Окрема ухвала № 40281634, 26.08.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

О К Р Е М А У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді Стана І.В.,

суддів - Марчука О.П., Феєра І.С.,

за участю прокурора - Дьоміна І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційними скаргами, які подали засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ :

вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджена за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано частину невідбутого за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року й остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено чотири роки один місяць позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, засуджена за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано частину невідбутого за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року й остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено чотири роки один місяць позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75,104 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік і зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 28 серпня 2014 року вказаний вище вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасовано, а кримінальна справа направлена на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Колегія суддів встановила, що суддею Мукачівського міськрайонного суду Морозовою Н.Л. під час розгляду кримінальної справи допущена неповнота та поверховість при з'ясуванні фактичних обставин справи, у тому числі внаслідок невиконання вказівок суду апеляційної інстанції ; що постановлений вирок містить істотні недоліки, у зв'язку із чим його визнано незаконним та необґрунтованим.

Так, визнавши ОСОБА_1 винною у вчиненні дій передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, суд повторно у мотивувальній частині вироку (фабула справи) вказав на те, що потерпілому ОСОБА_4 заподіяно легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності, а визнавши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними у вчиненні злочинних дій зазначив, що потерпілому заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності. Одночасно в мотивувальній частині вироку зазначено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані як грабіж - відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

У підтвердження висновку про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину суд також послався на висновок судово-медичної експертизи, проведеної щодо потерпілого ОСОБА_4, зазначивши, що згідно вказаного доказу потерпілому заподіяно легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності. Суперечності у вказаних вище доказах, судом першої інстанції усунуті не були ; колегія суддів визнала такими, що мають істотне значення для висновків суду.

При оцінці доказів та кваліфікації дій винних осіб судом не було враховано, що згідно положень кримінального закону дії поєднані із заподіянням під час нападу легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності, підлягають кваліфікації за ст. 187 КК України.

У вироку не викладені показання потерпілого ОСОБА_4 із приводу часу, місця та обставин, за яких щодо нього скоєно напад, а міститься тільки посилання на те, що показання потерпілого оголошені в судовому засіданні.

У підтвердження висновку про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину суд послався на протокол відтворення обстановки та обставин події, зазначивши, що згідно вказаного доказу саме у ОСОБА_5 вилучені викрадені у потерпілого речі, що суперечить зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи.

У порушення вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. 17 постанови від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку« ( зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 1993 року № 3 та від 03 грудня 1997 року № 12), суд у мотивувальній частині вироку в підтвердження вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину послався на протоколи очних ставок, проведених між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які, згідно протоколу судового засідання, судом не досліджувались.

Із протоколу судового засідання також убачається, що під час розгляду справи місцевим судом у підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не з'ясовувався час одержання копії обвинувального висновку, що свідчить про недотримання судом вимог ст. 286 КПК України.

Судом не вмотивовано висновок про прийняття одних і відхилення інших доказів, а саме, показань підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у частині не визнання вини та часткового визнання вини у скоєнні злочину. Досліджуючи зібрані органом досудового слідства докази у підтвердження вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину : протоколи відтворення обстановки та обставин події, проведених за участі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд не з'ясовував причини зміни підсудними показань, які вони давали під час досудового слідства й судового розгляду справи. У зв'язку із цим судом не виконані й вказівки апеляційного суду про перевірку тверджень ОСОБА_2, що під час досудового слідства, показання, в яких містяться дані про її та підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_3 причетність до нападу на потерпілого ОСОБА_4 давала у зв'язку із застосованим до неї примусом зі сторони працівників міліції, внаслідок чого обмовила ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у скоєнні злочину. Указані показання підсудної ОСОБА_2 судом першої інстанції не перевірялись, будь-яка оцінка їм дана не була.

Вказану вище неповноту судового слідства, порушення вимог кримінально - процесуального закону колегія суддів визнала, такими, що відповідно до ст. ст. 368, 370 КПК України тягнуть скасування постановленого щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вироку й направила кримінальну справу на новий судовий розгляд.

Колегія суддів визнала, що вказані вище та інші порушення вимог кримінально-процесуального закону вплинули на законність та обґрунтованість судового рішення, свідчать про недбале ставлення судді Морозової Н.Л. до виконання своїх службових обов'язків при розгляді кримінальної справи, складанні процесуальних документів, недотримання положень кримінально-процесуального закону, які регламентують судовий розгляд кримінальних справ.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та ст. ст. 365, 366, 379 КПК України (1960 року), апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

про вказані вище порушення вимог кримінально-процесуального закону, які допущені суддею Морозовою Н.Л. під час розгляду кримінальної справи щодо підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 довести до відома суддів Мукачівського міськрайонного суду та відповідно до ст. 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обговорити факти порушень норм КПК України на зборах суддів цього суду, з метою недопущення їх порушення в майбутньому.

Про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи повідомити Апеляційний суд Закарпатської області в установлений законом строк.

Копію окремої ухвали надіслати судді Морозовій Н.Л.

Окрема ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі трьох місяців із моменту набрання рішенням суду законної сили.

Судді: