Ухвала суду № 40319096, 27.08.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 р.Справа № 818/343/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2014р. по справі №818/343/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в яком у просив визнати протиправним та скасувати рішення №4729 від 30.01.2014 р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 29.01.2014 р. на підставі наказів ДПІ у м. Сумах №190, № 191 від 29.01.2014 р. працівниками ДПІ у м. Сумах здійснено вихід за юридичною адресою ПАТ "Сумиобленерго" для проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ"Електропівденатоммонтаж", АК "Монтажбудзв'язок", ПП "Альянсенерго" та ФОП ОСОБА_1 Приводом до видання наказів про проведення перевірок стало ненадання позивачем документального підтвердження на обов'язкові письмові запити ДПІ у м. Сумах №18081/10/18-19-22.05-12 від 20.11.2013 р. та № 19237/10/18-19-22-05-13/541 від 25.11.2013 р., що, на думку податкового органу, відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є підставою для проведення перевірки. Підставою для направлення запитів є сумнівність у факті здійснення операцій. У відповідь на вказані запити (лист № 17/13922 від 10.12.2013 р. та лист № 17/13924 від 10.12.2013 р.) позивач зазначив, що відповідно до ст. 73 ПК України сумнівність у факті здійснення операцій не є підставою для направлення запиту, відповідно, такий запит направлений незаконно, а на підставі ч. 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. За таких обставин ПАТ "Сумиобленерго" не допустило посадових осіб ДПІ у м.Сумах для проведення перевірки, оскільки відповідач не мав законних підстав для видання наказів про її проведення. До того ж вказані накази були оскаржені позивачем до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Зазначив, що оскільки письмові запити податкового органу про витребування інформації були складені з порушенням вимог діючого законодавства, то позивачем було правомірно та на підставі вимог діючого законодавства недопущено перевіряючих до проведення перевірки. Таким чином, податковий орган не мав встановлених законом підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків, в зв'язку з чим, спірне рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ПАТ "Сумиобленерго" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у м. Сумах.

20.11.2013 р. та 25.11.20.13 р. ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області звернулася до ПАТ "Сумиобленерго" з запитами № 18081/10/18-19-22.05-12 та № 19237/10/18-19-22-05-13/541 про надання інформації та її документального підтвердження щодо реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ "Електропівденатоммонтаж" за квітень 2012 року, АК "Монтажбудзв'язок" за серпень 2012 року та ПП "Альянсенерго" за серпень 2012 року, а також у зв'язку з ненаданням документального підтвердження дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.13-14, 15).

На вказані запити листами від 10.12.2013 р. № 17/13922 та № 17/13924 ПАТ "Сумиобленерго" надало відповідь, що відповідно до ст. 73 ПК України сумнівність щодо факту здійснення фінансово-господарських операцій, про яку зазначає відповідач, не є підставою для направлення запиту, відповідно, такий запит направлений незаконно, а на підставі ч. 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (а.с.16, 17-18).

У зв'язку з ненаданням ПАТ "Сумиобленерго" інформації та її документального підтвердження, начальником ДПІ у м. Сумах було видано накази від 29.01.2014 р. № 190 та №191 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Сумиобленерго" (а.с.7,8).

29.01.2014 р. для проведення перевірки працівники ДПІ у м. Сумах здійснили вихід за податковою адресою ПАТ "Сумиобленерго", проте не були допущені до проведення перевірки.

30.01.2014 р. ДПІ у м. Сумах прийнято рішення № 4729 про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.21).

Позивач, не погодившись із правомірністю прийняття вказаного рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, звернувся до суду із даним позовом.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактично підставою для застосування адміністративного арешту майна позивача, слугував факт недопуску підприємством посадових осіб податкового органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач без встановлених законом підстав відмовився від допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, то контролюючий орган мав встановлені законом підстави для прийняття оскаржуваного рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 16.1.9, 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 статті 78 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно зі статтею 81 цього Кодексу.

Абзацами 1-4 пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абз. 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України).

Згідно абз. 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.2 ст. 81 ПК України).

Таким чином, відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є наслідком невиконання останніми визначених законом передумов, що дозволяють приступити до її проведення.

Податковий кодекс України також встановлює виключний перелік підстав для відмови платника податків у допуску до проведення перевірки, якими є, ненадання документів, перелічених у пункті 81.1 статті 81 цього Кодексу або надання таких документів, оформлених із порушенням вимог даної норми.

Як вказує позивач, фактичною підставою не допуску посадових осіб до проведення перевірки, слугувала незгода з правомірністю її призначення.

Так, не погоджуючись з правомірністю винесення податковим органом наказів від 29.01.2014 року № 190 та № 191 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, позивач оскаржив їх до суду.

За наслідком судового розгляду справи, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 р. по справі № 818/338/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014 р., у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Сумиобленерго" відмовлено.

Таким чином, накази ДПІ у м. Сумах про проведення перевірки є правомірними на день їх винесення, їх дія не зупинена протягом часу судового оскарження та їх правомірність підтверджена судом.

Інших підстав, які б слугували підставою для не допуску посадових осіб до проведення перевірки, позивачем вказано не було.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно п. 94.6 ст. 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

В даній справі судом першої інстанції встановлено та підтверджено при апеляційному перегляді, що відповідачем не було виконано його обов'язок щодо надання податковому органу інформації та її документального підтвердження на обов'язковий запит податкового органу, а посадових осіб податкового органу не допущено до проведення податкової перевірки, яка мала відбутись на підставі відповідних наказів та направлень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у податкового органу встановлених законом підстав для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів обґрунтованість винесення оскаржуваного рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року по справі №818/343/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2014р. по справі №818/343/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.