Ухвала суду № 40281628, 26.08.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

26.08.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді Стана І.В.,

суддів - Марчука О.П., Феєра І.С.,

за участю прокурора - Дьоміна І.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційними скаргами, які подали засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2014 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1 угорка, гр. України, без освіти, не працююча, не одружена, на утриманні 6 неповнолітніх дітей, судима згідно вироку Мукачівського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки,

засуджена за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано частину невідбутого за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року й остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено чотири роки один місяць позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка та мешканка АДРЕСА_1 угорка, гр. України, без освіти, не працююча, не одружена, на утриманні 5 неповнолітніх дітей, судима згідно вироку Мукачівського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки та вироком цього ж суду від 21 червня 2011 року за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень,

засуджена за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано частину невідбутого за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 16 лютого 2011 року й остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено чотири роки один місяць позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_2 угорець, гр. України, без освіти, не одружений, не працюючий, не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75,104 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік і зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписка про невиїзд.

Початок відбуття строку покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази : паспорт громадянина Канади на ім'я ОСОБА_5, паспорт громадянина Великобританії на ім'я ОСОБА_5, дві пластикові картки, дві пластикові дисконтні картки, дві картонні картки, ксерокопію паспорту гр. ОСОБА_5, грошову купюру англійський фунт стерлінг номіналом 5 фунтів, які передано на зберігання ОСОБА_5 - постановлено повернуто ОСОБА_5

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кожного по 72 гривні - судові витрати за проведену в справі експертизу ОМ - 167 від 27 липня 2012 року.

Згідно вироку, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за вчинення злочину за таких обставин.

Підсудна ОСОБА_1, будучи звільненою від відбування покарання з іспитовим строком, до закінчення строку відбування покарання, вчинила новий злочин за таких обставин.

Так, ОСОБА_1, 15 липня 2012 року приблизно о 18-ій годині, по вулиці Вокзальній у м. Мукачеве, поблизу залізничного вокзалу, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, з метою відкритого викрадення чужого майна, попередньо розподіливши між собою ролі у вчиненні злочину, згідно яких ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшла з ОСОБА_2, ОСОБА_7 (особа вже засуджена) і ОСОБА_3 до потерпілого - громадянина Канади та Великобританії ОСОБА_5 та в подальшому разом з ОСОБА_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_3 застосували до нього фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, і яке виразилось у нанесенні останньому декількох ударів руками зажатими в кулак в область обличчя, в результаті чого ОСОБА_1, разом з ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 завдали потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді синців на волосистій частині голови у тім'яній області справа, у лівій завушній області, ділянці нижньої щелепи зліва, забійної поверхневої рани в ділянці нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного експерта за № 488/2012 від 26.07.2012 року, виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, чи можуть бути затиснуті у кулак руки сторонньої людини, по давності виникнення можуть укладатися у дату події, що мала місце 15 липня 2012 року і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності. Після чого ОСОБА_1 згідно попередньої домовленості з ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 відкрито викрала рюкзак для подорожей потерпілого ОСОБА_5, бувший у використанні, вартість якого згідно висновку експерта Мукачівського відділення Закарпатської торгово-промислової палати № ОМ-167 від 27.07.2012 року становить 144 гривні, в якому знаходились : дві флеш-картки пам'яті до фотоапарату, об'ємом 4 Гб кожна, бувші у використанні, вартість одної з яких згідно вищевказаного висновку експерта становить 39 гривень 20 копійок, на суму 78 гривень 40 копійок ; сім-картки мобільних операторів різних країн в кількості 7 штук, бувші у використанні, вартість одної згідно вищевказаного висновку експерта становить 10 гривень, на суму 70 гривень ; спальний мішок, бувший у використанні, вартість якого згідно вищевказаного висновку експерта становить 150 гривень ; парасолька, бувша у використанні, вартість якої згідно вищевказаного висновку експерта, становить 20 гривень ; одна матерчата чоловіча жилетка, бувша у використанні, вартість якої згідно довідки наданої фахівцем-товарознавцем ОСОБА_8 становить 200 гривень ; брюки чоловічі, бувші у використанні, вартість яких згідно вищевказаної довідки, становить 100 гривень ; набір предметів особистої гігієни, бувший у використанні, вартість якого згідно вищевказаної довідки, становить 20 гривень ; ручний еспандер, бувший у використанні, вартість якого згідно вищевказаної довідки становить 30 гривень ; дві чоловічі футболки, бувші в користуванні, вартість одної згідно вищевказаної довідки, становить 50 гривень кожна, на суму 100 гривень ; чоловіча куртка, бувша в користуванні, вартість якої згідно вищевказаної довідки становить 70 гривень, а в той час ОСОБА_2, згідно попередньої домовленості із ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, із кишені штанів у потерпілого відкрито викрала шкіряний гаманець, в якому знаходилися гроші, а саме: 65 Євро, 5 англійських Фунтів стерлінгів, 100 гривень та чоловічий годинник. Після чого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 з викраденим майном із місця скоєння злочину втекли, чим саме завдали потерпілому ОСОБА_5 фізичної та матеріальної шкоди на загальну суму 1840 грн. 45 коп.

Підсудна ОСОБА_2, будучи звільненою від відбування покарання з іспитовим строком, до закінчення строку відбування покарання, вчинила новий злочин за таких обставин.

Так, ОСОБА_2, 15 липня 2012 року приблизно о 18-ій годині по вул. Вокзальній у м. Мукачеві, поблизу залізничного вокзалу, за попередньою змовою з ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, з метою відкритого викрадення чужого майна, попередньо розподіливши між собою ролі у вчиненні злочину, згідно яких ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшла з ОСОБА_1 до потерпілого - громадянина Канади та Великобританії ОСОБА_5 та в подальшому разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_3 застосували до нього фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, і яке виразилось у нанесенні останньому декількох ударів руками зажатими в кулак в область обличчя, в результаті чого ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 завдали потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді синців на волосистій частині голови у тім'яній області справа, у лівій завушній області, ділянці нижньої щелепи зліва, забійної поверхневої рани в ділянці нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного експерта за № 488/2012 від 26.07.2012 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності. Після чого ОСОБА_2, згідно попередньої домовленості із ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, із кишені штанів потерпілого ОСОБА_5 відкрито викрала шкіряний гаманець, бувший у використанні, вартість якого згідно висновку експерта Мукачівського відділення Закарпатської торгово-промислової палати за № ОМ-167 від 27 липня 2012 року становить 21,50 грн., в якому знаходились гроші, а саме : 65 Євро, 5 англійських Фунтів стерлінгів, що в перерахунку на українську гривню згідно довідки наданої начальником відділення Ужгородської філії АТ «Укрексімбанк» в м. Мукачеві, відповідно, становить 632, 45 грн. та 61,70 грн. та 100 гривень і чоловічий годинник бувший у використанні, вартість якого згідно вищевказаного висновку експерта, становить 42,40 грн. У той же час ОСОБА_1 згідно попередньої домовленості з ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, відкрито викрала в потерпілого рюкзак для подорожей, у якому знаходились : дві флеш-картки пам'яті до фотоапарату; сім-картки мобільних операторів різних країн у кількості 7 штук ; спальний мішок, парасольку, матерчату чоловічу жилетку, брюки чоловічі, набір предметів особистої гігієни, ручний еспандер, дві чоловічі футболки та чоловіча куртка. Після чого ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з викраденим майном із місця скоєння злочину втекли, чим саме завдали потерпілому ОСОБА_5 фізичної та матеріальної шкоди на загальну суму 1840 грн. 45 коп.

Підсудний ОСОБА_3, будучи на момент вчинення злочину неповнолітнім, 15 липня 2012 року приблизно о 18-ій годині, по вул. Вокзальній у м. Мукачеві, поблизу залізничного вокзалу, за попередньою змовою з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7, з метою відкритого викрадення чужого майна, попередньо розподіливши між собою ролі у вчиненні злочину, згідно яких ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 до потерпілого - громадянина Канади та Великобританії ОСОБА_5 та в подальшому разом з ними застосував до нього фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, і яке виразилось у нанесенні останньому декількох ударів руками зажатими в кулак в область обличчя, в результаті чого завдали потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді синців на волосистій частині голови у тім'яній області оправа, у лівій завушній області, ділянці нижньої щелепи зліва, забійної поверхневої рани в ділянці нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного експерта за № 488/2012 від 26.07.2012 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності, після чого ОСОБА_1 відкрито викрала рюкзак для подорожей потерпілого в якому знаходились : дві флеш-картки пам'яті до фотоапарату ; сім-картки мобільних операторів різних країн в кількості 7 штук ; спальний мішок, парасолька, матерчата чоловіча жилетка, брюки чоловічі, набір предметів особистої гігієни, ручний експандер, дві чоловічі футболки та чоловіча куртка, а ОСОБА_2 із кишені штанів у потерпілого відкрито викрала шкіряний гаманець, в якому знаходились гроші : 65 Євро, 5 англійських Фунтів стерлінгів, 100 гривень та чоловічий годинник. У подальшому ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із викраденим майном із місця скоєння злочину втекли, чим самим завдали потерпілому ОСОБА_5 фізичної та матеріальної шкоди на загальну суму 1840, 45 грн.

В а п е л я ц і й н и х с к а р г а х :

- засуджена ОСОБА_2 вказує на те, що вирок є незаконним, винесеним із порушенням вимог процесуального законодавства та неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що під час судового розгляду їй не було роз'яснено її прав як підсудної, що також не було зроблено й слідчим, а під час досудового слідства не у всіх слідчих діях за її участі був присутній перекладач. Також вказує на те, що суд не вирішив заявлене нею клопотання про проведення технічного запису судових засідань. Крім того, посилається на те, що судом не вжито заходів щодо перевірки її та ОСОБА_1 заяв щодо того, що відповідні показання про визнання нею вини давала під психологічним тиском працівників Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, у зв'язку із чим обмовила себе, що суд, пославшись на ці докази, постановив обвинувальний вирок щодо неї, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі недопустимих доказів. Також вказує на те, що в ухвалі апеляційного суду від 16.01.2014 року вказувалось на необхідності ретельної перевірки відповідних фактів, однак суд вказану вказівку проігнорував. Апелянт також вважає, що суд безпідставно визнав винними у вчиненні відповідного злочину осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які до нього жодним чином не причетні. Просить вирок скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, під час якого застосувати звукозапис судового процесу ;

- засуджена ОСОБА_1 вказує на те, що вирок є незаконним, винесеним із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що судом не вжито заходів щодо перевірки її та ОСОБА_2 заяв про те, що відповідні показання про визнання нею вини давала під психологічним тиском працівників Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, що суд не звернувся до прокурора із цього питання для перевірки доводів про застосування до неї недозволених методів слідства, що перешкодило повно та об'єктивно розглянути справу, і в зв'язку із чим суд постановив обвинувальний вирок щодо неї, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі недопустимих доказів. Також вказує на те, що в ухвалі апеляційного суду від 16.01.2014 року вказувалось на необхідності ретельної перевірки відповідних фактів, однак суд вказану вказівку проігнорував. Крім того, посилається на те, що як на доказ її вини суд необґрунтовано послався на відповідні протоколи очних ставок, оскільки перекладач ОСОБА_9 не була присутня під час проведення на досудовому слідстві очних ставок між обвинуваченими та на очній ставці за участю потерпілого, про що остання зазначала й у судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи суддею ОСОБА_12.. Апелянт також вважає, що суд безпідставно засудив і ОСОБА_3, не зазначивши, які ж неправомірні дії він вчинив по відношенню до потерпілого, а також не усунув і інші порушення, на які вказувалось у вказаній вище ухвалі апеляційного суду. Крім того, апелянт посилається на те, що адвокат ОСОБА_10 під час досудового слідства та судового розгляду справи здійснював захист ОСОБА_7 та неповнолітнього ОСОБА_3, показання яких різняться, що вказане порушення закону є недопустимим. Просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляційних скарг, пояснення прокурора, яка не підтримала доводи апеляційних скарг, і вважала постановлений у справі вирок законним та обґрунтованим; дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Кримінальна справа розглядається за відсутності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, неявка яких відповідно до ст. 362 КПК України у редакції Закону України 1960 року, не перешкоджає її розгляду. При прийнятті рішення про розгляд кримінальної справи за відсутності вказаних вище осіб враховується, що повідомлення про час та місце слухання справи їм надіслано відповідно до вимог КПК України, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не повідомили апеляційний суд про те, що причини їх неявки до суду є поважними.

Висновок суду першої інстанції про винуватість засудженого ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, як засудженим ОСОБА_3, так і іншими учасниками процесу не оспорюється, тому апеляційним судом, з урахуванням вимог ст. 365 КПК України не перевіряється ; його дії за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи апеляційних скарг, які подали засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість постановленого щодо них вироку, колегія суддів задовольняє з таких підстав.

Так, відповідно ст. ст. 321 - 339 КПК України вирок, який постановляється іменем України, є найважливішим актом правосуддя в кримінальних справах і повинен відповідати вимогам цих статей, у тому числі бути законним та обґрунтованим, - його мотивувальна частина має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів останнього. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо підсудного, тощо. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви із приводу достовірності того, чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів повинно бути вмотивовано.

Відповідно до ст. 374 КПК України вказівки суду, який розглядав справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання й досудового слідства при додатковому розслідуванні й суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Колегія суддів уважає, що при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судом першої інстанції повторно допущена неповнота та поверховість при дослідженні фактичних обставин справи, у тому числі внаслідок невиконання вказівок суду апеляційної інстанції ; постановлений вирок містить істотні недоліки, у зв'язку із чим його не можна визнати законним та обґрунтованим, тому апеляційні скарги в частині незаконності та необґрунтованості вироку задовольняє.

Так, визнавши ОСОБА_1 винною у вчиненні дій передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, суд повторно у мотивувальній частині вироку (фабула справи) вказав на те, що потерпілому ОСОБА_5 заподіяно легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності, а визнавши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними у вчиненні злочинних дій зазначив, що потерпілому заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності (т. 5, а. с. 90, 91). Одночасно з мотивувальної частини вироку вбачається, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані як грабіж - відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого (т. 5, а. с. 94). При оцінці доказів та кваліфікації дій судом не враховано, що згідно положень кримінального закону дії поєднані із заподіянням під час нападу легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності, підлягають кваліфікації за ст. 187 КК України.

Окрім цього, у вироку не викладені показання потерпілого ОСОБА_5 із приводу часу, місця та обставин, за яких щодо нього скоєно напад, а міститься тільки посилання на те, що показання потерпілого оголошені в судовому засіданні ( т. 5, а. с. 92 ).

У підтвердження висновку про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину суд послався на протокол відтворення обстановки та обставин події, зазначивши, що згідно вказаного доказу саме у ОСОБА_11 вилучені викрадені у потерпілого речі, що суперечить зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи ( т. 5, а. с. 93 ).

У підтвердження висновку про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину суд також послався на висновок судово-медичної експертизи, проведеної щодо потерпілого ОСОБА_5, зазначивши, що згідно вказаного доказу потерпілому заподіяно легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та стійку втрату працездатності ( т. 5, а. с. 94 ). Суперечності у вказаних вище доказах, колегія суддів вважає такими, що мають істотне значення для висновків суду.

У порушення вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. 17 постанови від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку« ( зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 1993 року № 3 та від 03 грудня 1997 року № 12), суд у мотивувальній частині вироку в підтвердження вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину посилається на протоколи очних ставок, проведених між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а також між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 222-224 ; т. 2, а. с. 142-145), які як вбачається із протоколу судового засідання судом не досліджувались ( т. 5, а. с. 94 ; 86 ).

Із протоколу судового засідання також убачається, що під час розгляду справи місцевим судом у підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не з'ясовувався час одержання копії обвинувального висновку, що свідчить про недотримання вимог ст. 286 КПК України.

Судом не вмотивовано висновок про прийняття одних і відхилення інших доказів, а саме показань підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у частині не визнання вини та часткового визнання вини у скоєнні злочину. Досліджуючи зібрані органом досудового слідства докази у підтвердження вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину : протоколи відтворення обстановки та обставин події, проведених за участі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд не з'ясовував причини зміни підсудними показань, які вони давали під час досудового слідства й судового розгляду справи.

У зв'язку із цим судом не виконані й вказівки апеляційного суду про перевірку тверджень ОСОБА_2 про те, що під час досудового слідства, показання, в яких містяться дані про її та підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_3 причетність до нападу на потерпілого ОСОБА_5 давала у зв'язку із застосованим до неї примусом зі сторони працівників міліції, внаслідок чого обмовила ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т. 4, а. с. 120).Указані показання підсудної ОСОБА_2 судом першої інстанції не перевірялись, будь-яка оцінка їм дана не була.

У тому числі апеляційним судом вказувалось на необхідності ретельної перевірки та відповідної оцінки вказаних вище показань ОСОБА_2 про застосування до неї працівниками міліції недозволених методів слідства, що призвели до її самообмови та обмови підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України злочину, а також перевірки доводів апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у цій частині.

Вищевказана неповнота судового слідства перешкодила суду першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідити наявні в справі докази, і постановити законний та обґрунтований вирок, тому колегія суддів вважає ці порушення вимог кримінально - процесуального закону істотними, такими, що відповідно до ст. ст. 368, 370 КПК України тягнуть скасування постановленого щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вироку й направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки для усунення вищевказаної неповноти необхідно виконати значний обсяг дій, спрямованих на усунення вищевказаної неповноти й ця неповнота не може бути усунута з дотриманням специфіки судового розгляду справи апеляційним судом.

Враховуючи тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачує орган досудового слідства, дані про їх особи, запобіжний захід щодо кожної залишити попередній - підписка про невиїзд.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та ст. ст. 365, 366, 379 КПК України (1960 року), апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги, які подали засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2014 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити попередній - підписка про невиїзд.

Судді: