Ухвала суду № 40381693, 03.09.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 354/1033/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1381/2014

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції Гандзюк Д. М.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Мелінишин Г.П., Шишка А.І.

секретаря Капущак С.В.

з участю: представників: позивача - ОСОБА_2, відповідача -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Ворохтянський держлісгосп до виконавчого комітету Поляницької сільської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Яремчанського міського суду від 06 травня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_5 одержав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 10.07.2003 року. Зазначеним рішенням вилучено земельну ділянку Поляницького лісництва Ворохтянського держлісгоспу в землі запасу Поляницької сільської ради, змінено цільове призначення і переведено з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови. Проте вказане рішення виконавчим комітетом Поляницької сільської ради не приймалося і земельна ділянка ОСОБА_5 не передавалася.

Вироком Галицького районного суду від 20.04.2011 року встановлено, що колишній сільський голова с. Поляниця - ОСОБА_6 склав та видав завідомо неправомірне рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 10.07.2003 р. №27.

Прокурор вважає, що порушені інтереси держави, тому просить визнати недійсним державний акт серії ІФ№083738 на право власності на земельну ділянку площею 0.1га, яка розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, виданого Поляницькою сільською радою 03.09.2003 року ОСОБА_7

Рішенням Яремчанського міського суду від 06 травня 2014 року позов задоволено.

Визнано недійсним державний акт серії ІФ №083738 на право власності на земельну ділянку площею 0.1 га, яка розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, виданого Поляницькою сільською радою 03.09.2003 року ОСОБА_5, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №000047.

На дане рішення ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд своє рішення мотивував тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку був отриманий на підставі рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 10.07.2003 р. за №27, яке скасоване рішенням Поляницької сільської ради від 09.02.2005 року «Про розгляд протесту першого заступника прокурора Івано-Франківської області», а відтак визнанню недійсним підлягає і державний акт.

Проте, суд не звернув уваги на те, що зазначене рішення скасоване постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року, де судом встановлено, що рішення №27 від 10.07.2003 року є дійсним, оскільки не було скасовано судом, як того вимагає законодавство України, а відтак видані на його підставі державні акти не можуть бути скасовані без скасування в судовому порядку рішення №27 від 10.07.2003 року.

Апелянт також вказує, що оскільки він являється законним набувачем та власником спірної земельної ділянки, ним було відчужено земельну ділянку третій стороні ОСОБА_8, Вказаний правочин міститься в державному реєстрі правочинів, а зазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер.

Вважає, що жодних правових підстав для скасування укладених правочинів та визнання виданих на їх підставі державних актів немає.

На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.

З вище наведених підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представники позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечили, вважають її безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Апелянт та його представник в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, судом першої інстанції на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлено що державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.1 га., виданий 03.09.2003 року ОСОБА_5 з порушенням земельного законодавства, внаслідок зловживання своїм службовим становищем посадовими особами, що підтверджено вироком Галицького районного суду від 20.04.2011 року. На підставі зазначених обставин, суд першої інстанції правильно визнав зазначений акт на право приватної власності не дійсним.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Так, згідно вироку Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2011 року, який набрав законної сили , відповідно до ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08.04.2013 року(т.1. а.с.14-18, 19-24), ОСОБА_6, будучи сільським головою с.Поляниця з 1999 року, спільно з підлеглим йому - спеціалістом -землевпорядиком ОСОБА_9, склали та видали неправомірні рішення Поляницької сільської ради та додатки до них, зокрема №27 від 10.03.2003 року про вилучення земельних ділянок Поляницького лісництва Ворохтянського ДЛГ нібито в землі запасу сільської ради, зміни цільового призначення і переведення з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови. Однак, вказане рішення фактично виконкомом у встановленому порядку не приймалося. Проте у відповідності до вищезгаданого рішення виконкому ОСОБА_5 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.1 га з послідуючою видачею державного акту на право власності.

Підставами неправомірності рішення виконкому Поляницької сільської ради №27 від 10.03.2003 року є відсутність повноваження виконавчого органу на врегулювання земельних відносин та відсутність згоди землекористувача на вилучення земельних ділянок.

Частина 2 ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п.34 ч.1 ст.26 Закону України №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування»( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин. Такі повноваження сільської ради не можуть бути делеговані.

Відповідно до п.15 ч.1.ст.26 вищезгаданого Закону питання щодо скасування актів органів виконавчої влади, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради, прийнятим у межах її повноважень, вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Рішенням Поляницької сільської ради №114 від 09.02.2005 року задоволено протест прокурора й скасовано пункти 4,5,6 рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради №27 від 10.07.2003 року, а саме:

-п.4(вилучення земельних ділянок);

-п.5(віднесення вилучених ділянок до земель запасу сільської ради);

-п.6(зміна їх цільового призначення із земель лісового фонду на землі житлової та громадської забудови).

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України ( справа №6-169 цс12 від 17.04.2013р.) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушується право особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним, а державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Яремчанського міського суду від 06 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Г.П. Мелінишин

А.І. Шишко