Ухвала суду № 40240077, 20.08.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-2831/12/2170

Категорія: 8.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тропікана» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Тропікана» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (правонаступник - ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області) про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

07.07.2012р. ПП «Тропікана» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС (правонаступник - ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області) про визнання неправомірними дій відповідача по проведенню фактичної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення №0001372205 від 08.06.2012 року про застосування штрафних санкцій в сумі 6800 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за реалізацію неповнолітній особі пива, є таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки пиво, на думку позивача, не є алкогольним напоєм, так як Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР конкретно не визначено поняття «алкогольного» пива.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову ПП «Тропікана» відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представником ПП «Тропікана» 08.11.2012р. подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ПП «Тропікана» здійснює свою підприємницьку діяльність у кафе "Тропікана", що розташоване за адресою: вул.Р. Люксембург,26-а, м. Херсон.

Відповідно до матеріалів перевірки, які надійшли на адресу ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, 11.02.2012р. співробітниками УМВС встановлено факт продажу в кафе ПП "Тропікана" пива неповнолітній особі. За даним фактом відносно офіціантки ОСОБА_1 складено протокол ХН №545999 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

03.04.2012р. адміністративною комісією при виконавчому комітеті Комсомольської районної у м. Херсоні ради винесено постанову про притягнення ОСОБА_1, офіціантки кафе ПП "Тропікана", до адміністративної відповідальності за ст.156 ч.2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Таким чином, контролюючим органом встановлено порушення у закладі, що належить ПП "Тропікана", вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР.

На підставі виявлених порушень, уповноваженою особою ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001372205 від 08.06.2012р., згідно з яким, до позивача за порушення приписів ст.15-3 Закону №481/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6800 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення отримано особисто директором ПП «Тропікана», 14.06.2012р.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та відповідно, необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995р., який, в свою чергу, визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Разом з тим, дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, виробництво і торгівлю пивом, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного оживання.

Так, відповідно до змісту вимог п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, серед іншого, проводити перевірки платників податків (крім НБУ) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як слідує з положень п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби безпосередньо мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із приписами п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, «фактичною» вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Крім того, як видно з п.80.2 ст.80 ПК України, «фактична перевірка» може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів та отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, судами обох інстанцій з матеріалів справи встановлено, що отримавши лист прокурора м.Херсона від 20.04.2012р. з матеріалами, що підтверджують порушення ПП «Тропікана» приписів ст.15-3 Закону №481/95, начальник ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС виніс наказ від 24.05.2012р. №476 та виписав направлення від 25.05.2012р. №160/225 і №161/225 на проведення фактичної перевірки, які були отримані особисто директором підприємства позивача.

В подальшому, за результатами цієї «фактичної перевірки» перевіряючими інспекторами ДПІ складено відповідний акт від 30.05.2012р. №102/21/03/22/33173271, яким було зафіксовано порушення працівником кафе вимог Закону №481/95-ВР.

При цьому, слід зазначити, що перевіряючі були допущені до проведення перевірки, їм було надано для огляду усі необхідні документи на здійснення господарської діяльності, а сам Акт перевірки був підписаний директором без будь-яких зауважень.

Таким чином, за вказаних обставин, судова колегія вважає, що при проведенні вказаної вище фактичної перевірки відповідач діяв в межах наданих повноважень та відповідно до діючого законодавства і жодних неправомірних дій не допустив.

Стосовно ж самого факту продажу офіціанткою кафе ОСОБА_1 пива особі, яка не досягла 18 років, судова колегія зазначає наступне.

Згідно абзацу 2 ч.1 ст.15-3 Закону України №481/95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Як встановлено з матеріалів справи, 11.02.2012р. офіціанткою ОСОБА_1 було здійснено реалізацію 3-х пляшок пива « 1715 Львівське» по 0,5 л особі, яка не досягла 18 років, а саме - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1

Даний факт також підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Представник позивача у судовому засіданні суду 1-ї інстанції також фактично не заперечував проти факту реалізації офіціанткою ОСОБА_1 3-х пляшок пива неповнолітній ОСОБА_2, однак пояснив даний факт тим, що у ОСОБА_1 на той момент не виникло сумнівів щодо віку покупця.

Разом з тим, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не приймає до уваги ці твердження представника позивача і розцінює їх критично, оскільки у відповідності до ч.ч.4,5 ст.15-3 Закону України №481/95-ВР, продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів цій особі забороняється.

Згідно ж з абз.9 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР, у разі порушення вимог ст.15-3 цього ж Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Як вбачається з матеріалів справи, за вказане вище порушення вимог ст.15-3 Закону №481/95, відповідачем, у відповідності з абз.9 ч.2 ст.17вказаного Закону, і було винесено податкове повідомлення-рішення №0001372205 від 08.06.2012р., яким, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6800 грн.

Отже, за таких обставин та з урахування вищевикладених норм законодавства, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що до позивача, в даному випадку, цілком законно було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800 грн.

Крім того, при прийнятті остаточного рішення по даній справі, судова колегія також приймає до уваги й той факт, що 03.04.2012р. адміністративною комісією при виконавчому комітеті Комсомольської районної у м.Херсоні ради винесено постанову про притягнення офіціантки кафе "Тропікана" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.156 ч.2 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн., що, в свою чергу, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, є обставиною, яка не потребує додаткового доказування при розгляді даної справи та ще одним беззаперечним доказом порушення позивачем вимог Закону.

До того ж, ще слід зазначити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку і було зроблено відповідачем при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тропікана» - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко