Ухвала суду № 40336489, 21.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2014 року м. Київ К/800/30213/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Вербицької О.В., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року

у справі № 826/824/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка мандрівників»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного

управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спілка мандрівників» (надалі - позивач, ТОВ «Спілка мандрівників») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач, ДПІ у Солом'янському районі) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило: визнати протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка мандрівників», результати якої оформлені актом від 4 жовтня 2013 року №922/26-58-22-07-17/368540529 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка мандрівників» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за липень 2013 року»; зобов'язання вилучити з автоматизованої інформації системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта від 4 жовтня 2013 року №922/26-58-22-07-17/368540529 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка мандрівників» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за липень 2013 року»; зобов'язання відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані податковим органом на підставі висновків, викладених в актів від 4 жовтня 2013 року №922/26-58-22-07-17/368540529 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка мандрівників» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за липень 2013 року».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПІ по проведенню зустрічної перевірки ТОВ «Спілка мандрівників», результати якої оформлені актом № 922/26-58-22-07-17/36854029 від 4 жовтня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка мандрівників» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за липень 2013 року». Визнано протиправними дії ДПІ щодо внесення змін до автоматизованої електронної бази «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ «Спілка мандрівників» за липень 2013 р, на підставі Акту №922/26-58-22-07-17/36854029 від 4 жовтня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка мандрівників» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за липень 2013 р.». Зобов'язано ДПІ відновити в автоматизованій електронній базі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ«Спілка мандрівників» за липень 2013 року, та які були змінені ДПІ на підставі акту №922/26-58-22-07-17/36854029 від 4 жовтня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка мандрівників» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за липень 2013 р.».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2014 року - без змін.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, у жовтні 2013 року посадовими особами ДПІ було здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка мандрівників» щодо підтвердження господарських відносин постачальниками та покупцями за липень 2013 року.

У зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки через встановлену податковим органом відсутність позивача за місцезнаходженням відповідачем складено акт від 4 жовтня 2013 року № 922/26-58-22-07-17/368540529 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка мандрівників» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за липень 2013 року».

В зазначеному акті перевірки ДПІ зроблено висновок про відсутність у позивача об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 22, 185, пунктів198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям та не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями.

Роблячи висновки про протиправність дій ДПІ при проведенні звірки суди попередніх інстанцій виходили із наступного, з чим погоджується і Вищий адміністративний суд України.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, пунктом 4.4 яких визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Разом з тим, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, у ДПІ були відсутні правові підстави для складання акту про неможливість зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю платника податків за місцем знаходження, з огляду на підтвердження в судовому процесі факту місцезнаходження позивача за адресою - м. Київ, вул. Тополева, 6, кв. 29.

Слід зазначити, що за наслідками аналізу положень додатку 3 до Методичних рекомендацій в зразку «Акт про неможливість проведення зустрічної звірки» не передбачено викладення інформації про реальність господарських операцій та укладених угод.

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що висновки податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість, не передбачено чинним законодавством.

З огляду на те, що податком органом фактично зустрічної звірки проведено не було, однак викладено судження, що не передбачені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про неправомірність дій ДПІ під час проведення зустрічної звірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі зафіксованих в акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновків ДПІ здійснено коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року.

Так, відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Виходячи з аналізу положень статті 74 ПК України, інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної звірки здійснено не було, то суди попередніх інстанцій правильно поновили порушене право позивача шляхом зобов'язання шляхом визнання протиправними дій ДПІ щодо внесення змін до автоматизованої електронної бази «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ «Спілка мандрівників» за липень 2013 року, на підставі акту № 922/26-58-22-07-17/36854029 від 4 жовтня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка мандрівників» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за липень 2013 р.» та зобов'язання ДПІ відновити в автоматизованій електронній базі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ«Спілка мандрівників» за липень 2013 року, та які були змінені ДПІ на підставі акту № 922/26-58-22-07-17/36854029 від 4 жовтня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка мандрівників» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за липень 2013 р.».

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: О.В. Вербицька

М.В. Сірош