Ухвала суду № 40393334, 03.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 р.Справа № 820/10369/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "СХІДБУД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2014р. по справі №820/10369/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "СХІДБУД"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними, скасування наказу та визнання незаконними висновків акту,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "СХІДБУД", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- скасувати наказ № 1035 від 22.05.2014 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВО"СХІДБУД";

- визнати протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова щодо проведення позапланової виїзної перевірки стосовно ТОВ "НВО"СХІДБУД";

- визнати незаконними дії щодо складання акту № 2252/20-30-22-01/38158516 від 05.06.2014 року позапланової виїзної перевірки;

- визнати незаконними висновки акту №2252/20-30-22-01/38158516 від 05.06.2014 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що спірний наказ про проведення документальної позапланової перевірки був прийняти відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства, в зв'язку з чим, є незаконним та підлягає скасуванню. Крім того, дії податкового органу, пов'язані з проведенням позапланової виїзної перевірки та складанням за її наслідками акту, із зазначенням в ньому відповідних висновків, є також протиправними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про законність та обґрунтованість спірного наказу. Таким чином, враховуючи необґрунтованість та безпідставність прийняття оскаржуваного наказу, відповідач не мав встановлених законом підстав для проведенням позапланової виїзної перевірки та складання за її наслідками відповідного акту, із зазначенням у ньому встановлених порушень.

Відповідач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "СХІДБУД" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

22.05.2014 року начальником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято наказ № 1035 від "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "СХІДБУД". Термін перевірки 5 робочих днів: дата початку - 23.05.2014 року.

На виконання вказаного наказу, співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "СХІДБУД" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "СК "ВАРДАТ СЕРВІС" за період липень 2013 р. - січень 2014 р. та покупцями даних товарів, робіт, послуг, за наслідками якої складено Акт №2252/20-30-22-01/38158516 від 05.06.2014 року.

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

- п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого було зайво включено до доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування суму 3544265 грн., по контрагентам наведеним у додатку № 1 до акту перевірки;

- п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого було зайво включено до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування суму 3544265 грн. з ТОВ "СК "ВАРДАТ СЕРВІС" у сумі 3544265 грн.;

- п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання за перевіряємий період на суму 708853 грн.

- п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "СК "ВАРДАТ СЕРВІС" на суму ПДВ 708853 грн.

Під час судового розгляду встановлено, що на наслідками вказаної перевірки жодних податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачу суму грошового зобов'язання податковим органом прийнято не було.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю прийняття відповідачем вищенаведеного наказу та діями з приводу проведення позапланової виїзної перевірки, та складання за її наслідками акту, із значенням висновків про порушення підприємством вимог діючого законодавства, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуваний наказ відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, суд дійшов висновку, що дії податкового органу щодо проведення спірної перевірки та оформлення її результатів є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У відповідності до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, як податкового органу.

Згідно положень пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України, обставиною для проведення документальної позапланової перевірки, крім інших, є отримання податковим органом постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесено ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п.п. 78.2, 78.4. ст.78 ПК України, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до ч. 7 ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України, постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду, спірний наказ був прийнятий відповідачем на підставі отриманої 22.04.2014 року постанови старшого слідчого СВ ФР Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області від 24.03.2014 року про призначення невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "СХІДБУД" з питання визначення та своєчасної сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ "СК "ВАРДАТ СЕРВІС" за період з 01.01.2013р. - 01.03.2014р.

Вказана постанова винесена в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014130110000034 від 21.03.2014 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України. Доказів скасування вказаної постанови слідчого від 24.03.2014 року сторонами до суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача встановлених законом підстав для прийняття оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства.

Тобто, приймаючи оскаржуваний наказ, податковий орган діяв на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що дії контролюючого органу по видачі наказу не породжують для платника податків жодних правових наслідків, у зв'язку із тим, що прийняття наказів є обов'язком керівника податкового органу за умови настання законодавчо визначених підстав.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно до п.81.1 ст. 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Визначаючи правові наслідки недодержання вказаних вимог, законодавець передбачив право платника податків на недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до змісту оскаржуваного наказу, податковим органом було встановлено термін проведення перевірки (5 днів) та дату її початку - 23.05.2014 року, тобто граничний термін закінчення перевірки припадає на 27.052014 року.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що 23.05.2014 року уповноваженому представнику підприємства було вручено копію наказу № 1035 від 22.05.2014 року та направлення на перевірку № 1161 від 22.05.2014 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях відповідача порушень вимог діючого законодавства під час проведення спірної перевірки.

З приводу заявлених позивачем вимог щодо визнання незаконними дій відповідача щодо складання акту позапланової виїзної перевірки № 2252/20-30-22-01/38158516 від 05.06.2014 року та вказаних у ньому висновків, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Як вбачається з положень п.п 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірки (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Наказом ДПА України від 22.12.2010 984 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок).

Згідно з положеннями вказаного Порядку, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже із змісту вищенаведеного вбачається, що право на внесення певної інформації до акту про проведення перевірки виникає у податкового органу за наслідками її проведення, з урахуванням тих фактичних обставин, які встановлені в результаті проведення перевірки. Тобто, фактично в даному акті викладаються оціночні судження контролюючого органу з приводу результатів проведення перевірки.

Таким чином, інформація, викладена податковим органом в Актах про результати проведених перевірок сама по собі не впливає на наявні у позивача права, не створює для нього додаткових обов'язків, не визначає правову поведінку позивача, отже прав та інтересів позивача не порушує.

Власне ж проведення перевірки з оформленням акту про її результати не призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, оскільки вони є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Підпунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Згідно п.6 розділу 4 Порядку, за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Виходячи із правового аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що викладення відповідних висновків, отриманих за результатами перевірок та/або звірок у законодавчо встановленій формі є обов'язок, а не право, податкового органу.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при фактичному проведенні перевірки та складенні акту перевірки, діями податкового органу, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин будуть відповідні рішення про донарахування податкових зобов'язань та/або визначення штрафних (фінансових) санкцій.

Під час розгляду справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки не виносилося.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позовні вимоги не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження незаконності оскаржуваного наказу та неправомірності дій податкового органу щодо проведення на його підставі спірної перевірки, складання за її наслідками акту та викладення в ньому висновків.

Натомість, відповідач, будучі суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність та обґрунтованість винесення спірного наказу про проведення документальної позапланової перевірки та вчинених дій щодо її проведення, а також оформлення результатів.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової перевірки та вчиняючи дії щодо її проведення та оформлення за її наслідками відповідних результатів, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 року по справі №820/10369/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "СХІДБУД" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2014р. по справі №820/10369/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.