увійти
УКР
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
____________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Іменем України
“14” грудня 2006 р. №К-8553/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Карася О.В.
Костенка М.І.
Маринчак Н.Є.
Шипуліної Т.М.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: Алексєєва С.А. (дов. від 01.12.2006 р.)
відповідача: не з'явились
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
на постанову Господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р.
та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2005 р.
у справі №29/198
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Елекон”
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Елекон” (далі по тексту - позивач, ВАТ “Елекон”) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.03.2005 р. №21/2611/1.
Постановою Господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р. у справі №29/198 (суддя Усатенко І.В.), яка залишено без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2005 р. (головуючий суддя - Сотніков С.В., судді Дикунська С.Я., Лосєв А.М.), позовні вимоги ВАТ “Елекон” задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 24.03.2005 р. №21/2611/1.
ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не погоджуючись з постановою Господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р. та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2005 р. у справі №29/198 подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати; ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ВАТ “Елекон” відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.03.2005 р. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №21-2611/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 98 877,66 грн., в т.ч. 65 918,44 грн. основного платежу та 32 959,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Податкове повідомлення-рішення від 24.03.2005 р. №21/2611/1 прийнято на підставі акту “Про результати позапланової документальної перевірки правильності нарахування та сплати земельного податку ВАТ “Елекон” (код 04012000) за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2004 р.” від 21.02.2005 р. №11/2611/04012000 (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено заниження позивачем земельного податку на загальну суму у розмірі 65 918,44 грн., в т.ч. за 2002 р. - 22 016,83 грн., за 2003 р. - 28 488,08 грн., за 2004 р. - 15 413,53 грн. Даний висновок ґрунтується на тому, що оскільки позивач є користувачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Пост-Волинська, 5 на підставі договору від 11.03.1999 р., зареєстрованого 11.03.1999 р. за №69-5-00023, а отже зобов'язаний сплачувати земельний податок на підставі ст. 14 Закону України “Про плату за землю”.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що: 1) предметом даного договору є надання позивачу Київською міською державною адміністрацією в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років земельної ділянки загальною площею 3,4591 га, в т.ч. забудовані землі під промисловими об'єктами площею 3,4591 га згідно з планом землекористування; 2) пунктом 2.1 даного Договору встановлено, що плата за землю вноситься позивачем відповідно до Закону України “Про плату за землю” у вигляді орендної плати у розмірі двох відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується; 3) орендна плата за землю за договором внесена позивачем вчасно та в повному обсязі.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок; за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про безпідставність донарахування сум земельного податку, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є саме орендарем земельної ділянки, а не її власником.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2005 р. у справі №29/198 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2005 р. у справі №29/198 залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2005 р. у справі №29/198 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
