Ухвала суду № 40296490, 07.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2014 року м. Київ К/9991/84616/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Костенка М.І.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011

у справі № 2а/0270/2553/11

за позовом Приватного підприємства-фірми "Техкомплект"

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство-фірма "Техкомплект" звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ППФ "Техкомплект" за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт № 589/23/31542689 від 17.02.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР.

На підставі вищезазначеного акту винесено податкове повідомлення-рішення за №0000622310 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 53378 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 13345 грн.

Спірне рішення було прийнято фіскальним органом, на основі його висновків про те що, наслідком діяльності позивача при здійснені продажу дошки та брусу є виключно ( або переважно) формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності, а тому задекларовані показники ППФ "Техкомплект" від постачальника ТОВ "Будівельна компанія "Славутич-2005" та покупця ТОВ "Барлінек-Інвест" слід вважати такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1, п.5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. цієї ж норми Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обов'язковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.- 5.7. ст.5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія "Славутич-2005", ТОВ "Барлінек-Інвест" здійснені господарські операції щодо продажу дошки та брусу, вказані операції мали реальний товарний характер та підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими та податковими документами, а саме, договором купівлі-продажу, видатковими накладними, податковими накладними, деклараціями з податку на прибуток, товарно-транспортними накладними, а також платіжними документами.

На час укладення та виконання договорів зазначені контрагенти були діючими господарюючими суб'єктами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, та були платником податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій, з врахуванням положень п.п. 1, 2 ст.9 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», досліджено питання щодо реального вчинення спірних правочинів та, за наявності доказів, встановлено факт реального вчинення позивачем господарських операцій та те, що в ході їх здійснення не занижено податок на прибуток, а тому спірне повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 у справі № 2а/0270/2553/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 у справі № 2а/0270/2553/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді М.І. Костенко С.Е. Острович