Рішення № 40240649, 18.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2014 р. Справа № 914/2650/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод», смт. Олесько Буського району Львівської області

про стягнення 3 918, 07 грн.

Суддя П. Манюк

при секретарі І. Альховській

За участю представників:

від позивача: Луцик С.В. - представник

від відповідача: не з"явився

Зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод» про стягнення 3 918, 07 грн.

Ухвалою від 24.07.2014 р., порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 05.08.2014 р.

Розгляд справи відкладався з підстав наведених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання, яке відбулося 18.08.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав зазначених у позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомленний про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманим відповідачем 26.07.2014 р.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод» (надалі - відповідач) про стягнення 3 918, 07 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що 29.10.2008 р. між ПАТ "Львівобленерго" та ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» було укладено договір про постачання електроенергії № 07303 (надалі - договір).

За умовами договору, позивач (постачальник) продає електричну енергію відповідачу (споживачу) для потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовленні цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно з додатку № 2 до договору - «Порядок розрахунків», розрахунковим періодом вважається період з 14 числа попереднього місяця до 13 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

Відповідно до п.п. 5, 7 вищезгаданого додатку, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених Правилами користування електричною енергією. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Відповідач в порушення умов договору оплати за поставлену йому електричну енергію за період березень-червень 2014 р. не здійснив, тому у нього виникла заборгованість в розмірі 3 719, 19 грн.

14.08.2014 р. позивачем на адресу відповідача був скерований акт звірки розрахунків, який залишився не підписаним з боку відповідача.

Таким чином, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за поставлену йому електричну енергію в розмірі 3 719, 19 грн.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню, відповідно до п. 4.2.1. договору в розмірі 89, 97 грн., та відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 62, 47 грн. і інфляційні втрати в розмірі 93, 94 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір на постачання електричної енергії від 29.10.2008 р. № 07303, відповідно до умов якого позивач здійснив постачання електроенергії відповідачу, а відповідач зобов'язаний був здійснити проплату за спожиту електроенергію.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушуючи умови договору, а саме п. 2 додатку 2 до договору - «Порядок розрахунків», відповідач не здійснив повної оплати за спожиту електроенергію за період березень-червень 2014 р. у встановлені терміни, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 3 719, 19 грн.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, доказів погашення заборгованості не представив, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, відповідач (споживач) сплачує позивачу (постачальнику) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Суд вважає, що нарахування позивачем відповідачу пені в розмірі 89, 97 грн., проведено відповідно до умов договору, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 62, 47 грн. та інфляційних втрат в розмірі 93, 94, суд вважає що нараховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод» (80533, смт. Олесько Буського району Львівської області, вул. Валова, 19, код ЄДРПОУ 05492060) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) суму в розмірі 5 792, 57 грн., з них:

- 3 719, 19 грн. - основної заборгованості;

- 89, 97 грн. - пені;

- 62, 47 грн. - 3 % річних;

- 93, 94 грн. - інфляційних втрат;

- 1 827, 00 грн. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 21.08.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.