Постанова № 40241870, 17.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2014 рокусправа № 804/14331/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Іванова С.М. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача - Жикіної Анастасії Борисівни

представника відповідача - Онасенко Оксани Вікторівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013р.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними, скасування картки відмови, рішення та повернення надмірно сплаченого податку -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Торговий Дім Профіль України» 31.10.2013 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними, скасування картки відмови, рішення та повернення надмірно сплаченого податку. Просив - визначити протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2013/00533 від 24 вересня 2013р. Дніпропетровської митниці Міндоходів України; визнати протиправною та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200439/1 від 24 вересня 2013р. Дніпропетровської митниці Міндоходів України; повернути Товариству «Торговий Дім Профіль України» з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 11 688,86 грн.; повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 172,05 грн.

Позов обґрунтовано тим, що виконуючи обов'язки учасника зовнішньоекономічних відносин, позивач 23 вересня 2013р. сформував митну декларацію № 110100000/2013/229786 та надав її до Дніпропетровської митниці Міндоходів, а саме до митного посту «Дніпропетровськ-Лівобережний» для здійснення оформлення товару у митному відношенні, з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом. Також, позивач не погоджується з винесеною відповідачем карткою відмови в митному оформленні товару та рішенням, оскільки вважає, що відповідачу надані всі документи і дотримані всі умови, визначені ст. 53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості за основним методом. З огляду на викладене, позивач вважає, що прийняті відповідачем картка відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2013/00533 від 24 вересня 2013р. та рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200439/1 від 24 вересня 2013р. є протиправними та просить їх скасувати.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року позовні вимоги задоволені частково. Суд першої інстанції обґрунтував свою позицію тим, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

В апеляційній скарзі представник митного органу просить постанову суду скасувати та прийняту нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції прийнята постанова з порушенням норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов невірних висновків, які суперечать обставинам справи. Посилається на те, що у митниці виник обґрунтований сумнів щодо достовірності включення усіх складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування, оскільки інформація про транспортні витрати, зазначена в калькуляції собівартості (50,00 дол. США/т) та декларації країни відправлення ( 53,32 дол. США/т) є суперечливою. До того ж, дата оплати не кореспондується з датою фактичного відвантаження. Так, доповненням № 10 від 20.06.2013 року до контракту № 15/11/12 від 15.11.2012 року передбачено, що умовами оплати є 100% передплата, строк відвантаження: не більше 15 днів від дати передплати, порт відвантаження: Чиндао, КНР. Відправлення товару було здійснено 03.07.2013 року, що підтверджується датою коносаменту № QDSM037784, проте фактична оплата за товар здійснена значно пізніше, що підтверджується платіжним дорученням № 390 від 11.09.2013 року. За результатами проведеного порівняння вартості подібних або ідентичних товарів встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,78 дол. США/кг., рівень митної вартості, раніше визнаної митними органами, оформленої за митною декларацією № 702200001/2013/10201 від 29.07.2013 року становить 0,85 дол. США/кг. Результати проведеного контролю із застосуванням системи управління ризиками та виявлені розбіжності у документах стали підставою для додаткової перевірки правильності визначення заявленої позивачем митної вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування повинна бути документально підтверджена. Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та /або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. ТОВ «ТД Профіль України» була здійснена поставка у нерезидента SHANDONG Chambroad Holding Co., LTD оцинкованої сталі товщиною 0,25 мм, 2,28 мм, 0,30 мм та 0,38 мм відповідно до умов контракту № 15/11/12 від 15.11.2012 року та Специфікації № 10 від 20.06.2013 року. 23.09.2013 року була надана до митного органу первинна митна декларація для розмитнення товару. Позивач за умовами контракту № 15/11/12 від 15.11.2012 року та специфікації до нього розрахувався в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 308 від 02.07.2013 року та № 390 від 11.09.2013 року . Тому умови постачання товару не були порушені. Крім того, застосувавши замість визначеного позивачем основного методу резервний метод визначення митної вартості товару, митницею не було надано доказів неможливості застосування наступних після основного методів визначення митної вартості товарів. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що митний орган неправомірно відмовив товариству у визнанні задекларованої митної вартості за основним методом і неправомірно визначив митну вартість за резервним методом, прийнявши рішення про коригування митної вартості товару.

В судовому засіданні представник Дніпропетровської митниці апеляційну скаргу підтримав та надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі (викладено вище). Також зазначив, що підприємство не надало на вимогу митного органу додаткові документи, що стала підставою для застосування резервного методу. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, відмовивши позивачеві в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Суду надані пояснення, аналогічні видаленим в запереченнях, проти апеляційної скарги (викладено вище). Просить апеляційну скарга залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов Контракту купівлі-продажу № 15/11/12 від 15.11.2012р. товаристовом «Торговий Дім Профіль України» 25.09.2013р. отримано від фірми Shandong CHAMBROAD HOLDING CO.Ltd (КНР) товар номенклатури - оцинкована сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною: 0,25 мм за ціною 0,790 дол. США/кг; 0,28 мм за ціною 0,785 дол. США/кг; 0,30 мм за ціною 0,785 дол. США/кг; 0,38 мм за ціною 0,750 дол. США/кг.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Митного кодексу України від 13.03.2012 року. Однак на думку колегії суддів апеляційної інстанції, висновки суду першої інстанції щодо можливості задоволення позовних вимог є передчасними.

В силу ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Поняття митної вартості є базовою категорією в системі митного контролю та митного оформлення, оскільки саме на основі митної вартості розраховуються такі платежі як мито, митні збори, податок на додану вартість, акцизний збір.

Відповідно до вимог статті 257 Митного кодексу України, для проведення митного оформлення імпортованого товару, виконуючи обов'язки учасника зовнішньоекономічних відносин, позивач 23 вересня 2013р. сформував митну декларацію № 110100000/2013/229786 та надав її до Дніпропетровської митниці Міндоходів, а саме до митного посту «Дніпропетровськ-Лівобережний» для здійснення оформлення товару у митному відношенні.

Разом із митною декларацією позивачем були надані наступні документи:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №110/2012/0001937 від 03.12.2012р.;

- залізнична накладна для внутрішнього сполучення № 40308538 від 16.09.2013р.;

- коносамент (Bill of lading) № QDSM037784 від 03.07.2013р.;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 308 від 02.07.2013р.;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 390 від 11.09.2013р.;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № Swift 1628 від 11.09.2013р.;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № Swift 1700 від 02.07.2013р.;

- виписка з бухгалтерської документації від 11.09.2013р.;

- виписка з бухгалтерської документації від 02.07.2013р.;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2013р.;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 4217 від 20.09.2013р.;

- розрахунок ціни (калькуляція) від 01.07.2013р.;

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених 3001-2021, 3023) - комерційна пропозиція від 01.07.2013р.;

- рахунок-фактура (інвойс) № JB20130701-1 від 01.07.2013р.;

- пакувальний лист б/н від 01.07.2013р.;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 10 від 20.06.2013р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення від 15.11.2012р.;

- сертифікат про походження товару загальної форми № ССРІТІ125357032 від 09.07.2013р.;

- Сертифікат якості №JB20130701002М від 01.07.2013р.;

- копія митної декларації країни відправлення № 425820130580377985 від 01.07.2013р.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у ч.2 статті 53, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

За результатами проведеного контролю правильності визначення митної вартості товарів, проведеного митницею відповідно до ст. 54 МКУ встановлено, що документи, які підтверджують числові значення митної вартості, не містять всі відомостей та містять розбіжності: 1. шляхом обчислення, за інформацією країни експорту сума транспортних витрат обчислюється на рівні 53,32 дол. США/т., надана в калькуляціях собівартості товарів вартість транспортування складає 50,00 дол. США/т, що не відповідає зазначеній інформації країни експорту; 2. Дати оплати не кореспондуються з датою фактичного відвантаження відповідно до дати коносаменту (03.07.2013) та не відповідають умовам доповнення №10 від 20.06.2013 року, комерційної пропозиції від 01.07.2013, інвойсу №JB20130701-1 від 01.07.2013 року, прайс-листа від 01.07.2013 року; у платіжних дорученнях від 02.07.2013 року № 308 та від 11.09.2013 року № 390 відсутні посилання на заявлену партію товару.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість передбачений ст. 53 МКУ.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 53 МКУ, розрахунок ціни (калькуляція) є одним з додаткових документів для підтвердження митної вартості.

В силу ч. 1 ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

В порядку п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МКУ). Однією із складових митної вартості є витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підставі п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у разі відсутності у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом, або уповноваженою ним особою, митною вартістю.

У митниці виник сумнів щодо достовірності включення усіх складових митної вартості, отже були витребувані додаткові документи.

В силу статті 57 Митного кодексу України, визначені методи митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Зокрема, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи, відповідно до вимог статті 21 Митного кодексу України було проведено консультації митного органу з декларантом, а саме надіслано повідомлення декларанту за № 69540 від 23.09.2013р.

За результатами контролю співставлення, відповідно до ст. 337 МКУ відповідачем було встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,78 дол.США/кг., рівень митної вартості, раніше визнаної митними органами, оформленої за митною декларацією №702200001/2013/10201 від 29.07.2013р. становить 0,85 дол.США/кг.

З урахуванням викладеного, посадова особа митниці, відповідно до ст. 55 МКУ, прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товару № 110100000/2013/200439/1 від 24.09.2013, відповідно до якого митну вартість скориговано до 0,85 доларів США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 60 МКУ та складено картку відмови в прийнятті митної декларації № 110100000/2013/00533 від 24 вересня 2013р.

У зв'язку з неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів, слід перейти до наступного методу визначення митної вартості - ст. 59 МКУ - ідентичні товари. Однак, відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування митним органом цього методу для визначення митної вартості товарів.

Наступний метод - подібні (аналогічні) товари ст. 60 МКУ. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються з схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. Однак, відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування митним органом цього методу для визначення митної вартості товарів.

Методи не основі віднімання та додавання (ст. 62, 63 МКУ) повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Однак, відсутність необхідних документів унеможливила застосування митним органом зазначених методів.

Отже, під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів - застосування резервного методу.

Резервний метод визначення митної вартості (ст. 64 МКУ) базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, з урахуванням відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, митний орган у відповідності до ст. 55 МКУ, прийняв рішення про коригування заявленої митної вартості товару № 110100000/2013/200439/1 від 24.09.2013, відповідно до якого митну вартість скориговано до 0,85 доларів США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу - 2(ґ), відповідно до ст. 60МКУ.

В порядку ст. 264 МКУ, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається декларанту. Що й було виконано митним органом. Отже картка відмови прийнята митницею у відповідності до норм законодавства. Позивачу надано митним органом дозвіл на митне оформлення вантажу під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Держбюджету України; митницею прийнято рішення щодо можливості випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов'язання.

Отже, Позивач не надав митниці документи, подання яких є обов'язковим. На підставі того, що декларантом не подано документи на вимогу митного органу, митна вартість визначена митним орган відповідно наявних відомостей згідно із законодавством.

Функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Правомірність рішень, дій відповідача доведена. Митним органом правильно застосований резервний метод визначення митної вартості товару.

Таким чином, судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведені обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до прийняття постанови з порушенням норм матеріального права та неправильного вирішення справи.

Керуючись п. 3 ч. 1 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними, скасування картки відмови, рішення та повернення надмірно сплаченого податку - скасувати

В задоволенні позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: Л.П. Туркіна