Рішення № 40240651, 18.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2014 р. Справа № 914/2662/14

За позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-експлутаційна дільниця «Карпатбудсервіс», м. Львів

про стягнення 91 815, 63 грн.

Суддя П. Манюк

При секретарі І. Альховська

Представники:

від прокурора: Леонтьєва Н.Т. – прокурор;

від позивача: не з”явився;

від відповідача: не з”явився.

Зміст ст. 22 ГПК України прокурору роз‘яснено.

Розглядається справа за позовом прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-експлутаційна дільниця «Карпатбудсервіс» про стягнення 91 815, 63 грн. Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.07.2014 р. порушено справу та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.08.2014 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

В судових засіданнях прокурор позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, вимоги суду зазначені в ухвалах про порушення справи та про відкладення розгляду справи виконав.

Позивач в судове засідання не з»явився, надіслав витребувані судом докази. Відповідач не з»явився, подав заяву про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Прокурор Галицького району м. Львова звернувся в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-експлутаційна дільниця «Карпатбудсервіс» про стягнення 91 815, 63 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, прокурор покликається на те, що 26.11.2008 року між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-експлутаційна дільниця «Карпатбудсервіс» (надалі - відповідач) укладено договір № 4339/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі – договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов’язується її отримувати та оплачувати за встановленими тарифами на умовах і в терміни, передбачені договором, своєчасно і в повному обсязі.

Згідно п. 6.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач зобов’язаний до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачувати Енергопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді.

В порушення умов договору, відповідач оплати за надану позивачем теплову енергію не здійснив, внаслідок чого виник основний борг за період з 01.05.2013 року по 31.05.2014 року, який становить 75 990, 66 грн.

Крім стягнення основного боргу прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 14 357, 30 грн. та 3 % річних в розмірі 1 467, 67 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що 26.11.2008 року між сторонами укладено договір № 4339/Л поставки теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.1.1. договору Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

За умовами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Однак відповідач умови договору щодо оплати за отриману теплову енергію не виконав, внаслідок чого за період з 01.05.2013 року по 31.05.2014 року виникла заборгованість, яка становить 75 990, 66 грн., яку прокурор просить стягнути на користь позивача.

З представленого позивачем акту звірки вбачається, що після звернення прокурора з позовом до суду, відповідачем частково погашена заборгованість у розмірі 22 791, 58 грн., тому провадження у справі у цій частині підлягає припиненню у зв»язку із відсутністю предмету спору.

Оскільки представник відповідача в судові засідання не з‘явився, доказів повного погашення заборгованості не представив, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості підлягають до задоволення у розмірі 53 199, 08 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 14 357, 30 грн. та 3% річних в розмірі 1 467, 67 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на нього повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 612, 625, 712 ЦК України, ст. 232 ГК України, ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-експлутаційна дільниця «Карпатбудсервіс» (79071, м. Львів, вул. Щирецька, 5, код ЄДРПОУ 30994120) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) суму в розмірі 69 024, 05 грн., з них:

- 53 199, 08 грн. основного боргу;

- 1 467, 67 грн. 3% річних;

- 14 357, 30 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-експлутаційна дільниця «Карпатбудсервіс» (79071, м. Львів, вул. Щирецька, 5, код ЄДРПОУ 30994120) в дохід Державного бюджету України 1 836, 31 грн. судового збору.

4. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 22 791, 58 грн. припинити

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 22.08.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.