Ухвала суду № 403818, 08.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №К-13787/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Кліванської О.П.

відповідача: не зявився.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва

на постанову Господарського суду м.Києва від 24.10.2005 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2006 р.

у справі№32/372-29/283

за позовом ЗАТ «Інвестиційна компанія «Обрій Капітал»

доДержавної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Інвестиційна компанія «Обрій Капітал» звернулось з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, прийнятих ДПІ у Соломянському районі м.Києва, № 0001272306/0 від 19.09.2003 р., №0001272306/1 від 27.11.2003 р., №0001272306/2 від 20.01.2004 р., якими позивачу визначено штрафні санкції у розмірі 214009,86 грн. відповідно до Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 р.

Постановою Господарського суду м.Києва від 24.10.2005 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2006 р., позов задоволено повністю.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Соломянському районі м.Києва, у якій ставиться питання про скасування судових рішень з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а саме пп. «г» п.4 ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 р., відповідно до якої операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави потребують індивідуальної ліцензії. Оскільки вексель вартістю 48715 дол.США використовувався позивачем та ДТ «Столична інвестиційна група» для проведення розрахунків між ними та служив засобом платежу, вказана операція, проведена між сторонами, потребувала ліцензії НБУ.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його представник у судовому засіданні касаційної інстанції, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відповідач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем проведено перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2000 р. по 01.04.2003 р. та правильності нарахування та сплати прибуткового податку, та податку з власників транспортних засобів за період з 01.05.2000 р. по 01.04.2003 р. за результатами якої складено акт №24/23-0413/23380927 від 17.09.2003 р.

На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0001272306/0 від 19.09.2003 р., яким позивачу на підставі ст. 16 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» нараховано 214009,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст.5 цього Декрету.

В результаті процедури адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення №0001272306/1 від 27.11.2003 р., №0001272306/2 від 20.01.2004 р., №0001272306/3 від 23.03.2004 р. які за змістом співпадають з повідомленням-рішенням від 19.09.2003 р.

Зокрема перевіркою встановлено, що згідно акта попередньої документальної перевірки позивача від 08.08.2000 р. №22-46 встановлено кредиторську заборгованість по контракту №RX-223-k-0090-k-8 від 12.02.1998 р. з фірмою SpokaManagementна суму 239955 дол.США. В якості доказів на погашення зазначеної заборгованості підприємство надало переказний вексель №300142 від 27.09.1999 р. на суму 48715 дол.США, який отримало від Довірчого товариства «Столична Інвестиційна Група» (ДТ «СІНГ») в рахунок погашення дебіторської заборгованості та акта прийому-передачі цінних паперів без номера від 27.02.2002 р. на суму 191240 дол.США. При цьому індивідуальної ліцензії на здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті підприємство до перевірки не надало, що стало підставою для застосування відносно нього штрафних санкцій.

Крім того, відповідач посилався на акт перевірки ДТ «СІНГ» від 28.12.1999 р. №457-22 проведеної ДПІ у Жовтневому районі м.Києва, згідно якого між ДТ «СІНГ» та фірмою EspressoCoffeeService(Латвія) укладено контракт №1 від 10.02.1999 р. на продаж товарів на загальну суму 410000 дол.США. Згідно додаткової угоди №2 від 27.08.1999 р. платником по контракту визначено SpokaManagement(Великобританія). Для підтвердження своїх намірів по оплаті товару та відповідно до додаткової угоди №3 від 27.08.1999 р. фірма SpokaManagement акцептувала переказний вексель №300142 від 27.09.1999 р. на суму 48715 дол.США, емітований продавцем на підставі документів про поставку товару.

У справі також встановлено, що між фірмою SpokaManagement(Клієнт) та позивачем (Брокер) укладено Договір №(КХ-223-К-0090)К-8 на брокерське обслуговування від 12.02.1998 р. За умовами Договору Клієнт доручає, а Брокер приймає на себе зобовязання здійснювати в інтересах Клієнта від свого імені, але за дорученням і за рахунок Клієнта комплексне обслуговування по операціям з цінними паперами на умовах і в порядку передбачених Договором, а саме: Клієнт доручає брокеру диверсифіковано розміщувати грошові кошти клієнта на фондовому ринку України, тобто здійснювати угоди по купівлі-продажу цінних паперів резидентів України, виступати держателем придбаних цінних паперів в рамках цього договору цінних паперів на підставі договору на відкриття рахунку в цінних паперах. Брокер зобовязується розпоряджатися коштами клієнта в його інтересах з метою забезпечення доходності інвестицій.

Згідно акту звірки розрахунків від 20.08.1999 р. від фірми SpokaManagementна розрахунковий рахунок позивача на брокерське обслуговування надійшли грошові кошти в розмірі 239955,00 дол.США. Вказаний договір не передбачає переходу права власності на грошові кошти до позивача.

Між позивачем та Довірчим товариством «Столична Інвестиційна Група» (ДТ «СІНГ») укладені договори на управління грошовими коштами: №1-У від 25.02.1997 р. на суму 135750,00 грн. термін дії до 25.02.1999 р., №5-У від 07.05.1997 р. на суму 22600.00 грн. термін дії до грудня 1999 р., №8-У від 02.07.1997 р. на суму 960000,00 грн. термін дії до 02.07.1999 р., за умовами яких позивач передає в управління, а ДП «СІНГ» приймає на себе зобовязання по використанню і керуванню грошовими коштами, які передаються ДП «СІНГ» з метою отримання прибутку. Позивач має право отримувати доход за рахунок управління і розміщення ДП «СІНГ»грошових коштів, переданих позивачем в управління, в розмірі 10% річних від суми договору. ДП «СІНГ» зобовязане повернути позивачу кошти та 10% річних.

Перерахування позивачем ДП «СІНГ» грошових коштів в розмірі 332587,00 грн. за вищевказаними договорами підтверджується складеним між сторонами актом звірки розрахунків від 20.08.1999 р.

26.08.1999 р. між позивачем та ДП «СІНГ» укладена Додаткова угода про здійснення позивачем акцепту векселів ДП «СІНГ» у боржника останнього - фірми SpokaManagement. За умовами угоди, позивач зобовязується прийняти у ДП «СІНГ» векселі за актом приймання-передачі на відповідальне зберігання та зберігати до виконання доручення по здійсненню акцепту векселів у фірми SpokaManagement. Після виконання доручення та проведення взаємозаліку, шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків, позивач зобовязаний повернути векселі ДП «СІНГ».

Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 27.08.1999 р. позивач повністю виконав свої зобовязання за Додатковою угодою та здійснив акцепт переказного векселя №3001423052 від 27.08.1999 р. на суму 48715 дол.США у боржника ДП «СІНГ» - фірми SpokaManagementта повернув вексель ДП «СІНГ», яке його прийняло та сплатило позивачу винагороду у сумі 100 грн. в т.ч. ПДВ- 16,67 грн.

Таким чином, попередніми судовими інстанціями встановлено, що учасниками при видачі переказного векселя №3001423052 від 27.08.1999 р. є: кредитор (трасант) ДТ «СІНГ», боржник (трасат) SpokaManagement, ремітент (предявник векселя) інша особа (за дорученням кредитора - Позивач), видача векселя здійснена у відповідності з приписами чинного законодавства.

Відповідно до ст.1 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі (далі Уніфікований закон), переказний вексель містить: назву «переказний вексель», яка включена до тексту документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовний наказ сплатити визначену суму грошей; найменування особи, яка повинна платити (трасат); зазначення строку платежу; зазначення місця в якому повинен бути здійсненний платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійсненний платіж; зазначення строку платежу; зазначення дати і місця складання векселя; підпис особи, яка видає вексель (трасант).

Ч.1 ст.22 Уніфікованого закону передбачено, що у будь-якому переказному векселі трасант може обумовити, визначенням або без визначення строку для предявлення, що переказний вексель повинен бути предявлений для акцепту.

Згідно листа НБУ «Про порядок проведення банками операцій з векселями» від 25.02.1993 р., акцепт це прийняття до платежу переказного векселя, виражене письмово на лицьовій стороні векселя звичайно упоперек тексту словами «акцептований» або «прийнятий до платежу», з зазначенням підпису особи, яка приймає вексель (акцептанта). Ремітування відправка векселя ремітентом своєму кореспонденту для отримання за ним платежу від трасата.

Таким чином, переказний вексель (тратта) виписується кредитором і передається особі, зазначеній у векселі, або особі, яка буде виступати предявником (ремітентом), при цьому ремітентом може виступати, як кредитор, так і інша особа за дорученням кредитора.

До настання зазначеної в тратті дати (або якщо вексель на предявлення, то по предявленню) ремітент повинен предявити її боржнику для того, щоб той підтвердив готовність виконати зобовязання (акцептував вексель).

Так як вексель №3001423052 був виписаний кредитором - ДТ «СІНГ», було необхідно здійснення акцепту вказаного векселя боржником - фірмою SpokaManagement.

На виконання додаткової угоди, позивачем здійснено операцію з надання послуг по акцепту векселя, за яку отримав винагороду у розмірі 100,00 грн., в т.ч ПДВ 16.67 грн.

Враховуючи, що позивачем отримано вексель від ДТ «СІНГ» згідно Додаткової угоди від 26.08.1999 р. для виконання доручення довірителя по акцепту векселя №3001423052 від 27.08.1999 р. на суму 48715 дол.США у боржника SpokaManagement, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що ця операція не є операцією по використанню валюти на території України як засобу платежу чи застави, а тому приписи пп. «г» п.4 ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 р. в частині оформлення індивідуальної ліцензії не поширюється на операцію доручення по акцепту векселя.

Вимоги стосовно оформлення індивідуальної ліцензії на операцію доручення по здійсненню акцепту векселів відсутні і в ст.9 Закону України «Про обіг векселів в Україні».

27.08.1999 р. між Позивачем, ДТ «СІНГ» та фірмою SpokaManagement складено акт взаємозаліку заборгованостей на суму 214009,86 грн., згідно якого ДТ «СІНГ» не повертає позивачу кошти в сумі 214009,86 грн. і відображує в бухгалтерському обліку цю суму як погашення кредиторської заборгованості (часткове) перед Позивачем за договорами на управління грошовими коштами; Позивач не повертає фірмі SpokaManagementгрошові кошти в сумі 48715 дол.США і відображає в бухгалтерському обліку цю суму як погашення кредиторської заборгованості перед фірмою SpokaManagement та дебіторської заборгованості ДТ «СІНГ» в сумі 214009,86 грн.; фірма SpokaManagement не сплачує ДТ «СІНГ» платіж в розмірі 48715 дол.США і виконує свої зобовязання по сплаті вищезазначеного векселя шляхом зменшення дебіторської заборгованості Позивача на суму 48715 дол.США.

За таких обставин, операція взаємозаліку є господарською операцією з погашення боргу за договорами на управління грошовими коштами та Договору №(КХ-223-К-0090)К-8 від 12.02.1998 р. на брокерське обслуговування.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Згідно ст.217, 219 ЦК України (в редакції 1963 р.) зобовязання припиняються шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не значений чи визначений моментом витребування та збігом боржника і кредитора в одній особі.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального правадійшли вірного висновку, що, оскільки, при здійснення операції доручення по акцепту векселя право власності на вексель до позивача не переходить, засобом платежу на території України вексель також не виступає, позивачем не допущено порушення ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м.Києва від 24.10.2005 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2006 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді К.В.Конюшко

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко

Повний текст ухвали складено 13.11.2006 р.