Постанова № 40309650, 28.08.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2014 р. Справа № 920/613/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1 - договір № 08/08/14 від 08.08.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2022С/1-9) на рішення господарського суду Сумської області від 26.05.2014 р. у справі № 920/613/14,

за позовом Сумської міської ради, м. Суми,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми,

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.05.2014 р. у справі № 920/613/14 (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 02.02.2011 р., укладений між ФОП ОСОБА_2 та Сумською міською радою, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Сумах 01.07.2011 р. за № 591013664000123. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Сумської міської ради 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач, ФОП ОСОБА_2, з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 26.05.2014 р. по справі № 920/613/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Позивач, Сумська міська рада, у запереченнях на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача вдруге не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не повідомив.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.07.2008 р. Сумською міською радою було прийнято рішення № 1712-МР "Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям", яким вирішено надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку строком на 5 років, площею 0,0984 га, розташовану по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

На підставі даного рішення 02.02.2011 р. між Сумською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, за яким останній отримав у строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку під розміщення торгово-офісного будинку, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.07.2011 р. № 591013664000123. Даний договір оренди був укладений на строк до 24.07.2013 р.

Задовольняючи позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним вищевказаного договору оренди земельної ділянки від 02.02.2011 р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 та Сумською міською радою, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у м. Сумах 01.07.2011 р. за № 591013664000123, суд першої інстанції виходив з того, що 30.11.2011 р. рішенням Сумської міської ради № 990-МР "Про часткове скасування рішення Сумської міської ради № 1712-МР від 04.07.2008" було скасовано пункти 5-8 додатку 1 до рішення Сумської міської ради від 04.07.2008 № 1712-МР "Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям" щодо надання, зокрема відповідачу, в оренду земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1-АДРЕСА_2; доручено правовому управлінню вчинити дії щодо розірвання укладених договорів оренди земельних ділянок (з відповідачем у тому числі) у порядку, встановленому чинним законодавством.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 р. у справі № 5021/29/12 відмовлено ФОП ОСОБА_2 у задоволенні позову про скасування вищевказаного рішення Сумської міської ради № 1712-МР від 30.11.2011 р. Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2012 р. зазначене судове рішення апеляційної інстанції залишено без змін.

Судом першої інстанції також зазначено, що 26.06.2012 р. Зарічним районним судом м. Суми прийнято постанову у справі № 2-а-316/12, якою визнано протиправним рішення Сумської міської ради № 1712-МР від 04.07.2008 р. в частині надання ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з підстав порушення Сумською міською радою порядку надання вищезазначеної земельної ділянки в оренду, передбаченого ст. 16 Закону України "Про оренду землі". Крім того, суд першої інстанції з посиланням на ст. 16 Закону країни "Про оренду землі", п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", ст. ст. 203, 215 ЦК України прийшов до висновку, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладений без дотримання вимог закону.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першій статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У пункті 2.2 спірного договору сторонами погоджено термін дії договору - до 04.07.2013р., а також передбачено, що після закінчення терміну дії договору орендар, за умовами належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавцю про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч.8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

На виконання умов договору та вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" ФОП ОСОБА_2 15.05.2013 р. було направлено Сумській міській раді лист-повідомлення про бажання продовжити дію договору на новий термін та проект додаткової угоди до договору.

19.06.2013 р. Сумська міська рада прийняла рішення № 2486-МР "Про відмову у поновленні підприємцю ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки" у зв`язку зі змінами містобудівної документації та невідповідністю генеральному плану міста Суми.

Судом першої інстанції неправомірно не було прийнято до уваги рішення господарського суду Сумської області від 28.10.2013 р. по справі №920/1313/13, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 р. та яким визнано незаконним та скасовано рішення Сумської міської ради від 19.06.2013 р. № 2486-МР "Про відмову у поновленні підприємцю ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки"; визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення (державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 01.07.2011 р. № 591013664000123) між Сумською міською радою та фізичною особою-підприємцем - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на тих самих умовах, які були передбачені спірним договором та терміном до 04.07.2015 р.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, враховуючи, що термін дії спірного договору було продовжено до 04.07.2015р. додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 02.02.2011 р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 та Сумською міською радою, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у м. Сумах 01.07.2011 р. за № 591013664000123, суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги Сумської міської ради та визнав недійсним спірний договір, не зважаючи на вищевикладені обставини.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення Сумської міської ради від 04.07.2008 р. № 1712-МР "Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям", на підставі якого було укладено спірний договір, є індивідуальним актом органу місцевого самоврядування, яким реалізовано волевиявлення територіальної громади міста Суми як учасника цивільних відносин на передання земельної ділянки в оренду відповідачу, та відповідно до п. 5 рішення Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. це рішення є індивідуальним актом одноразового використання і вичерпує свою дію фактом його виконання.

Тобто, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. І як вже було зазначено, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

На підставі викладеного, скасоване в судовому порядку рішення органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію фактом підписання договору оренди земельної ділянки не є підставою визнання недійсним даного договору, тому посилання суду першої інстанції на рішення Сумської міської ради від 30.11.2011 р. № 990-МР "Про часткове скасування рішення Сумської міської ради від 04.07.2008 року № 1712-МР "Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям" та на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 26.06.2012 р. у справі № 2-а-316/12, є безпідставними.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказане рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 26.05.2014 р. у справі № 920/613/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Сумської міської ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 23636315) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; ІПН НОМЕР_1) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 28.08.2014р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.