Ухвала суду № 40336480, 26.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2014 р. м. Київ К/800/4547/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Рибченко А. О. Титенко М. П. Омельченко А. В. Ситай М. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській областіна постанову та ухвалуРівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2013 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 рокуу справі№ 817/3709/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Річ-Ойл»доДержавної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2013 року у справі № 817/3709/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.07.2013 року № 0003452342.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 44.1 ст. 44, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової перевірки ТОВ «Річ-Ойл» з питань дотримання податкового та іншого законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Уністрой» за період з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року складено акт від 09.07.2013 року № 500/22-200/37083187, яким зафіксовано порушено п. 44.1 ст. 44, п. п. 198.1, 198.3, 198,6 ст. 198, п. п. 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 2 320 394,00 грн. по безтоварним операціям з ТОВ «Уністрой» за березень 2013 року, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість за березень 2013 року на суму 2 320 394,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003452342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 90 0493,00 грн., в тому числі 2 320 394,00 грн. основного платежу та 580 099,00 грн. штрафної санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що за змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтвердженим митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Відповідно до п. 189.4 ст. 198 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст.188 Податкового кодексу України (тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін). При цьому дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 Податкового кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Уністрой» та ТОВ «Річ-Ойл» укладений договір субкомісії № 37/11-К від 20.11.2012 року, відповідно до якого позивач (субкомісіонер) зобов'язується за дорученням ТОВ «Уністрой» (субкомітента) за винагороду, від свого імені, але за рахунок субкомітента здійснювати реалізацію через мережу автозаправних станцій нафтопродуктів, характеристики яких узгоджуються сторонами у додаткових умовах.

Згідно з п. 2.1 цього договору сторони визначили, що передача та приймання субкомісійних нафтопродуктів здійснюється на нафтобазах, вказаних субкомітентом. Як вбачається з листа № 0112/У-6 від 01.12.2012 року ТОВ «Уністрой» повідомило, що приймання та передача субкомісійних нафтопродуктів буде відбуватися на ССНП в смт. Клевань, вул. Мелещука, 8.

Приймання-передача нафтопродуктів, а саме: бензину автомобільного А-92 код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114199 в кількості 128.261 т та бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Євро виду І класу В код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114599 в кількості 200.533 т. протягом березня 2013 року згідно з договором субкомісії № 37/11-К від 20.11.2012 року підтверджується актом № 130331000000009 від 31.03.13 року.

Факт транспортування вищезазначених нафтопродуктів зі складу світлих нафтопродуктів в смт. Клевань, вул. Мелещука, 8 на адресу автозаправних станцій ТОВ «Річ-Ойл» підтверджується реєстром товарно-транспортних накладних до договору субкомісії № 37/11-К від 20.11.2012 року та самими товарно-транспортними накладними.

Згідно із звітом виконання зобов'язань за договором субкомісії № 37/11 від 20.11.2012 року від 30.04.2013 року ТОВ «Річ-Ойл» надав послуги з продажу комісійного товару, а саме: бензину автомобільного А-92 код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114199 в кількості 128.261 т та бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро виду І класу В код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114599 в кількості 200.533 т на суму 4 553 612,87 грн.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з листа ПАТ «Дніпронафтородукт» № 10/1403/01/10 від 14.03.2013 року, що надійшов на адресу ТОВ «Річ-Ойл», випливає, що відповідно до укладених договорів зберігання, в тому числі у період з грудня 2012 року по березень 2013 року, ПАТ «Дніпронафтопродукт» надавало ТОВ «Уністрой» послуги зберігання нафтопродуктів. Відповідно до умов укладених договорів видача нафтопродуктів для ТОВ «Річ-Ойл» відбувалась за письмовими розпорядженнями ТОВ «Уністрой» з нафтобази в смт. Клевань, вул. Мелещука, 8 Рівненського району.

Висновки контролюючого органу про незаконність включення 158 958,55 грн. до складу податкового кредиту за березень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Уністрой» згідно із розрахунком № 37 від 31.03.2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 17 від 28.02.2013 року, яке позивач отримав в лютому 2013 року, спростовані судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на додаткову угодою від 28.02.2013 року до договору субкомісії № 37/11-К від 20.11.2013 року, акт приймання-передачі нафтопродуктів № 130228000000017 від 28.02.2013 року, звіт виконання зобов'язань від 31.03.2013 року, реєстром товарно-транспортних накладних та товарно-транспортними накладними.

Фактичність транспортування ПММ підтверджується самим актом перевірки, згідно з яким підтверджено відшкодування ТОВ «Уністрой» для ТОВ «Річ-Ойл» автотранспортних витрат по комісійному товару за березень 2013 року, що підтверджується актом № 82/1 від 31.03.2013 року на суму 22 520,82 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 3 753,47 грн. та за лютий 2013 року згідно акту № 58/1 від 28.02.2013 року на суму 29 287,40 грн., в тому числі ПДВ - 4 881,17 грн.

Між ТОВ «Річ-Ойл» та ТОВ «Уністрой» укладений договір поставки нафтопродуктів № 130-12/2012-П від 01.12.2012 року.

Додатковою угодою від 03.12.2012 року № 121203000000011 сторони визначили кількість та ціну товару, а саме: бензин автомобільний підвищеної якості А-95 - Євро виду І класу В код товару згідно з УКТЗЕД 2710114599 в кількості 325.083 т за ціною 4525155,36 грн., в тому числі ПДВ 754192,56 грн.

Додатковою угодою від 24.12.2012 року № 121224000000022 сторони визначили кількість та ціну товару, а саме: бензин автомобільний А-92 код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114199 в кількості 120.592 т, дизельне паливо підвищеної якості (Євро) марки F виду ІІ код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194110 в кількості 252.239 т та бензин автомобільний А-80 код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710114139 в кількості 3.678 на загальну суму 4582111,68 грн., в тому числі ПДВ 763 685,28 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичне приймання нафтопродуктів підтверджується видатковими накладними від 03.12.2012 року № 121203000000011 та від 24.12.2012 року № 121224000000022.

Придбані нафтопродукти в ТОВ «Уністрой» згідно з додатковими угодами від 03.12.2012 року № 121203000000011 та від 24.12.2012 року № 121224000000022 були передані на зберігання ПАТ «Дніпронафтопродукт» згідно з договором зберігання № 0208/10-10 від 02.08.2010 року.

Виконання умов договору зберігання нафтопродуктів між ТОВ «Річ-Ойл» та ПАТ «Дніпронафторподукт» підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів від 31.12.2012 року, актом приймання передачі-наданих послуг від 31.12.2012 року, протоколом узгодження ціни від 31.12.2012 року, рахунком- фактурою № 12196 від 31.12.2012 року та платіжним дорученням № 4075 від 30.01.2013 року.

Товарно-транспортні накладні форми № 1-ТТН, виписані відповідно до вимог додатку 3 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України (затверджена наказом Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1994 року №488/346), в сукупності з первинними бухгалтерськими документами підтверджують факт транспортування придбаних у ТОВ «Уністрой» нафтопродуктів зі складу світлих нафтопродуктів в смт. Клевань, вул. Мелещука, 8 на адресу АЗС ТОВ «Річ-Ойл».

На суму придбаного товару в грудні 2012 року ТОВ «Уністрой» виписано податкову накладну № 177 від 31.12.2012 року, яка позивачем включена до податкового кредиту за березень 2013 року в сумі 1 517 877,84 грн. в податковій декларації від 22.04.2013 року № 9022826905 та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2013 року.

Податкові накладні № 18 від 31.03.2013 року на суму 643 557,37 грн., № 177 від 31.12.2012 року на суму 1 517 877,84 грн. та розрахунок № 37 від 31.03.2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 17 від 28.02.2013 року на суму 158 958,55 грн., отримані від ТОВ «Уністрой», відповідають всім встановленим Законом вимогам, а тому правомірно включені до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Надані позивачем в підтвердження обґрунтування своїх доводів первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судами обґрунтовано відхилено доводи податкового органу про наявність розбіжностей між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом між позивачем та ТОВ «Уністрой», оскільки особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності фактичного виконання спірних договорів викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 року у справі № 817/3709/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, передбачені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

А. О. Рибченко