Постанова № 40281564, 28.08.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

28.08.2014 м. Ужгород

Суддя апеляційного суду Закарпатської області Стан І.В.,

за участю правопорушника ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 серпня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр. України, з неповною середньою освітою, непрацюючий,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Мукачівського УДКСУ Закарпатської області 36,54 грн. судового збору.

Згідно постанови, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення за таких обставин.

02 липня 2014 року о 23-ій годині 50 хвилин ОСОБА_1, у стані алкогольного сп'яніння, на 774 км автомобільної дороги сполученням Київ-Чоп, керував транспортним засобом - мотоциклом марки «Мінськ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що працівники міліції незаконно склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стверджує, що при складанні протоколу не заперечував, що випив одне безалкогольне пиво, що працівниками міліції тестування на алкоголь було зроблено дуже швидко й для нього не зрозуміло. При тестуванні фактично не був впевнений у тому, що тестер був у технічно справному стані, однак заперечувати працівникам міліції можливості не мав. Не мав можливості заперечувати щодо обставин справи й у судовому засіданні. Крім того, посилається на те, що не заперечує даним, що містяться в матеріалах адміністративної справи, що судом при накладенні на нього стягнення не було взято до уваги те, що правопорушення скоїв вперше, його вік - більше 55 років, має на утриманні матір похилого віку, яка постійно хворіє та потребує постійного піклування за нею, часто потрібно терміново їхати за лікарем, щоб надати їй медичну допомогу. У зв'язку з наведеним вище, апелянт також вважає, що на нього накладено занадто суворе стягнення. Просить постанову змінити та накласти на нього менш суворе стягнення без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що підстав для скасування чи зміни постанови судді не має.

Обставини, за яких ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, в постанові судді зазначені правильно, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає наявним у справі доказам.

Доводи апеляційної скарги та пояснення ОСОБА_1 дані під час розгляду справи апеляційним судом про те, що ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не вчиняв задоволенню не підлягають із таких підстав.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджено, що 02 липня 2014 року о 23-ій годині 50 хвилин ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння на 774 км автомобільної дороги сполученням Київ-Чоп керував транспортним засобом - мотоциклом марки «Мінськ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (а. с. 1).

З доданого до протоколу тестування на алкоголь убачається, що рівень алкоголю в ОСОБА_1 складав 1,10% (а. с. 2).

Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в ньому відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_1 оспорював результати тестування, а навпаки, своїм підписом підтвердив те, що згідний із результатами тестування, а також у своїх поясненнях вказав, що випив пиво 0,5.

Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто даних, які би давали підстави вважати, що інспектор ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста № 1 ВДАІ м. Мукачева та Мукачівського району Попович І.І. був упереджений при складанні протоколу, що в нього були підстави фальсифікувати такий, а також фальсифікувати результати тестування, - на ці дані не вказував як у апеляційній скарзі, так і у своїх поясненнях під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1

Відхиляючи доводи скарги апеляційний суд приходить до висновку, що інспектор ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста № 1 ВДАІ м. Мукачева та Мукачівського району Попович І.І. при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень, що наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи спрямовані на його ухилення від відповідальності за скоєний проступок.

У зв'язку з наведеним доводи апеляційної скарги про те, що працівники міліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не заперечив факт, що випив одне безалкогольне пиво, що тестування на алкоголь було зроблено дуже швидко й для правопорушника не зрозуміло, що правопорушник фактично не був упевнений у тому, що тестер був у технічно справному стані, відхиляються і вважаються такими, що не підтверджені будь-якими матеріалами справи. При прийнятті рішення також враховується, що ОСОБА_1 не заявляв будь-яких клопотань про приєднання до справи доказів у підтвердження доводів апеляційної скарги про невинуватість у скоєнні проступку.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 призначено суворе стягнення до задоволення не підлягають із таких підстав.

Так, відповідно до ст. 33 - 35 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують, і обтяжують відповідальність.

З матеріалів адміністративної справи та постанови судді вбачається, що вимоги вищевказаних нормативних актів при прийнятті рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення порушені не були, що стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до ст. ст. 33-35 КУпАП, у межах санкції ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги про те, що адміністративне правопорушення вчинено вперше і його вік - більше 55 років, вважаються такими, що не впливають на висновок судді в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 має на утриманні матір похилого віку, яка постійно хворіє та потребує постійного піклування за нею, часто потрібно терміново їхати за лікарем, щоб надати їй медичну допомогу відхиляються як такі, що не підтверджені відповідними доказами.

Ураховуючи, що при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддею враховані характер вчиненого проступку, обставини, за яких його скоєно, дані про його особу, у судовому засіданні вину не визнавав і не каявся, вимоги ст. ст. 30, 33-35 КУпАП, вважаю, що накладене на нього стягнення не суперечить загальним засадам призначення стягнень, є справедливим, тому постанова судді до скасування чи зміни не підлягає, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 серпня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Стан