження в такому випадку слід припиняти на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Керуючись ст.ст. п. 1 ч.1 ст. 80, 91, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (вх. №2152 Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 18.07.2014р. по справі № 922/2568/14.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінова

Суддя О.В. Шевель

Попередній документ : 40419801
Наступний документ : 40428961