Ухвала суду № 40272639, 28.08.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/898/14-к Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г.

Категорія ч.1ст.190 КК Доповідач Крижанівський В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року м. Житомир

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Крижанівського В.В.,

суддів: Фоміна Ю.В., Шеніна П.О.,

при секретарі: Кашенко Л.М.

з участю прокурора: Селюченко І.І.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження №12013060090001706 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 червня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 22 травня 2007 року Баранівським районним судом Житомирської області за ч.1 ст.121, 75, 76, 104 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 05 березня 2008 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2 ст.156, ст.71 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання у виді 6 років позбавлення волі за вироком Баранівського районного суду від 22 травня 2007 року, 23 серпня 2013 звільнився з місць позбавлення волі за відбуттям покарання, -

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.15 ч.2, ст.289, 2 ст.289 КК України та призначено покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України - один рік обмеження волі;

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.289 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації особистого майна;

- за ч.2 ст.289 КК України - 5 років 1 місяць позбавлення волі без конфіскації особистого майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - 5 років 1 місяць позбавлення волі без конфіскації особистого майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили постановлено залишити попередній - тримання під вартою.

Початок строку відбуття покарання постановлено рахувати з 12 грудня 2013 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м.Житомирі 684 грн. 60 коп. за проведення експертиз.

Речові докази: роздруківки вхідних та вихідних дзвінків, постановлено залишити при матеріалах кримінального провадження.

Мобільний телефон марки «Самсунг 5690» ІМЕІ НОМЕР_4 з акумуляторною батареєю та флеш-картою на 2 ГБ, сім карту «Лайф», гроші в сумі 36 грн. постановлено повернути ОСОБА_1

Згідно вироку суду, ОСОБА_1, визнаний винним та засуджений за те, що 06 квітня 2013 року, перебуваючи в умовах Ізяславської виправної колонії № 31, яка розташована за адресою Хмельницька область м. Ізяслав вул. Гагаріна, 4, де він на той час відбував покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 березня 2008 року, шляхом обману незаконно заволодів грошима ОСОБА_2

О 2 год. 40 хв. 06 квітня 2013 року, ОСОБА_1 зателефонував із абонентського № НОМЕР_1, а в подальшому і з абонентського № НОМЕР_2, на мобільний телефон потерпілої ОСОБА_2 з абонентським № НОМЕР_3. В телефонній розмові з ОСОБА_2, представившись працівником міліції повідомив їй неправдиві відомості про затримання її сина правоохоронними органами за вчинення кримінального правопорушення та запропонував для вирішення питання про його звільнення від кримінальної відповідальності передати йому гроші в сумі 5000 грн. Після цього ОСОБА_1 зателефонував до свого брата ОСОБА_3, якому не повідомив про свої злочинні наміри, попросив його забрати нібито належні йому грошові кошти у ОСОБА_2

ОСОБА_2, будучи введеною в оману ОСОБА_1, погодилась на вказану пропозицію і з метою звільнення її сина від відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення поїхала в м. Новоград-Волинський, де цього ж дня о 6 годині, неподалік магазину "Форсаж" по вул. Шевченка,49 в м. Новоград-Волинський, передала 5000 грн. ОСОБА_3, який у свою чергу на вказану грошову суму купив в магазинах продукти харчування та цигарки, які були передані у Ізяславську ВК № 31, ОСОБА_1

Близько 1 години 03 жовтня 2013 року, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особа, провадження стосовно якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, перебуваючи на автобусній зупинці біля магазину "Міра-Макс" по вул. Червоноармійській в м. Новоград-Волинський, під час спільного розпивання спиртних напоїв, домовились між собою незаконно заволодіти транспортним засобом, яким вони мали поїхати в с.Кожушки Новоград-Волинського району.

Здійснюючи свій спільний злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особа, провадження стосовно якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, будучи в стані алкогольного сп'яніння, зайшли на подвір'я житлового будинку № АДРЕСА_2, де побачили легковий автомобіль марки "ГАЗ 31029" д/н НОМЕР_5, вартістю 12 000 грн., який належить ОСОБА_6 та яким вирішили незаконно заволодіти. Діючи з єдиним умислом, вони підійшли до вказаного автомобіля, де ОСОБА_1 залишився стояти неподалік даного автомобіля з метою спостереження та повідомлення про небезпеку інших співучасників злочину, а ОСОБА_5 в свою чергу за допомогою каменя, якого виявив на землі неподалік автомобіля, підійшовши до дверей водія вказаного автомобіля, розбив скло. Після чого особа, провадження стосовно якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, відчинила двері водія і сівши за кермо, руками розібрала пластикову обшивку на рульовій колонці, відірвала електродроти від замка запалення та стала з'єднувати їх між собою намагаючись запустити двигун автомобіля ОСОБА_6, однак не змогла цього зробити. Після чого ОСОБА_1, ОСОБА_5 та особа, провадження стосовно якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, залишили місце вчинення кримінального правопорушення.

Близько 3 години 03 жовтня 2013 року, здійснюючи спільний злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та особа, провадження стосовно якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, будучи в стані алкогольного сп'яніння, зайшли на подвір'я житлового будинку № АДРЕСА_3, де побачили легковий автомобіль марки "ВАЗ - 2106" д/н НОМЕР_6, вартістю 21 149 грн. 48 коп., який належить ОСОБА_8 Діючи з єдиним умислом, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та особа, провадження стосовно якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, підійшли до автомобіля, де ОСОБА_1 залишився стояти неподалік даного автомобіля з метою спостереження та повідомлення про небезпеку інших співучасників злочину, а ОСОБА_5 та особа, провадження стосовно якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, в свою чергу, підійшовши до дверей водія вказаного автомобіля, прикладаючи значну силу, руками надавили на кут вітрового скла дверей водія, таким чином відчинивши його. Після чого особа, провадження стосовно якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, відчинила двері водія і сівши за кермо, розібрала пластикову обшивку на рульовій колонці, відірвала електродроти від замка запалення та стала з'єднувати їх між собою, намагаючись запустити двигун. В свою чергу, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 стали штовхати автомобіль по подвір'ю. Особа, провадження стосовно якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, запустила двигуна. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 сіли в салон автомобіля і разом з особою, провадження стосовно якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, залишили місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, оскільки він є незаконним і необгрунтованим. Вказує на те, що злочину передбаченого ст.289 КК України він не вчиняв. Доказів його причетності до викрадення автомобіля не здобуто. Суд першої інстанції не взяв до уваги показів свідка ОСОБА_9 з приводу його непричетності до викрадення автомобіля. Вказує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_10 приїхали до нього на краденому автомобілі, він участі у викраденні автомобіля не брав і взагалі не вміє керувати автомобілем. Вважає, що ОСОБА_5 і ОСОБА_10 за попередньою змовою між собою давали неправдиві покази. При цьому ОСОБА_5 скориставшись відсутністю в судовому засіданні ОСОБА_10, оговорив його.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.2 ст.289, ч.2 ст.289 КК України відповідає обставинам кримінального провадження, ґрунтується на сукупності зібраних та належним чином оцінених судом доказах.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не викрадав автомобілі разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_10, що ОСОБА_5 скориставшись відсутністю ОСОБА_10, оговорив його, що судом не взяті до уваги покази свідка ОСОБА_9, який підтвердив його непричетність у вчиненні даних злочинів є безпідставними та спростовуються матеріалами провадження.

У вироку суду міститься формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Зазначено місце, час, спосіб вчинення злочину. Наведено докази на яких ґрунтується висновок суду про винуватість ОСОБА_1 та зазначено, чому суд взяв до уваги одні та відкинув інші докази.

За показами свідка ОСОБА_5, ввечері, близько 11 години 02 жовтня 2013 року напередодні перед викраденням автомобілів, він біля кафе «Засада» зустрів ОСОБА_1 та познайомив його із ОСОБА_10 Всі разом вони пішли до магазину «Міра-Макс», де купили і випили горілки. Коли в них закінчилися гроші, ОСОБА_1 запропонував поїхати в с.Кожушки. Оскільки в них не було на чому туди їхати, ОСОБА_10 запропонував викрасти автомобіль. Вони пішли на вулицю Замкову, побачили автомобіль «Волга». Він каменем розбив вікно водія, а ОСОБА_10 відкрив автомобіль, вирвав дроти, щоб завести, але не зміг цього зробити. Тоді він вирвав магнітолу, а ОСОБА_1 взяв акумулятор і відніс в сторону. Близько 03 години 3 жовтня 2013 року після того, як він разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_10 не змогли викрасти автомобіль ОСОБА_6, вони пішли на площу Л. Українки в м. Новоград-Волинському, де підійшли до автомобіля ВАЗ 2106, білого кольору. Він разом з ОСОБА_10 видавили вікно в даному автомобілі. Після чого, ОСОБА_10 сівши в автомобіль, вирвав дроти і почав його заводити. Він з ОСОБА_1 штовхнули автомобіль, автомобіль завівся, після чого поїхали в с. Кожушки. До с. Орепи за кермом їхав ОСОБА_10, в с. Орепи за кермо сів ОСОБА_1 Коли приїхали в с.Кожушки, випили трохи горілки і зібралися їхати назад. ОСОБА_10 завів автомобіль, а він сів за кермо, щоб трохи покататися по селу. Проїхавши метрів 150 розвернувся і хотів заїхати у двір але в'їхав у стовп. Далі вони хотіли їхати додому, виштовхали на вулицю автомобіль, намагалися його завести, але він не заводився. Тоді він разом з ОСОБА_10 підпалили даний автомобіль.

Покази свідка ОСОБА_5 узгоджуються з протоколом проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2013 року з фототаблицею до нього, під час якого він детально розповів та показав на місці про обставини вчинення ним разом з ОСОБА_4 та особою провадження відносно якої зупинено у зв'язку з розшуком, замаху на незаконне заволодіння автомобілем ОСОБА_6, показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 в тій частині, що вночі 03 жовтня 2014 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_10 приїжджав в с.Кожушки на автомобілі ВАЗ білого кольору. Під час одночасного допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_5 детально розповів про обставини незаконного заволодіння автомобілем разом з ОСОБА_4 та особою провадження відносно якої зупинено у зв'язку з розшуком.

Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02 квітня 2014 року ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за незаконне заволодіння та незакінчений замах на заволодіння автомобілів, які належали ОСОБА_8 та ОСОБА_6, разом з особами провадження щодо яких зупинено. Однією з цих осіб, як встановлено є ОСОБА_1

За наведених обставин суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що покази свідка ОСОБА_5 є достовірними, належними та допустимими.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні давав покази, що о 10 годині вечора 02 жовтня 2013 року йому зателефонував ОСОБА_1 і попросив сходити за цигарками. Вони стояли біля магазину "Міра-Макс," в цей час до ОСОБА_1 зателефонували, він сказав, що приїде ОСОБА_5 Потім він зайшов в магазин, а коли вийшов побачив, що на вулиці вже був ОСОБА_5 ще з одним хлопцем. Він вийшов з магазину. Поговорив з ними і пішов далі, а ОСОБА_1 залишився з хлопцями. Як під'їхали ОСОБА_5 та інший хлопець та на чому, він не бачив.

Таким чином, покази ОСОБА_9 не спростовують непричетності ОСОБА_1 до вчинених ним злочинів. Свідок ОСОБА_9 не підтвердив, те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_10 приїхали до ОСОБА_1 на викраденому автомобілі, а ОСОБА_1 участі у викраденні автомобілів не мав. Крім того, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_9 близько 10 години вечора 03 жовтня 2013 року, а викрадення автомобілів відбувалося вночі близько 1-ї та 3-ї години 03 жовтня 2013 року, тому свідок ОСОБА_9 і не міг підтвердити чи спростувати причетність ОСОБА_13 до вчинених ним злочинів.

Судом першої інстанції, відповідно до ст.. 94 КПК України правильно дано оцінку зібраним в справі доказам виходячи з принципу їх належності, допустимості та достовірності. Сукупність зібраних доказів вказують, на заволодіння ОСОБА_1 шляхом обману 5000 грн. потерпілої ОСОБА_2, незакінчений замах на незаконне заволодіння автомобілем ОСОБА_6 і незаконне заволодіння автомобілем ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб.

Судовий розгляд провадження проведено з достатньою повнотою.

Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.190, ч.2 ст.15, ч.2 ст.289, ч.2 ст.289 КК України.

За наведених обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 є необгрунтованою.

Порушень вимог закону, які б могли бути підставою для зміни чи скасування вироку суду, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 червня 2014 року щодо нього, - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її ухвалення.

Судді: