Постанова № 40296384, 19.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2014 року № 826/9641/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Карука О.О. (дов. від 09.01.2014р. №55 )

від відповідача: Недашківської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез Ресурс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.08.2014 року в 12год. 34 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтез Ресурс» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі по тексту також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю: а. податкове повідомлення-рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.06.2014р. №0024150226 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 360 939 грн., та накладення штрафу у розмірі 2 180 469,50 грн.

- стягнути з державного бюджету на користь ТОВ «Сінтез Ресурс» судові витрати у розмірі 4 872 грн. понесені позивачем у справі.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сінтез Ресурс» (код ЄДРПОУ 35647310) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2013 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 28.05.14 №138/26-59-15-02-27 (далі - акт перевірки), на підставі якого 18.06.2014р. винесено податкове повідомлення-рішення №0024150226, яким встановлено порушення зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 360 939 грн., а також нарахована штрафна санкція у розмірі 2 180 469,50 грн.

Позивач категорично не погоджуючись із правомірністю спірного податкового повідомлення - рішення, вважаючи висновки акта перевірки протиправними та необґрунтованими, та такими, що суперечать нормам податкового законодавства та судовій практиці звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва про оскарження податкового повідомлення - рішення.

Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначав, що оскільки у ході перевірки було встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді порушено приписи п. 200.4. ст. 200 ПК України, оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з поданою ТОВ «Сінтез Ресурс» до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податковою декларацією з ПДВ за лютий 2014 року (вх. № 9014036066 від 18.03.2014 року) і додатками до неї: - позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 18 податкової декларації, складає 1 640 459 грн., - від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 0 грн., - сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку відображена в рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за січень 2014 року складає 4 360 939 гривень.

Разом з тим, за даними ТОВ «Сінтез Ресурс» згідно з обороно-сальдовою відомістю по рахунку 63 станом на 01.01.2014р. обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму 1 423 614 777, 53 грн., станом на 31.01.2014р. по рахунку 63.1 обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму 1 450 073 479,03 грн., станом на 01.02.2014р. обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму 1 451 042 245,03 грн., станом на 28.02.2014р. по рахунку 63.1 обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму 1 468 549 670,46 грн.

За даними регістрів аналітичного обліку по субрахунку 63.1 ТОВ «Сінтез Ресурс» станом на 31.01.2014р. на загальну суму 1 450 073 479,03 грн., в тому числі по: - ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» в сумі 209 343 807,80 грн.; - ПрАТ «Кримський титан» в сумі 557 382 097,28 грн.; - ПАТ «Сумихімпром» в сумі 388 815 793,13 грн.; станом на 28.02.2014 на загальну суму 1 468 549 670,46 грн., в тому числі по: - Вільногірський ГМК Філія ПАТ «Кримський титан» в сумі 301 770 416,74 грн.; - ПрАТ «Кримський титан» в сумі 557 854 087,28 грн.; - ПАТ «Сумихімпром» в сумі 382 328 234,74 грн.

До податкового кредиту січня 2014 року згідно з регістрами податкового обліку включено податкові накладні по: - ПрАТ «Кримський титан» в сумі 23 434 813,55грн., в тому числі ПДВ - 3 905 802,28 грн.; - ПАТ «Сумихімпром» в сумі 11 474 964,16 грн., в тому числі ПДВ - 1 912 494,02 грн., які враховуючи вимоги п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України беруть участь у розрахунку суми від'ємного значення січня 2014 року задекларованого у р. 19 на суму 4 721 934 грн. декларації з ПДВ за звітний період.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.1999р. № 291 із змінами та доповненнями «за кредитом рахунку 63 «розрахунки з постачальниками та підрядниками» відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення».

В межах розгляду справи підтверджено, що до перевірки позивачем були надані документи на оплату ТМЦ (банківські виписки за січень 2014 року), відповідно до яких призначення платежу - оплата/попередня оплата по договору без зазначення номеру рахунку-фактури або видаткової накладної, що дало б змогу ідентифікувати оплату згідно з вимогами п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами і доповненнями).

Як наслідок, відповідач дійшов висновку про те, що наявність дебіторської заборгованості по рахунку 63 в перевіряємому періоді свідчить про відсутність поставки ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ПрАТ «Кримський титан», ПАТ «Сумихімпром» товарів/послуг на користь ТОВ «Сінтез Ресурс», а тільки сплата ТОВ «Сінтез Ресурс» коштів, як попередня оплата за товар/послуги, які будуть поставлені в майбутніх періодах. Тобто, ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ПрАТ «Кримський титан», ПАТ «Сумихімпром» не є постачальником товарів/послуг у перевіряємому періоді.

Разом з тим, ТОВ «Сінтез Ресурс» постійно відображає в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних розрахунки коригувань по причині «повернення попередньої оплати.

Так, у січні 2014 року відображено коригування податкового кредиту (на зменшення) на загальну суму 844 204,00 грн. по: - ПрАТ «Кримський титан» по причині повернення коштів на загальну суму ПДВ 833 333,33 грн. по податкових накладних включених до податкового кредиту у січні 2014 року; - ПП «ОККО-БІЗНЕС» у зв'язку з коригуванням кількісних, вартісних показників на загальну суму ПДВ 10 870,95 грн. по податкових накладних включених до податкового кредиту у січні 2014 року; - ТОВ «ІМЕКС ГРУП СЕРВІС» по причині повернення коштів на загальну суму ПДВ 0,06 грн. також відображено коригування податкових зобов'язань (на зменшення) на загальну суму 3 053 500 грн. по - ТОВ «МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГЗК» по причині повернення попередньої оплати на загальну суму ПДВ 3 053 500 грн.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

З огляду на вищевикладене обумовлюється висновок про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням зазначеного та даних Додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року та з врахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від (№ 9012475933від 12.03.2014): частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ «Сінтез Ресурс» постачальникам та до Державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складає 4 360 939 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який підтверджений належними первинними документами, що дають змогу ідентифікувати зміст господарських операцій. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, у межах розгляду справи підтверджено, що позивачем до розрахунку суми бюджетного відшкодування включено суми ПДВ, які фактично сплачені постачальникам, не за отримані товари у перевіряємих періодах, про що свідчить наявна дебіторська заборгованість по бухгалтерському рахунку 63 в розрізі контрагентів.

Окрім цього, відповідно до визначення частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що під час перевірки були встановлені порушення, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, по результатам перевірки, у відповідності до приписів Податкового кодексу України, посадовими особами суб'єкта владних повноважень складений відповідний акт, на підставі якого правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, а тому, підстав для визнання його протиправним та скасування у суду не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані матеріалами справи та імперативними приписами чинного законодавства України.

Натомість, відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур