Ухвала суду № 40411537, 10.09.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.,

секретар Скрипник С.В.,

за участю: представника Чернівецького управління ПАТ «Електро» - Поляка П.П., представника позивачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Чернівецького управління ПАТ «Електро», про оплату часу простою не з вини працівника, за апеляційною скаргою Чернівецького управління ПАТ «Електро», в інтересах якого діє Поляк Петро Петрович, на заочне рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 28 травня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернулися в суд з позовом до Чернівецького управління ПАТ «Електро», про оплату часу простою не з вини працівника.

Заочним рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 28 травня 2014 року позов задоволено.

Зобов'язано керівництво Чернівецького управління публічного акціонерного товариства «Електро» оплатити час простою не з вини працівників не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), а саме:

- ОСОБА_11, проживаючого в АДРЕСА_1 - 18 579,00 грн;

- ОСОБА_7, проживаючого в АДРЕСА_1 - 19 910,63 грн;

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в АДРЕСА_2 - 21 818,99 грн.;

- ОСОБА_8, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 - 20 502,29 грн.;

- ОСОБА_10, проживаючого в АДРЕСА_1 - 18 840,78 грн.;

- ОСОБА_9, проживаючого в АДРЕСА_1 - 21 452,70 грн.;

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого в АДРЕСА_3 - 17 433,66 грн.;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого в АДРЕСА_4 - 17 279,06 грн.;

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, проживаючого в АДРЕСА_5 - 11 674,48 грн.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі Чернівецьке управління ПАТ «Електро», в інтересах якого діє Поляк П.П., просить вищезазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову. Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що позивачами не було доведено факту простою підприємства не з вини працівника, оскільки у зв'язку із відсутністю обсягів будівельно-монтажних робіт та фінансування зі сторони замовника, всім працівникам управління було надано відпустку без збереження заробітної плати. Вважає, що обставини справи були належним чином не з'ясовані у зв'язку з відсутністю представника відповідача у судовому засіданні, а судом безпідставно залишено без задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, в заяві про перегляд заочного рішення представником відповідача Поляком П.П. зазначалось дві підстави для скасування заочного рішення: порушення судом норм процесуального права щодо порядку виклику в судове засідання; порушення норм матеріального права, а саме не застосування судом строку позовної давності до даних правовідносин як на підставу для відмови у задоволені вимог.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, відповідач будучи ще 05.05.2014 р. (а.с.27) належним чином з дотриманням вимог ст.ст.74, 76 ЦПК України завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи на 28.05.2014 р. не виконав вимог щодо обов'язку та порядку надання доказів. Посилання представника відповідача Поляка П.П. на належне повідомлення суду про відкладення розгляду справи не заслуговує на увагу, оскільки клопотання від Поляка П.П. як представника відповідача про відкладення справи датоване 27.05.2014 р. (а.с.30), коли останній ще не мав повноважень на подачу таких клопотань, так як договір на представництво інтересів Чернівецького управління ПАТ «Електро» уклав з відповідачем лише 28.05.2014 р.(а.с.31). Крім того, судове засідання призначене на 28.05.2014 р. було розпочато о 10год. 30 хв., а повідомлення отримано канцелярією лише о 11 год. 02 хв.(а.с.30).

Крім того, з боку відповідача, Чернівецького управління ПАТ «Електро», який отримав повідомлення 05.05.2014 р., та уклавши договір про правову допомогу лише 28.05.2014 року в день розгляду справи більше ніж через 22 дні, вбачається зловживання правом та порушення зобов'язання, визначеного ч.3 ст.27 ЦПК України.

Щодо порушення судом ч.2 ст.267 ЦК України слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється: на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом; на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу; на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію; на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування); на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв". Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

В силу ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, на спірні правовідносини щодо захисту трудових прав в частині оплати праці, що є предметом вказаного спору, строк позивної давності законом не обмежується.

Вказані обставини були предметом судового дослідження 05.08.2014 року і за результатами розгляду заяви було прийнято вірне рішення.

В апеляційній скарзі представник апелянта Поляк П.П. обґрунтовує незаконність рішення суду першої інстанції доказами, якими не спростовувались вимоги позивачів в суді І інстанції і на які не посилався при перегляді заочного рішення.

Відповідно до ч.1-2 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Оскільки апеляційна скарга не містить обгрунтованих причин неподання нових доказів до суду першої інстанції поважними причинами апеляційний суд обмежується перевіркою законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Поважність причин неявки на судове засідання 28.05.2014 р. не підтверджено та спростовується матеріалами справи, обґрунтування чому містяться вище.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернівецького управління ПАТ «Електро», в інтересах якого діє Поляк Петро Петрович, відхилити.

Рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 28 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: