Рішення № 40396405, 01.09.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/504/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/2671/14

Головуючий у 1-й інстанції Марущак Р.М.

Доповідач Пікуль В. П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Пікуля В.П.,

суддів : Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

при секретарі: Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 13 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі ПАТ КБ) "ПриватБанк" звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 20.09.2005 року відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 не виконує. Станом на 04.02.2014 року його загальна заборгованість перед банком складає 24921 грн. 45 коп., з яких: 2888 грн. 73 коп. - заборгованість за кредитом; 7021 грн. 82 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 759 грн. 51 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 14251 грн. 39 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно судового наказу від 26 серпня 2008 року, виданого Глобинським районним судом Полтавської області, з відповідача стягнуто 4973,76 гривень, тому остаточна заборгованість відповідача (за мінусом цієї суми ) становить 19947 грн. 69 коп.

Тому у позові банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № KMZWSE00000916 від 20.09.2005 року в розмірі 19947 грн. 69 коп. та понесені судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 13 травня 2014 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

ПАТ КБ «ПрвиатБанк» оскаржив рішення суду, в апеляційній скарзі просив його скасувати та ухвалити нове, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що відповідач на протязі 2012 року здійснював погашення заборгованості, що свідчить, на думку апелянта, про вчиненні дій по визнанню боргу.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ КБ «ПрвиатБанк», а рішення Глобинського районного суду Полтавської області залишити в силі, як обґрунтоване і законне.

Справу просить розглядати без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1, як позичальником, 20.09.2005 року було укладено кредитний договір № KMZWSE00000916, відповідно до п.1.1 та п.1.2 якого останній отримав кредит у розмірі 10000 грн. на строк до 19.09.2008 року (тобто на 36 місяців) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % на місяць на суму залишку заборгованості. Пунктом 3.2. договору передбачено, що у разі невчасної сплати заборгованості по відсотках і комісії Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі 0.15% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення. Кредит був виданий для здійснення ремонту будинку.

Відповідно до п. 1.2. договору ОСОБА_1 з 5 по 12 число кожного місяця мав сплачувати щомісячний платіж у сумі 544,08 грн. для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією за користування кредитом.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ОСОБА_1, починаючи з 14.01.2008 року (в сумі 133 грн. 04 коп. ) і надалі мав прострочену заборгованість по кредиту і не вносив платежі на погашення кредиту, відсотків за користування ним, комісії в повному обсязі, тобто порушував умови договору.

Згідно розрахунку наданого позивачем станом на 04.02.2014 року загальна заборгованість відповідача перед банком складає 24921 грн. 45 коп., з яких:

- 2888 грн. 73 коп. - заборгованість за кредитом;

- 7021 грн. 82 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом;

- 759 грн. 51 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 14251 грн. 39 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно судового наказу від 26 серпня 2008 року, виданого Глобинським районним судом Полтавської області, з ОСОБА_1 на користь ЗАТ (зараз ПАТ) КБ «Приватбанк» було стягнуто 4973 грн. 76 коп. Вказана заборгованість, як вбачається із заяви про видачу судового наказу, виникла станом на 30.07.2008 року.

Доказів про те, що вказаний наказ було пред'явлено до примусового виконання і про те, що він виконаний позивач не надав, але остаточну заборгованість ОСОБА_1 визначив у сумі 19947 грн.69 коп., віднявши суму стягнення за наказом (24921.45 - 4973.76 = 19947.69 грн.).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про порушення свого права з 22.09.2008 року, а в суд звернувся лише 26.02.2014 року , а тому строк позовної давності по вимозі про стягнення заборгованості за кредитом позивачем пропущено.

Проте, колегія суддів з такими висновками місцевого суду погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст..257 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається з витягу по рахунку ОСОБА_1, наданої позивачем, боржник протягом 2012 року здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості, останній платіж внесено 29.08.2012 року в сумі 100 грн., тобто відповідач вчинив дії, що свідчать про визнання боргу.

Таким чином, саме з 29.08.2012 року необхідно обчислювати строк позовної давності, який в даному випадку банком не пропущений, враховуючи, що позов в суд було подано 26.02.2014 року.

При цьому, посилання відповідача у запереченнях про те, що він не вчиняв дій по визнання боргу спростовується матеріалами справи.

Так, із розрахунку заборгованості наданого позивачем при подачі позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості за кредитом із січня 2012 року по серпень 2012 року (а.с 5,6), що також підтверджується випискою із розрахунку, який для перевірки достовірності розрахунку заборгованості та перевірки вимог і заперечень сторін був досліджений у суді апеляційної інстанції (а.с. 45-57).

Доказів, які б вказували, що погашення боргу здійснювалося не ОСОБА_1, останній суду як першої так і апеляційної інстанції не надав.

Разом з тим, згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Оскільки банк звернувся до суду 26.02.2014 року, то стягненню підлягає сума пені за кредитним договором, яка виникла, починаючи з 26.02.2013 року, тобто в межах річного строку, передбаченого ст. 258 ЦПК України у сумі 2638, 74 грн.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 належним чином умови договору не виконувались, у зв'язку з чим утворилась кредитна заборгованість, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № KMZWSE00000916 від 20.09.2005 року в розмірі 8 335, 04 грн. (з урахуванням суми стягнутої за судовим наказом), а саме: 2888, 73 грн. заборгованість за кредитом + 7021 грн. 82 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом + 759 грн. 51 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом + 2638, 74 пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (в межах річного строку) - 4973, 76 грн. сума стягнута згідно судового наказу від 26 серпня 2008 року.

Окрім того, на підставі вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог: за подання позовної заяви в розмірі 101,77 грн. та за подачу апеляційної скарги 50,88 грн.

З наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст. 303, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - задовольнити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 13 травня 2014 року - скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 8 335, 04 грн., судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 101,77 грн. за подання позовної заяви та 50,88 грн. судового збору сплаченого при поданні апеляційної скарги, а всього 8 487, 69 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: (підпис) В.П. Пікуль

Судді: (підписи) С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна

З оригіналом згідно: