Ухвала суду № 40336483, 19.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/96263/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Кошіля В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантор ЛТД»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року

у справі № 2а-7013/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантор ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантор ЛТД» (далі - ТОВ «Квантор ЛТД»; позивач) до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000792310/0 від 01 грудня 2009 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року та залишення в силі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Крім того, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя на Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Квантор ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2009 року при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Преста Гранд», за результатами якої складено акт № 689/23/31008717 від 19 листопада 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000792310/0 від 01 грудня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 527,50 грн. (5 685,00 грн. - основний платіж, 2 842,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пункту 10.1 статті 10 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) з огляду на безпідставне віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного у ТОВ «Преста Гранд» борошна.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з підстав невідповідності сформованого позивачем податкового кредиту податковим зобов'язанням, задекларованим контрагентом.

Крім того, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя посилалась на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2009 року у справі № 1-528/2009р., якою встановлено факт створення фізичними особами підприємств, зокрема, ТОВ «Преста Гранд» без мети фактичного здійснення господарської діяльності.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про повне задоволення адміністративного позову та відмовляючи в його задоволенні, суд апеляційної інстанції підтримав правову позицію відповідача та дійшов висновку про те, що первинні документи, складені ТОВ «Преста Гранд», не можуть підтверджувати реальність здійснення господарських операцій та бути підставою для формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд враховував ненадання ТОВ «Квантор ЛТД» документів, які б підтверджували транспортування придбаного у контрагента товару.

Проте, колегія суддів вважає вказані доводи суду апеляційної інстанції неправомірними, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, фактичне виконання спірних поставок підтверджується належним чином складеними накладними, податковими накладними, банківськими виписками, свідоцтвом про якість.

При цьому слід враховувати, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від фактичної сплати постачальником податку на додану вартість до бюджету.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування ним даних податкового обліку.

Проте, в постанові Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2009 року у справі № 1-528/2009р. відсутні посилання на незаконність або фіктивність діяльності ТОВ «Преста Гранд» за господарськими операціями з позивачем в охоплений перевіркою період. Будь-які інші належні та допустимі докази, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій з придбання ТОВ «Квантор ЛТД» товару у постачальника, узгодженість дій позивача з ТОВ «Преста Гранд» з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями контрагента, в матеріалах справи відсутні.

Що ж стосується висновку суду апеляційної інстанції про безтоварний характер проведених операцій з підстав ненадання позивачем транспортної документації, то варто зазначити, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання платником податку товару, як у розглядуваній ситуації, ненадання транспортної документації не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з огляду на те, що відповідною документацією має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

А відтак, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову Запорізького окружного адміністративного суду, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантор ЛТД» задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Кошіль В.В.