Ухвала суду № 40240652, 20.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.08.2014 р. Справа№ 914/3278/13

За скаргою: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

Стягувач: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Львів

На дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Львівській області.

Суддя П.Манюк

При секретарі Альховській І.Б.

Представники сторін:

від скаржника: Литовченко Л.Л. - представник

Свистун І.В. - нач. управління

Гнідь М.В. - в.о. директора ЛКП «Агенція ресурсів

ЛМР»

від стягувача: Непийвода Ю.В.- представник

від ВПВР ДВС ГУЮ у Л/о: Шестак О.В. - держ. виконавець

Розглядається скарга Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Львівській області.

Ухвалою суду від 22.07.2014 р. скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 30.07.2014 р.

Розгляд скарги відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду, в судових засіданнях оголошувалася перерва.

В судових засіданнях представники скаржника вимоги скарги підтримали, просили її задоволити з підстав, викладених у скарзі.

Представник стягувача в судових засіданнях проти скарги заперечив з підстав, викладених у письмових та усних поясненнях.

Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в судових засіданнях вимоги скарги заперечив, просив відмовити у її задоволенні.

Розглянувши скаргу, суд встановив наступне.

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - скаржник) звернулося в господарський суд зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Львівській області (надалі - Відділ).

В обґрунтування скарги скаржник вказує на те, що в провадженні Відділу перебувало виконавче провадження № 40718227 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 04.11.2013 р. у справі № 914/3278/13, яким зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради виконати обов'язок по прийняттю майна з оренди, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 269,5 кв.м. по вул. Пекарська, 41 у м. Львові від Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №5 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".

18.06.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника (скаржника) за невиконання судового рішення, а 19.06.2014 р. винесено постанову, якою виконавче провадженні ВП № 40718227 закінчено у зв'язку з неможливістю виконання вказаного рішення без участі боржника.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 18.06.2014 р. у виконавчому провадженні ВП № 40718227 та постановою про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2014 р. ВП № 40718227, скаржник звернувся зі скаргою до господарського суду в якій просить скасувати вказані постанови та зобов'язати Відділ вчинити необхідні дії для виконання рішення суду.

На думку скаржника, у винесеній державним виконавцем постанові від 19.06.2014 р. ВП № 40718227 невірно зазначено підставу закінчення виконавчого провадження, оскільки Управління комунальної власності створило всі необхідні умови для належного виконання рішення суду, а саме: рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.04.2014 р. № 238 вирішено передати на баланс ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» приміщення у будівлі на вул. Пекарській, 41, що у м. Львові, так як до компетенції управління не віднесено повноваження щодо утримання нерухомого майна територіальної громади м. Львова на власному балансі. Листом від 12.05.2014 р. № 2302-вих-1425 управління запропонувало стягувачу - ПАТ «Укртелеком» здійснити фактичну передачу приміщення за актом приймання-передачі приміщення у будівлі на вул. Пекарській, 41, що у м. Львові на баланс ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради». Проте, стягувач передачу приміщення управлінню чи балансоутримувачу не здійснив, хоча відповідно до п. 9.3 договору оренди передбачено, що у випадку припинення терміну вказаного договору, об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем чи за його дорученням - балансоутримувачем. Управління належно повідомило Відділ про те, що стягувач відмовляється передати приміщення балансоутримувачу.

Стягувач у своєму письмовому поясненні на скаргу зазначив, що боржником у виконавчому провадженні виступає Управління комунальної власності, а не ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради», що в свою чергу унеможливлює оформлення акту приймання-передачі приміщення із юридичною особою, яка не є стороною у справі. З положень договору оренди випливає, що об'єкт оренди - приміщення у будівлі на вул. Пекарській, 41, що у м. Львові повинно бути передане орендарем в першу чергу орендодавцю, тобто управлінню.

В письмових поясненнях наданих суду, державний виконавець вказує на те, що виконавче провадження здійснювалося відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Зважаючи на те, що станом на 06.02.2014 р. рішення суду не було виконано, тому державним виконавцем 07.02.2014 р. винесено постанову про накладення штрафу на управління в розмірі 1 020, 00 грн. Одночасно вимогою державного виконавця від 08.02.2014 р. повторно зобов'язано боржника в строк до 14.02.2014 р. виконати рішення суду та надати державному виконавцю письмове підтвердження про виконання.

У Відділ 12.03.2014 р. надійшло пояснення боржника, згідно якого було встановлено, що останній рішення суду не виконав без поважних причин. По факту повторного невиконання без поважних причин, у встановлений державним виконавцем строк, рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державним виконавцем у відповідності до ч. 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» 18.06.2014 р. винесено постанову про накладення на нього штрафу в розмірі 2 040, 00 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», 19.06.2014 р. на адресу Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області державним виконавцем скеровано подання (повідомлення) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, відповідальність за який передбачено ст. 382 КК України.

Також, 19.06.2014 р. державним виконавцем, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, як зазначає державний виконавець, ним вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення про зобов'язання боржника до вчинення певних дій, однак такі заходи виявилися безрезультатними, виконати рішення без участі боржника неможливо, відтак постанова про накладення штрафу від 18.06.2014 р. у виконавчому провадженні ВП № 40718227 та постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2014 р. ВП № 40718227 є законною, та не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників скаржника, стягувача та державного виконавця, оцінивши матеріали скарги, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 10.10.2013 р. у справі № 914/4092/13, позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задоволено та зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради виконати обов'язок по прийняттю майна з оренди, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 269,5 кв.м. по вул. Пекарська, 41 у м. Львові від Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №5 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".

04.11.2013 року на виконання рішення господарського суду від 10.10.2013 р. виданий відповідний наказ, який направлено позивачу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 р. апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 10.10.2013 р. - без змін.

Наказ про примусове виконання рішення від 04.11.2013 р. був скерований стягувачем до Відділу.

20.11.2013 р. головним державним виконавцем Відділу Шестаком О.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу від 04.11.2013 р. у справі 914/3278/13.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 10.04.2014 р. № 2302-вих-1291, боржник повідомив начальника Відділу про те, що 07.04.2014 р. виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 238 «Про прийняття на баланс ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» приміщень у будівлі на вул. Пекарській, 41», на підставі якого вказане приміщення, відповідно до п. 9.3 договору оренди від 30.04.2010 р. № Л-7520-10/455-44-9 має бути передане не управлінню, а балансоутримувачу, тобто ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».

Листом від 11.06.2014 р. № 2302-вих-1752 боржник звернувся до начальника Відділу з проханням вжити необхідні заходи для передачі приміщення балансоутримувачу - ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» з метою належного виконання рішення суду, оскільки боржником було запропоновано стягувачу здійснити фактичну передачу приміщення по акту приймання-передачі, проте, передача приміщення не була здійснена.

Незважаючи на вищенаведене, 18.06.2014 р. державним виконавцем Відділу винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 2 040, 00 грн., на підставі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Також, 19.06.2014 р. державним виконавцем, у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без участі боржника, скеровано подання в Галицький РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». Крім цього, 19.06.2014 р. державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, зокрема право державного виконавця закінчити виконавче провадження, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо.

Суд не може погодитися з державним виконавцем, щодо застосування у постанові про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2014 р. ВП № 40718227 приписів статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, з мотивів що юридична особа, якою є боржник - Управління комунальної власності не може особисто вчиняти певні дії, оскільки юридична особа може діяти лише через своїх представників, які здійснюють свої повноваження в силу закону чи доручення.

Главою 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено виключний перелік випадків виконання рішень з обов'язковою участю боржника (ст.ст.75-79 Закону). Так, до переліку рішень у немайнових спорах Законом віднесено низку рішень, за якими боржника зобов'язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача, або утриматися від здійснення таких дій, зокрема, про поновлення на роботі; про виселення боржника; про відібрання дитини; про вселення стягувача, та інші рішення, за якими боржника зобов'язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій (зобов'язання надавати час для зустрічей з дитиною, зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, заборона проведення зборів акціонерів, зобов"язання надати інформацію, тощо).

Цивільне законодавство передбачає наявність особистих прав та обов'язків переважно лише у фізичних осіб, передбачаючи що до особистих немайнових прав юридичної особи відносяться лише право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати (ст. 94 ЦК України). Що ж до особистої реалізації свої правомочностей, то юридична особа, відповідно до ст. 92 ЦК України, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, а в деяких випадках може здійснювати їх через своїх учасників. Таким чином, «особиста» участь боржника, юридичної особи - виконавчого органу місцевого самоврядування у виконавчому провадженні, має свої процесуальні особливості, які державним виконавцем при винесені оспорюваних постанов не враховані.

Крім цього, суд звертає увагу на приписи ч. 1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої сторони можуть реалізовувати свої права та обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через своїх представників, а особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли такий боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Суд зауважує, що відповідно до п. 9.3 договору оренди від 30.04.2010 р. № Л-7520-10/455-44-9, у випадку припинення терміну вказаного договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем чи за його дорученням - балансоутримувачем. Так, 07.04.2014 р. виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 238 про прийняття на баланс ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» приміщення у будівлі по вул. Пекарській, 41, що у м. Львові.

Таким чином, зважаючи на те, що до компетенції управління не віднесено повноважень утримувати нерухоме майно територіальної громади м. Львова на власному балансі, Виконавчим комітетом Львівської міської ради визначено балансоутримувача - ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради», якому доручено прийняти на свій баланс приміщення у будівлі на вул. Пекарській, 41, що у м. Львові, чим саме виконати рішення суду від 10.10.2013 р. у справі № 914/3278/13. Отже, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради вживало необхідних заходів для повного виконання рішення суду щодо передачі об'єкта оренди ПАТ «Укртелеком», однак як встановлено судом, між стягувачем та боржником виникли розбіжності щодо оформлення факту повернення майна.

Статтею 2 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, а державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені обов'язки і права державних виконавців. При цьому, перелік прав державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження не є вичерпним.

Проаналізувавши докази наявні в матеріалах справи, а також норми статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2014 р. ВП № 40718227 прийнята державним виконавцем передчасно, без використання всіх прав наданих йому законом для повного та всебічного виконання рішення суду.

Зважаючи на те, що рішення господарського суду від 10.10.2013 р. у справі № 914/4092/13 щодо зобов'язання Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради виконати обов'язок по прийняттю майна з оренди, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 269,5 кв.м. по вул. Пекарська, 41 у м. Львові від Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №5 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" є невиконаним, а тому дії Відділу щодо закінчення виконавчого провадження є неправомірними.

Крім цього, в матеріалах справи містяться дані, які свідчать що боржником надавалася інформація державному виконавцю щодо причини невиконання судового рішення, тому постанову від 18.06.2014 р. про накладення штрафу на боржника в розмірі 2 040, 00 грн., на підставі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, суд вважає такою, що не відповідає чинному законодавству.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скарга Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо скасування постанови про накладення штрафу від 18.06.2014 р. у виконавчому провадженні ВП № 40718227 та постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2014 р. ВП № 40718227, а також щодо зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції вчинити необхідні дії для виконання рішення суду є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Львівській області - задоволити.

2. Скасувати постанову про накладення штрафу від 18.06.2014 р. у виконавчому провадженні ВП № 40718227 та постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2014 р. ВП № 40718227.

3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області вчинити необхідні дії для виконання рішення Господарського суду Львівської області від 10.10.2013 р. у справі 914/3278/13.

Суддя Манюк П.Т.