Постанова № 40249574, 20.08.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/8776/13-п 20.08.2014 20.08.2014 20.08.2014

Номер провадження: 33/784/205/14

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року м.Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Войтовського С.А.

при секретарі судового засідання - Чоботаренко Т.І.

прокурора - Трача Ю.В.

представника Миколаївської митниці Міндоходів - Квасниці Ю.А.

захисника - ОСОБА_2

розглянув клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 вересня 2013 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Дніпропетровської області, громадянина України, капітана теплоходу «Lime» прапор Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товару - безпосереднього предмету правопорушення, а саме в сумі 26020 грн. з конфіскацією у дохід держави товару, що є безпосереднім предметом порушення митних правил - дизельного пального в кількості 2,602 тони.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду, 31.07.2013 року, в зоні митного контролю м/п «Миколаїв-морський» в Миколаївському річковому порту, причал № 2, при здійснені митного контролю та оформленні теплоходу «Lime», прапор Молдова, який прибув з порту Іксаш (Туреччина), капітаном теплоходу

Провадження № 33/784/205/14 Головуючий суду першої інстанції: Рудяк А.О.

Категорія ст.472 МК України Головуючий апеляційної інстанції Войтовський С.А.

«Lime» ОСОБА_3 було задекларовано в переліку суднових запасів (IMO SHIP'S STORES ECLARATION) від 31.07.2013 року про наявність на борту вказаного судна 24 тон дизельного пального.

Того ж дня, під час митного огляду паливних танків вказаного судна виявлено, що фактично на судні знаходиться 26, 602 тон дизельного пального, тобто на 2,602 тони більше, ніж було задекларовано капітаном ОСОБА_3

Тобто, при здійсненні митного оформлення теплоходу «Lime», прапор Молдова, капітан даного судна ОСОБА_3 не заявив за установленою формою точні та достовірні відомості про кількість дизельного пального на борту вказаного судна при переміщенні його через митний кордон України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 вказує, що останній правопорушення не вчиняв. Зазначає, що помилка у митній декларації пов'язана з прорахунком під час розрахунку палива. Вказує, що дизельне паливо є припасом, за який не передбачено сплати митних платежів. Тому, на думку апелянта, в силу ст. 268 МК України вказана помилка в декларації не тягне за собою застосування санкцій, передбачених МК України. Посилається на те, що суд необґрунтовано конфіскував дизельне пальне, оскільки воно не є власністю ОСОБА_3, а належить компанії, в якій він працює. Вказує, що суд під час накладення стягнення не з'ясував дані про особу ОСОБА_3 Просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити.

При цьому, вказує, що ОСОБА_3 не був присутній в судовому засіданні, оскільки в той час перебував за межами України - з 14.04.2013 року по 25.05.2014 року. Зазначає, що після цього, в період з 23.05.2014 року по 30.05.2014 року ОСОБА_3 перебував на лікуванні у медичному центрі «Новий Зір». Вказує, що копію постанови суду отримав 30.07.2014 року, а тому пропустив строк на її апеляційне оскарження з поважних причин. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду, думку представника митниці та прокурора, які просили відмовити в поновленні строку на оскарження, вважаючи, що він пропущений з неповажних причин, вивчивши матеріали справи, доходжу наступного.

Відповідно до положень ст. 289 КУпАП, апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано потерпілим протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, суд виніс постанову відносно ОСОБА_3 13.09.2013 року.

16.09.2013 року ОСОБА_3 була направлена судом копія постанови за правильною адресою його проживання - АДРЕСА_2.

З долучених до матеріалів справи документів, вбачається, що з 14.04.2013 року по 25.04.2014 року ОСОБА_3 перебував за межами України, про що свідчить відповідна відмітка в паспорті моряка.

Згідно епікризу з медичної картки стаціонарного хворого, ОСОБА_3 також знаходився на лікуванні в клініці «Новий зір» з 23.05.2014 року по 30.05.2014 року.

Згідно консультативного висновку спеціаліста від 14.08.2014 року, наданого захисником в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_3 звертався до спеціаліста 24.05.2014 року з приводу двухстороннього коксартроза справа 4 ст., зліва 2-3 ст. Йому рекомендовано ендопротезування тазостегнового суглобу 28.08.2014 року.

З наданого документу не вбачається, який час з приводу вказаного захворювання ОСОБА_3 лікувався і ці обставини захисником також суду не повідомлені.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 було невідомо про винесення щодо нього постанови суду і він дізнався про постанову лише від державного виконавця, є неспроможними.

Так, в матеріалах справи міститься лист від імені ОСОБА_3 на адресу Центрального районного суду м.Миколаєва, з якого вбачається, що копію оскаржуваної постанови суду він отримав електронною поштою 15.11.2013 року.

Тобто, ОСОБА_3 було відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності в листопаді 2013 року, до прибуття на територію України.

07.12.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Голопристанського РУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 13.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави коштів в рахунок сплати штрафу та вартості конфіскованих товарів.

07.12.2013 року та 18.04.2014 року боржник ОСОБА_3 викликався до відділу ДВС Голопристнського РУЮ, але з`явився до державного виконавця лише 21.07.2014 року.

Після повернення на територію України ОСОБА_3 постанову суду не оскаржив, подавши апеляційну скаргу лише 07.08.2014 року.

Отже, хоча перебування поза межами України та перебування на лікуванні і є поважними причинами пропуску строку на оскарження постанови, проте апелянтом не наведено поважності причин, з яких ОСОБА_3 не подав апеляційну скаргу в період з 25.04.2014 року по 23.05.2014 року (майже 1 місяць), та після тижневого лікування - з 31.05.2014 року і до 07.08.2014 року ( більше ніж 2 місяці).

Те, що ОСОБА_3 отримав копію постанови суду через представника 30.07.2014 року не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки діючим законодавством перебіг строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення пов'язаний з днем винесення постанови суду, а не з моментом отримання її копії.

Будь-яких інших доказів про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт також не надав.

За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 вересня 2013 року відносно ОСОБА_3 притягнутого до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області С.А. Войтовський