Рішення № 40239603, 08.08.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1111/2014(м)

264/8490/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Харитонова Г.Л.

Категорія 55 Доповідач Баркова Л.Л.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Баркової Л.Л.

суддів Мальцевої Є.Є., Сорока Г.П.

при секретарі Одінцові Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення сум індексації та компенсації заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що працювала з 09.10.2002 року по 27.12.2010 року в ПАТ «ММК ім. Ілліча», з березня 2003 року їй не виплачувались суми індексації заробітної плати. Просила стягнути з відповідача на свою користь суми індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати за період з 01 березня 2003 року по 01 липня 2010 року в сумі 4180,32 грн., а також середній заробіток за час затримки виплати індексації з компенсацією в розмірі 85071,78 грн., та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 червня 2014 року позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користь ОСОБА_1 заборговану індексацію заробітної плати з компенсацією за період з березня 2003 року по липень 2006 року в сумі 1061 грн. 94 коп., середній заробіток за час затримки виплати індексації заробітної плати з компенсацією в розмірі 5000 грн. з утриманням ПАТ "ММК ім. Ілліча" з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, моральну шкоду в розмірі 150 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користь держави судовий збір у розмірі 458 грн. 80 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «ММК ім. Ілліча» просить рішення суду скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача Новгородської В.В., яка доводи апеляційної скарги підтримала, заперечення ОСОБА_1 проти скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

При вирішенні справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09 жовтня 2002 року по 27 грудня 2010 року перебувала у трудових відносинах з ПАТ «ММК ім. Ілліча». З березня 2003 року по день звільнення з роботи відповідачем не нараховувалась їй індексація заробітної плати. Загальна сума індексації заробітної плати і компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з несвоєчасністю виплати за період з березня 2003 року по липень 2006 року становить 1061,94 грн. (а.с.25).

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів громадян», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживачів товарів та послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Структуру заробітної плати визначено ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ст. 3 Закону компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати і у разі порушення законодавства про її виплату, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечувала, що позивачці з 2003 року по липень 2006 року сума індексації заробітної плати не сплачувалась.

Посилання представника відповідача на те, що підприємством приймались заходи щодо підвищення заробітної плати працівників випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції, а тому заробітна плата не підлягала індексації, є безпідставними, оскільки належними і допустимими доказами не доведені.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення на її користь за період з 01 березня 2003 року по липень 2006 року в сумі 1061,94 грн.

Таким чином встановлено, що відповідач фактично не розрахувався перед позивачем при його звільненні, і строки для звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за затримку в розрахунку для позивача не спливли.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, суд виходив із того, що з вини відповідача не було проведено розрахунок з позивачем з дня її звільнення 28 грудня 2010 року по 04 червня 2014 року. З таким висновком погодитись не можна.

Зі справи вбачається, що згідно з заявою ОСОБА_1 від 18 листопада 2010 року вона просить звільнити її з комбінату за власним бажанням з 27 грудня 2010 року (а.с. 70) і з 27 грудня 2010 року наказом №4123 її звільнено з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (а.с. 71).

З пояснень позивача і представника відповідача та табелю виходів також вбачається, що в день звільнення 27 грудня 2010 року ОСОБА_1 не працювала, перебувала на лікарняному (а.с. 74-75).

З вимогами про зобов'язання сплатити їй суми індексації та компенсації вона звернулась 14 листопада 2013 року (а.с.2).

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Таким чином, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 не працювала в день звільнення і вимоги про розрахунок пред'явила 14 листопада 2013 року, законних підстав для висновку про те, що саме з вини відповідача з нею не проведено розрахунок з 28 грудня 2010 року по 01 березня 2014 року, а тому підстав для стягнення за цей період середнього заробітку за час затримки розрахунку немає.

Тому рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.

Підстав для скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди також немає.

Інші доводи апеляційної скарги не приводять судову колегію до висновку щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення та відмови у задоволенні позову.

Тому у решті частини рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» задовольнити частково.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 червня 2014 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку з 01 січня 2011 року по 01 березня 2014 року відмовити.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді