Ухвала суду № 40384171, 21.08.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/21967/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/789/1007/14 Доповідач - Костів О.З.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Костіва О.З.

суддів - Кузьма Р. М., Жолудько Л. Д.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

з участю представника апелянта - Гнатишака О.В.,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2014 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 березня 2007 року,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 березня 2007 року.

Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що 27 березня 2007 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого останньому було надано кредит в сумі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, ОСОБА_2 не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та відсотків, чим порушує взяті на себе зобов'язання. Просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 27 березня 2007 року в сумі 21 695.04 грн., з яких: 5 996.59 грн. - заборгованість за кредитом; 10 770.87 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 418.29 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 1 009.29 грн. - штраф (процентна складова).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

ПАТ КБ «Приватбанк» подало на вказане рішення апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказують, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта - Гнатишак О.В. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Відповідач ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності за усіма черговими щомісячними платежами, які повинен був здійснити ОСОБА_2 за кредитним договором від 27 березня 2007 року.

З таким висновком колегія суддів погоджується.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 27 березня 2007 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості, зі строком дії кредитного ліміту, що відповідає строку дії картки, який складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифами банку.

11 квітня 2007 року ОСОБА_2 видана кредитна картка НОМЕР_1 з кредитним лімітом в сумі 6000.00 грн. Строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії кредитної картки - квітень 2010 року, з базовою ставкою 36 % із розрахунку 360 днів у році. Порядок погашення заборгованості - щомісячно, платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості. Тобто, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Як вбачається із виписки, наданої позивачем, ОСОБА_2 користувався платіжною карткою, знімаючи з неї періодично кошти та періодично поповнюючи її з травня 2007 року до 27 грудня 2008 року - дата останнього знаття грошових коштів відповідачем, 26 грудня 2008 року - дата останнього поповнення коштів відповідачем.

Як вбачається із розрахунку Банку, станом на 31жовтня 2013 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 695,04 грн., з яких 5996,59 грн. - заборгованість за кредитом. 10770,87 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3418,29 заборгованість по комісії за користування кредитом; штрафи відповідно до Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 1009,29 грн. (процентна складова).

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою частиною кредитного договору, договір діє протягом 12 місяців з часу підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Таким чином, сторони встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося в суд із вимогою про захист свого цивільного права, а саме стягнення заборгованості за договором кредиту з пропуском строку позовної давності, що згідно вимог ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за завою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг, у відповідності до якого договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Оскільки відповідач не надав в банк заяву про припинення строку дії договору, то, на думку апелянта, договір автоматично пролонговується щоразу на той же термін.

В Умовах надання банківських послуг та Правилах користування платіжною карткою, які подані ПАТ КБ «Приват Банк» до суду (а.с.10-13) відсутні відомості (підпис відповідача), які підтверджують факт ознайомлення його саме з цими документами.

Таким чином, безпідставними є твердження апелянта про автоматичну пролонгацію укладеного між сторонами договору кредиту, виходячи зі змісту п.9.2 Умов і правил надання банківських послуг, відомості про ознайомлення з якими в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що 27 березня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% річних на суму залишку заборгованості строком на один рік.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що сторони встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, кількість яких залежить та дорівнює строку кредитування.

Строк виконання зобов'язання, визначений місяцями з врахуванням вимог ч.3 ст.254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, звернувшись до суду лише 25 листопада 2013 року, позивач пропустив строк позовної давності за усіма черговими щомісячними платежами, які повинен був здійснити ОСОБА_2 за договором кредиту від 27 березня 2007 року.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Повернення заборгованості за кредитним договором включає в себе зобов'язання позичальника здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені заявою позичальника, та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення порядку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, початок позовної давності для стягнення нарахованих платежів утвореної відповідачем заборгованості необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Вказана правова позиція викладена в правовому висновку Верховного Суду України у справі № 6-116 цс 13 по спору про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення штрафів).

Таким чином, не зважаючи на те, що в даному випадку має місце порушення прав позивача з боку відповідача, однак позивачем пропущено передбачений законом строк на звернення до суду за захистом порушеного права, і доказів поважності причин пропуску вказаного строку суду не надано, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позов ПАТ КБ «Приват Банк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом, що включає в себе й штрафи за прострочені платежі, поза межами строку позовної давності, не ґрунтується на вимогах закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку із чим підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційний скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.З. Костів