Рішення № 40239606, 14.08.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1099/2014(м)

263/808/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Соловйов О.Л.

Категорія 50 Доповідач Баркова Л.Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого: Баркової Л.Л.

Гаврилової Г.Л., Ткаченко Т.Б.

при секретарі : Забавіній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів

за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 червня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом та просив змінити розмір аліментів, стягнутих з нього на користь ОСОБА_4 за судовим рішенням від 25.04.2006 року на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 грн. щомісячно на 1/4 частку заробітку щомісячно, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв'язку із значним погіршенням його матеріального становища, пов'язаним із припиненням підприємницької діяльності та зменшенням доходу.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 червня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів з 500 гривень на ? частку зі всіх видів заробітку щомісячно, відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача ОСОБА_3, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_6, яка просила скаргу задовольнити, відповідачку ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_7, які просили рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішенню суду скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Вирішуючи справу і відмовляючи у задоволенні позову про зміну розміру стягнення аліментів на користь ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачем не доведена неможливість сплати аліментів у твердій грошовій сумі, а зменшення розміру аліментів, з урахуванням встановленого державою прожиткового мінімуму приведе до погіршення матеріального стану дитини, підстав для задоволення позову не має.

У відповідності із ч.1 статті 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до положень ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо) , які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Проте, вимогам закону судове рішення не відповідає.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері і (або) батька у твердій грошовій сумі (ч.3ст.181 СК України).

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини , батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошові сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1ст.184 СК України).

Згідно із ч.1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров» я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності із роз'ясненнями викладеними у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів ", розмір аліментів, визначений судовим рішенням відповідно до ст.192 СК або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров» я когось із них.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_3 є батьком неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з ним не проживає.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25.04.2006 року з ОСОБА_3, працюючого приватним підприємцем, на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі 500 грн. з усіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ОСОБА_3 на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі і в такому розмірі погоджувався. (а.с.5)

Сторони не заперечують, що на час стягнення аліментів у твердій грошовій сумі ОСОБА_3 мав третю групу інвалідності від загального захворювання та отримував пенсію до чергового переогляду 24.05.2007 року, на який він не явився. (а.с.20)

За повідомленням Державного реєстратора, вих.№786 з 29 березня 2012 року проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (а.с.10)

Причиною припинення підприємницької діяльності, як стверджує позивач, є зайняття ним науковою діяльністю, у зв'язку з чим виникла необхідність працевлаштування у Державну установу, і цей факт відповідачкою не спростований.

Відповідно довідок з місця роботи, ОСОБА_3 з 01.12.2011 року по цей час працює в Донецькому науково-дослідному інституті судових експертиз на посаді судовий експерт (0,5 ставки), має постійний заробіток і його середньомісячна заробітна плата за два останніх місяців перед зверненням до суду складає 1174 грн. (а.с.11-12)

Позивач ОСОБА_3. і відповідачка ОСОБА_4 на час ухвалення оскаржуваного рішення є працездатними.

Належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що позивач продовжує займатися підприємницькою діяльність та отримувати додаткові доходи, відповідачкою не надано.

Посилання відповідачки на зобов»язаність батька приймати участь у додаткових витратах на дитину, у тому числі і у зв'язку із її хворобою, як на підставу відмови у задоволенні позову, передбачено статтею 185 СК і на висновки суду не впливає.

Посилання відповідачки на те, що при зміні встановленого судом розміру аліментів погіршиться майновий стан дитини є неспроможними, оскільки щомісячні аліментні платежі у частці від доходів платника аліментів є нестабільною складовою, залежать від зміни його заробітку, та не є нижчим ніж прожитковий мінімум на дитину, відповідного віку, що встановлюється законом.

З урахуванням встановлених конкретних обставин справи, положень закону, ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХП від27.02.1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року та приймаючи до уваги, що після ухвалення судового рішення 25.04.2006 року про стягнення аліментів в розмірі 500 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої доньки, у позивача змінилось матеріальне становище у зв'язку із припиненням підприємницької роботи і він має регулярний заробіток, а також виходячи з того що право вимагати заміни розміру аліментів шляхом способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, не може обмежуватися разовим її здійсненням, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо недоведеності позивачем позовних вимог та безпідставно відмовив в їх задоволенні.

Таким чином, оскаржуване судове рішення, як таке, що не відповідає встановленим обставинам справи та положенням матеріального і процесуального закону підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити .

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 червня 2014 року, скасувати.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів задовольнити.

Змінити розмір аліментів, стягнутих на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 квітня 2006 року, шляхом зміни способу їх присудження з 500 гривень на 1/4 частину заробітку (доходу) щомісячно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішення чинності.

Рішення набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржено протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді