Ухвала суду № 40374393, 27.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2014 року

справа № 808/3851/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Шелепової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі №808/3851/13-а

за позовом

Дочірнього підприємства «Запорізькій облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»

до

про

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Запорізькій облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (далі по тексту – відповідач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати нечинними та скасувати як неправомірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжі:

- № 00032122-11 від 21.12.2012 про сплату 54 576,00 грн. грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та застосування сум штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27 248,00 грн.;

- № 00032222-11 від 21.12.2012 про сплату 62 491,00 грн. грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/3851/13-а.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, оскільки порушення контрагентом ПП «Фірма Володар» податкового законодавства не є підставою для висновків податкового органу про нереальність господарських операцій та про відсутність поставок товарів і послуг.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі №808/3851/13-а адміністративний позов задоволено. (суддя – Татаринов Д.В.) (т.2, а.с.7-11)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі №808/3851/13-а та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що його дії щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є такими, що відповідають приписам діючого законодавства.

Представником позивача надано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі №808/3851/13-а – без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі №808/3851/13-а та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі №808/3851/13-а.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 23 листопада 2012 року по 29 листопада 2012 року посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Запорізькій облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» з питань правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Фірма Володар» за період липень-серпень 2011 року з ТОВ «Юнона» за період з 01 червня 2011 року по 31 січня 2012 року, результати якої оформлено актом №156/22-11/32025623 від 06 грудня 2012 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1, ст. 44, п. 138.2, пп. 138.8.1, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 62 491 грн., в т.ч. за 2-3 квартал 2011 року на суму 31 434 грн. та за 3-4 квартал 2011 року на суму 62 491 грн. (4 квартал 2011 року - 31 057 грн.);

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п 198.4 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, на загальну суму 54 576 грн. в т.ч.: за серпень 2011 року на суму 27 384 грн., за жовтень 2011 року на суму 27 006 грн., за червень 2011 року на суму 82,00 грн., за вересень 2011 року на суму 11,00 грн., за листопад 2011 року на суму 43,00 грн., за січень 2012 року на суму 50,00 грн.

Відповідач зазначає, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ПП «Фірма Володар» та з ТОВ «Юнона», по яким встановлено нереальність господарських операцій та відсутність поставки товарів, послуг, а також відсутністю постачання товарів по ланцюгу поставки.

21 грудня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00032222-11, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 62 491,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 00032122-11, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 81 824,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, позивач з метою забезпечення своїх виробничих потреб здійснював придбання у ПП «Фірма Володар» бітуму. Факт придбання бітуму у ПП «Фірма Володар» підтверджується видатковими та податковими накладними.

ДП «Запорізький облавтодор» до перевірки також надані копії довіреностей на отримання товару, витяг з журналу реєстрацій довіреностей, копії звітів про витрати основних матеріалів у будівництві за листопад 2011 року, за грудень 2011 року, за січень 2012 року, копії актів приймання виконаних будівельних робіт, товарно-транспортні накладні на перевезення бітуму.

Також позивач з метою забезпечення своїх виробничих потреб здійснював придбання у ТОВ «Юнона» товарно-матеріальних цінностей всього на суму 1 413 грн. в т.ч. ПДВ - 236 грн., отримання товару здійснювалося по довіреностям.

Факт придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Юнона» підтверджується видатковими та податковими накладними.

ДП «Запорізький облавтодор» сплачено на р/р ТОВ «Юнона» кошти на загальну суму 1 413,00 грн. До перевірки надані копії довіреностей на тримання товару (витяги із журналу реєстрації довіреностей), товарно-транспортні та накладні на перевезення матеріалів і надання транспортних послуг, що також підтверджується актом перевірки.

Акт перевірки податкового органу не містить посилань щодо встановлених порушень стосовно форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з постачання товарів.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочинів між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необхідності скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 09 грудня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі №808/3851/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 01 вересня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна