Рішення № 40358245, 22.08.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13603/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"22" серпня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.,

при секретарі - Сірош О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2014 року представник позивача ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» звернувся до суду з позовом, вимоги якого було збільшено в порядку, передбаченому ст. 31 ЦПК України, в якому просить суд: стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 6898573 від 18.09.2008 року у розмірі 12694,70 доларів США та 16000,00 грн.; стягнути із ОСОБА_2, як з солідарного боржника ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 6898573 від 18.09.2008р. у розмірі 11992,21 доларів США та 16000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 вересня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6898573, згідно умов якого позивач зобов'язався надати останній кредит в сумі 32577,00 доларів США, а вказаний відповідач зобов'язалась використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки визначені цим договором. З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 18 вересня 2008 року позивачем був укладений Договір поруки № 6918535 з відповідачем ОСОБА_2, за яким поручитель поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 21.07.2014 року (включно) у позичальника виникла заборгованість перед позивачем у сумі 12694,70 доларів США., та 16000,00 гривень - сума штрафів за порушення позичальником обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, оскільки строк дії договору добровільного страхування майна № АМ.029999 від 26.12.2011 року (предмет застави), обов'язковість укладення якого передбачена п.п. 4.3.1. кредитного договору, закінчився 26.12.2012 року та не був поновлений відповідачем. Мінімальна страхова сума за цим договором склала 160000,00 грн. В додаткових письмових поясненнях представник позивача зазначив, що на підставі п. 1.3.1 кредитного договору банком була застосована відсоткова ставка в розмірі 13,49% з 27.06.2013р. у зв'язку з не укладенням ОСОБА_1 договору страхування транспортного засобу, що є предметом застави за даним кредитом, відповідно до п. 4.3.1. кредитного договору. Щодо суми, що підлягає стягненню із ОСОБА_2, як поручителя, то обсяг його відповідальності за п. 2.1.1. договору поруки становить сплату заборгованості за відсотками в розмірі 7,77%, тому розрахунок заборгованості станом на 21.07.2014 року здійснено з урахуванням такої відсоткової ставки. Відповідно до умов пункту 1.2 статті 1, статті 2 договору поруки, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, останній відповідає перед позивачем за виконання зобов'язань ОСОБА_1 в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки. Оскільки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, обсяг відповідальності поручителя передбачає й сплату штрафу за порушення позичальником обов'язку щодо поновлення дії договору страхування.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання неодноразово не з'являлися, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, заяв чи клопотань суду не подали.

З урахуванням положень ст. ст. 74-77, 169, 224 ЦПК України, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про правовідносини сторін по справі, для її розгляду по суті заочно.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 525 ЦК України встановлена неприпустимість односторонньої відмови від зобов'язання або одностороння зміна його умов.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати належних йому процентів.

Судом встановлено, що 18.09.2008 між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6898573, на підставі якого кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 32577,00 доларів США для придбання транспортного засобу, зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 13,49% річних. У разі якщо на виконання п. 2.1.3. цього договору транспортний засіб буде застраховано, та за умови дотримання усіх інших умов вказаного пункту, протягом строку дії договору страхування із страховиком, процентна ставка за користування кредитом становить 7,77%. Кредит надається позичальнику строком до 18.09.2015р. (а.с. 14-19).

Відповідно до п. 3.1.2 Кредитного договору, проценти за користування кредитом розраховуються виходячи з щоденного залишку заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитними коштами, починаючи з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день). Проценти розраховуються виходячи з 360 днів у році та нараховуються щоденно.

За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язання за кожен день прострочення (п. 5.2. кредитного договору).

Згідно п. 5.5. даного кредитного договору за кожен випадок порушення позичальником обов'язків, передбачених п.п. 4.3.2.-4.3.6. кредитного договору, на нього покладається обов'язок сплатити на вимогу банку штраф у розмірі 1% від суми одержаного кредиту.

Відповідно до пункту 4.3.1. кредитного договору, позичальник зобов'язаний протягом строку дії цього договору щорічно, до дати закінчення періоду страхування, за який сплачено страховий платіж, поновлювати дію договорів страхування, укладення яких передбачено кредитним договором, на умовах попередньо погоджених з позивачем, при цьому страхова сума за договорами страхування, що будуть укладатись на новий строк, має бути не меншою ніж сума поточної заборгованості позичальника за основною сумою кредиту і не меншою від вартості майна (за договорами страхування майна) на момент укладення таких договорів страхування. На підтвердження виконання цього пункту позичальник зобов'язаний до дати закінчення періоду страхування, за який сплачено страховий платіж, надавати банку, як вигодонабувачу, по одному оригінальному примірнику цих договорів страхування, а також документів, що підтверджують сплату страхових платежів в повному обсязі за період, на який було поновлено дію договорів страхування.

Згідно пункту 5.4 кредитного договору за кожен випадок порушення позичальником обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, передбачених п. п. 4.3.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний на вимогу банку сплатити на його користь штраф у розмірі 10% від мінімальної страхової суми, на яку згідно з вимогами зазначеного пункту договору має бути укладений договір страхування.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання перед позичальником - надав кредитні кошти, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 499158186 від 18 вересня 2008 року (а.с. 13).

Однак відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за цим кредитним договором належним чином не виконувала, регулярного щомісячного погашення частини кредиту та відсотків за користування кредитними коштами згідно графіку платежів не здійснювала, внаслідок чого, станом на 21.07.2014р. (включно) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 12694,70 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 10626,18 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом (з 01.07.2013р. розраховується виходячи з 13,49%) - 805,16 доларів США, пеня за порушення стоків сплати суми кредиту та відсотків - 937,59 доларів США (884,96+52,63), штрафи за невиконання п.п. 4.3.2.-4.3.6. кредитного договору - 325,77 доларів США. Крім того, нарахована сума штрафу за невиконання умов страхування предмету застави в розмірі 16000,00 гривень (а.с.95-97).

В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 6898573 від 18.09.2008 року, цього ж дня між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 6918535. Згідно ст. 1 договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань, вказаних в ст. 2 цього договору, відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань боржником в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки. Згідно ст. 2 договору поруки, порукою за цим договором забезпечується виконання наступних зобов'язань боржника перед кредитором, що випливають з кредитного договору, а саме: щомісячно здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах та строки, передбачених графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; у випадках передбачених кредитним договором повернути кредит в повному обсязі достроково на вимогу кредитора в строк не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання такої вимоги; щомісячно в строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, сплачувати кредитору проценти за користування кредитом за ставкою 7,77% річних, а також сплатити проценти за вказаною ставкою на суму простроченого основного боргу за весь час прострочення; у разі порушення боржником строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, сплатити на користь кредитора пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення (а.с. 23-26).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, виходячи з процентної ставки, визначеної договором поруки в розмірі 7,77% річних, вона становить: заборгованість за відсотками за користування кредитом - 141,86 доларів США та пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом - 13,44 доларів США. (а.с. 98-101). В іншій частині розрахунки заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ідентичними.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно частини 2 зазначеної статті, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи убачається, що на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були відправлені рекомендованими листами вимога дострокового повернення кредиту та процентів, та вимога виконати зобов'язання за договором поруки (а.с. 27-34).

Доказів задоволення відповідачами зазначених письмових вимог суду не надано.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не виконувала належним чином зобов'язання за кредитним договором № 6898573 від 18.09.2008р., забезпечені порукою ОСОБА_2, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 21.07.2014р. становить 12694,70 доларів США.

Відповідно до ч.3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, виходячи із зазначених вище вимог Закону та умов договору поруки, оскільки порукою ОСОБА_2 забезпечені зобов'язання ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором за ставкою 7,77% річних, а отже, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за даною процентною ставкою (а.с. 98-101), перевіреного судом, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача підлягає солідарному стягненою заборгованість за кредитним договором № 6898573 від 18.09.2008р. на загальну суму 11992,21 доларів США, яка складається з: заборгованість за кредитом - 10626,18 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 141,86 доларів США, пені за порушення стоків сплати суми кредиту та відсотків - 898,40 доларів США (884,96+13,44), штрафів за невиконання п.п. 4.3.2.-4.3.6. кредитного договору - 325,77 доларів США.

Крім того, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненою заборгованість за відсотками за користування кредитом - 663,30 доларів США (805,16-141,86) та заборгованість по пені за порушення строків сплати відсотків - 39,19 доларів США (52,63-13,44), а всього 702,49 доларів США.

Таким чином, позов у цій частині підлягає частковому задоволенню, оскільки стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості в сумі 12694,70 доларів США, а крім того стягнення з відповідача ОСОБА_2, як солідарного боржника, ще й суми заборгованості в розмірі 11992,21 доларів США, як про це заявлено у позові, фактично є вимогою про стягнення заборгованості у майже подвійному розмірі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України, рішення ґрунтується на досліджених наявних в справі доказах.

Згідно пункту 5.4 кредитного договору № 6898573 від 18.09.2008р. за кожен випадок порушення позичальником обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування, передбачених п. п. 4.3.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний на вимогу банку сплатити на його користь штраф у розмірі 10% від мінімальної страхової суми, на яку згідно з вимогами зазначеного пункту договору має бути укладений договір страхування.

Разом з тим, на підтвердження вимог позову про стягнення суми штрафу за невиконання умов страхування предмету застави в розмірі 16000,00 гривень, позивачем суду не надано ані копії укладеного між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 договору застави транспортного засобу, а ні укладеного між ОСОБА_1 та страховиком первинного договору страхування, тому суд позбавлений можливості перевірити достовірність викладених у позові обставин стосовно розміру мінімальної страхової суми, з якої має бути розрахований штраф у розмірі 10%.

Таким чином, позов у частині стягнення штрафу в розмірі 16000,00грн. задоволенню не підлягає через недоведеність цих вимог.

При подачі позову, позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1555,71грн. та у сумі 83,93грн. при збільшенні позовних вимог.

Тому, на підставі ст. 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 865,19грн., а з відповідача ОСОБА_2 у сумі 774,45грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 15, 16, 525, 526, 533, 536, 549 , 553, 554, 610-612, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 74-77, 79, 88, 169, 179, 209, 212-215, 223, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором № 6898573 від 18.09.2008р. в сумі 11992,21 доларів США (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто два долари США двадцять один цент США), яка складається з: заборгованість за кредитом - 10626,18 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 141,86 доларів США, пені за порушення стоків сплати суми кредиту та відсотків - 898,40 доларів США, штрафів - 325,77 доларів США.

Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором № 6898573 від 18.09.2008р. яка складається із заборгованості за відсотками за користування кредитом - 663,30 доларів США та із заборгованість по пені за порушення стоків сплати відсотків - 39,19 доларів США, а всього 702,49 доларів США (сімсот два долари США сорок дев'ять центів США).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір у сумі 865,19грн.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір у сумі 774,45грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Дніпровський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва, а особами які брали участь у справ, але не були присутні при проголошенні судового рішення, потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: