Постанова № 40336487, 26.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2014 р. м. Київ К/800/24268/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Рибченко А. О.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 рокуу справі№ 815/700/14за позовомДержавної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській областідо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року у справі № 815/700/14 позовні вимоги залишені без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволено.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року у справі № 815/700/14 скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 4 932,46 грн.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 19 Конституції України, ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. ст. 11, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про його дату, час та місце, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зареєстрована виконавчим комітетом Іллічівської міської ради 24.02.2004 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області з 25.02.2004 року за № 86.

Зазначаючи, що податкова заборгованість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 по сплаті єдиного податку складає 4 932,46 грн. та не сплачена відповідачем, податковий орган звернувся з позовом про її стягнення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що неподання відповідачем більше року до ДПІ податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності згідно до законодавства відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб» є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; подання відповідачем заяви до відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області про припинення підприємницької діяльності не дає позивачу підстав для нарахування відповідачу податкової заборгованості та штрафних санкцій.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відсутність заяви відповідача щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності надає позивачу право нараховувати єдиний податок та штрафні санкції за його несплату.

Колегія суддів не погоджується з висновком про задоволення позову в повному обсязі, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Виходячи з положень п. 54.3, 54.4 ст. 54 Податкового кодексу України, на платника податків покладається обов'язок сплатити суму податкового зобов'язання, визначеного податковим органом у випадках, встановлених законом. Сума такого податкового зобов'язання зазначається в податковому повідомленні-рішенні (п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач не подавала податкові декларації по спірних податкових періодах, а податковим органом не приймались податкові повідомлення-рішення щодо нарахування грошового зобов'язання по сплаті єдиного податку, підстави для задоволення позову про стягнення суми 2 967,10 грн. відсутні у зв'язку з їх неузгодженістю.

Посилання судів першої та апеляційної інстанції на податкову вимогу № 26-22 від 10.09.2013 року підлягає відхиленню, адже вказана вимога (її копія) відсутня в матеріалах справи, а в силу положень ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у зв'язку із неперерахуванням відповідачем авансових внесків єдиного податку до ДПІ у м. Іллічівськ Одеської області на підставі актів камеральних перевірок від 09.07.2013 року № 1574/17-02/НОМЕР_1 та від 14.11.2013 року № 859/15-03-17-02/НОМЕР_1 було застосовано до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 штрафні санкції в розмірі 1 898,10 грн., про що прийнято податкові повідомлення-рішення № 0005311702 від 09.07.2013 року та № 0009181702 від 14.11.2013 року.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку.

Отже, у відповідності до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України позовні вимоги про стягнення 1 898,10 грн. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 66,96 грн., які визначені податковою вимоги № 1 від 26.07.2013 року. В матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження зазначеної податкової вимоги платником податку, тому вона є чинною.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального та процесуального права, що є підставою відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України для її скасування в частині задоволення позову про стягнення податкового боргу на суму 2 967,40 грн. та прийняття нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року у справі № 815/700/14 скасувати в частині задоволення позову про стягення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 2 967,40 грн.

В цій частині прийняти нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 2967,4 грн. податкового боргу.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року у справі № 815/700/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після надсилання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

А. О. Рибченко