Вирок № 40324639, 20.08.2014, Лебединський районний суд Сумської області

ОСОБА_1 Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1384/14-к

Номер провадження 1-кп/580/117/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2014 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого - судді Подопригори Л. І.

секретаря Лєсній Н.В.

з участю прокурора Гладкова В. М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Василівка Лебединського району Сумської області, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, код платника податків НОМЕР_1, раніше судимого 13 вересня 2013 року за ч. 3 ст. 185, 69 КК України до 200 годин громадських робіт; 08 травня 2014 року за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Василівка Лебединського району Сумської області, проживаючого в АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, код платника податків НОМЕР_2, раніше судимого 25.04.2013 року за ч. 1 та 2 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 10 червня 2013 року за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 27.04.2013 року о 23 годині 30 хвилин за попередньою змовою між собою, перебуваючи на вулиці Радянській в с. Василівка Лебединського району, умисно, повторно, всупереч волі власника, шляхом вільного доступу, протиправно вилучивши з місця стоянки біля господарства НОМЕР_3 цієї ж вулиці,, незаконно заволоділи мотоциклом марки «ИЖ-ЮК»,1964 року випуску, державний номер НОМЕР_5, який, як вони були обізнані, фактично належить ОСОБА_4 та котрим користувався його син ОСОБА_5, вартістю відповідно до висновку авто - товарознавчої експертизи № 76 від 28.05.2014 року 2397,00 грн. та в подальшому використовували на свій розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та пояснив, що 27 квітня 2013 року він разом з ОСОБА_3 у вечірній час перебували в своїх справах у знайомого ОСОБА_6, який проживає в АДРЕСА_4. Близько 23 год. 30 хв. вийшовши з господарства ОСОБА_7 побачивши на території дороги, що освітлювалась, біля господарства НОМЕР_3 мотоцикл марки «ИЖ-ЮК», який, як вони були обізнані фактично належить ОСОБА_4 та котрим користувався його син ОСОБА_5 вирішили ним заволодіти з метою подальшого використання у власних цілях. Реалізовуючи свій цей намір ОСОБА_3 підійшов до мотоцикла став буксирувати його від узбіччя дороги до парку, який розташований неподалік. Він залишався сидіти на лавці біля господарства НОМЕР_4, а коли ОСОБА_3 відкотивши мотоцикл його покликав, він підійшов до мотоцикла і разом з ОСОБА_3 на мотоциклі вони почали котилися через парк. За парком завели мотоцикл і в подальшому розпорядилися ним на свій розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою визнав повністю та пояснив, що 27 квітня 2013 року він разом з ОСОБА_1 у вечірній час перебували в своїх справах у знайомого ОСОБА_6, який проживає в АДРЕСА_4. Близько 23 год. 30 хв. вийшовши з господарства ОСОБА_7 побачили на території дороги, що освітлювалась, біля господарства НОМЕР_3 мотоцикл марки «ИЖ-ЮК», який, як вони були обізнані фактично належить ОСОБА_4 та котрим користувався його син ОСОБА_5 та за спільною домовленістю вирішили ним заволодіти, з метою подальшого використання у власних цілях. Реалізовуючи свій цей намір він підійшов до мотоцикла та став буксирувати його від узбіччя дороги до парку, який розташований неподалік. ОСОБА_1 в цей час залишався сидіти на лавці біля господарства НОМЕР_4, а коли він відкотивши мотоцикл його покликав, той підійшов до мотоцикла і вони разом на мотоциклі вони почали котилися через парк. За парком завели мотоцикл і в подальшому розпорядилися ним на свій розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачені та інші учасники процесу і які ніким не оспорюються.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особи обвинувачених дійшов до висновку, що вчинені ними дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 289 КК України так як вони незаконно заволоділи транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що останній вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків від злочину не настало, думку потерпілого, характеристику по місцю проживання, збитки завдані злочином відшкодовані, суд вважає можливим визначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі. Також суд дійшовши до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, вважає можливим застосувавши ст.. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Суд також вважає необхідним застосувати до обвинуваченого п.п. 2,3 ст. 76 КК України, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи та повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну проживання, роботи або навчання. Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд вважає необхідним в порядку ст.. 70 ч 4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, вчиненого ним 27 квітня 2013 року, та передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України вчиненого ним 05.03.2014 року, за який він засуджений вироком Лебединського районного суду 08 травня 2014 року.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що останній вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків від злочину не настало, думку потерпілого, характеристику по місцю проживання, збитки завдані злочином відшкодовані, суд вважає можливим визначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі. Також суд дійшовши до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, вважає можливим застосувавши ст.. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Суд також вважає необхідним застосувати до обвинуваченого п.п. 2,3 ст. 76 КК України, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи та повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну проживання, роботи або навчання.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд вважає необхідним в порядку ст. 70 ч 4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, вчиненого ним 27 квітня 2013 року, та передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125 КК України вчинених ним 02.04.2013 року, за які він засуджений вироком Лебединського районного суду 10 червня 2013 року.

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинувачених в долевому порядку на користь держави кошти на відшкодування витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи № 76 від 28.05.2013 року в розмірі 391,20 грн.

Речові докази по справі: мотоцикл марки « ИЖ-ЮК», державний номер НОМЕР_5, 1964 року випуску, що знаходиться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_4, суд вважає необхідним повернути йому за належністю

На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 368, 370, 371 КПК України

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і призначити покарання по цьому закону у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років. Застосувавши ст.. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням терміном на два роки. Застосувати п.п. 2,3 ст. 76 КК України, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи та повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст.. 70 ч 4 КК України за сукупністю злочинів передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, вчиненого ним 27 квітня 2013 року, та передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України вчиненого ним 05.03.2014 року, за який він засуджений вироком Лебединського районного суду 08 травня 2014 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття визначити покарання з вигляді позбавлення волі строком на п'ять років. Застосувавши ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням терміном на два роки. Застосувати п.п. 2,3 ст. 76 КК України, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи та повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місцяпроживання, роботи або навчання.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і призначити покарання по цьому закону у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років. Застосувавши ст.. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням терміном на два роки шість місяців. Застосувати п.п. 2,3 ст. 76 КК України, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи та повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, вчиненого ним 27 квітня 2013 року, та передбачених ч. 2 ст. 185, ч.1 ст 125 КК України вчинених ним 02.04.2013 року, за який він засуджений вироком Лебединського районного суду 10 червня 2013 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття визначити покарання з вигляді позбавлення волі строком на п'ять років. Застосувавши ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням терміном на два роки шість місяців. Застосувати п.п. 2,3 ст. 76 КК України, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи та повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати затрачені на проведення судової - авто товарознавчої експертизи № 76 від 28.05.2013 року в розмірі 391,20 грн. в долевому порядку, тобто по 195,60 грн. з кожного, зарахувавши кошти на р/р 31114115700010, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37345566, отримувач коштів - Лебединське УК/ Лебедин. р-н/ 24060300, Банк отримувача - ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013 код класифікації доходів бюджету 24060300 «інші надходження».

Речові докази по справі: мотоцикл марки « ИЖ-ЮК», державний номер НОМЕР_5, 1964 року випуску, що знаходиться на зберіганні в потерпілого ОСОБА_4, суд вважати повернутим йому за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя: Л. І. Подопригора