Рішення № 4023852, 25.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.09

Справа № 3/201-09.

За позовом: Закритого акціонерного товариства «Українська технологічна компанія», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестиції» , м. Суми

про стягнення 2 376 916 грн. 85 коп.

СУДДЯ ЛЕВЧЕНКО П.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Чорний Д.І., довіреність від 30.03.2009 року ;

від відповідача: не з’явився

В засіданні приймала участь секретар судового засідання Ю.В.Литвиненко.

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 376 916,85 грн., у тому числі : основний борг в розмірі 1 311 070,50 грн. , пеню в розмірі 238 614,74 грн. , штраф в розмірі 59 850,00 грн., інфляційні в розмірі 152 084,18 грн., 3 % річних в розмірі 19 612,18 грн., а також судові витрати пов’язані з розглядом даної справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своєї позиції по даній справі або доказів сплати боргу до суду не подав , хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце проведення судового засідання .

За таких обставин , відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається на підставі наявних в ній доказів .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

01.04.2008 року позивач – ЗАТ «Українська технологічна компанія» та відповідач – ТОВ «Агротехінвестиції» уклали договір комісії на купівлю товару № 0104/08-1 від 1 квітня 2008 року .

Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору відповідач зобов’язався за дорученням позивача за винагороду здійснити від свого імені угоди по закупівлі зернових за ціною і в об’ємах які будуть передбачені в додаткових угодах .

На виконання договору сторонами 01.04.2008 року було підписано додаткову угоду №1 , відповідно до якої відповідач взяв на себе зобов’язання провести купівлю зерна кукурудзи фуражної ДСТУ 4525:2006 урожаю 2007 року , у загальному обсязі 1 458,334 кг на загальну суму 1 750 000,80 грн.

Згідно п. 6 додаткової угоди закупівля партії товару мала бути здійснена до 30.05.2008 року .

Згідно п. 5 додаткової угоди сторони домовились , що оплати будуть проводитись частинами на підставі рахунків-фактур виставлених відповідачем позивачу на загальну суму 1 344 070,50 грн.

На виконання вимог договору позивачем були проведену оплату по договору на загальну суму 1 344 070,50 грн.

Пунктом 2 Додаткової угоди встановлено, що комісіонер зобов’язується після придбання товару передати комітенту складську довідку форми № 13 яка свідчить про те, що комісіонером було придбано товар .

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства .

Якщо продавець , який одержав суму попередньої оплати товару , не передав товар у встановлений строк , покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати ( ч. 2 ст. 693 ЦК України ) .

03.10.2008 року позивач направив відповідачу лист № 0809/08-1 від 08.09.2008 року з вимогою про надання позивачу складських довідок форми № 13 суму оплат які були проведені позивачем та які б свідчили , що відповідачем дійсно проводиться закупівля товару або провести повернення коштів в строк до 10.10.20008 року .

12.09.2008 року відповідачем було проведено часткове повернення грошових коштів згідно договору у розмірі 33 000,00 грн.

Станом на 14.04.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 311 070,50 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.03.2009 року .

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач не подав до суду доказів сплати боргу в розмірі 1 311 070,50 грн. або обґрунтованих заперечень проти суми боргу , тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь 1 311 070,50 грн. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню .

Згідно ч. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , крім того три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором чи законом .

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача індексу інфляції в розмірі 152 084,18 грн. та 3 % річних в розмірі 19 612,18 грн. нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства, є правомірними , обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі .

Згідно п.п. 4.3 договору за несвоєчасне виконання зобов’язань визначених п. 7 п. 2.1 відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі 0,1 % від розміру несвоєчасно повернутої суми коштів за кожен день прострочки .

В частині стягнення пені за прострочку виконання відповідачем грошових зобов’язань , позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково .

Спеціальними законом, а саме Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (ст.1) передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін .

При цьому , статтею 3 згаданого Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу , та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період , за який сплачується пеня .

Тому, враховуючи вимоги ст. 3 згаданого вище Закону , та умови п. 4.3 договору, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне перерахування грошових коштів в сумі 157 485,79 грн. виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у відповідний період ( з 10.10.2008 року по 10.04.2009 року) .

В іншій частині позову щодо стягнення пені суд відмовляє позивачеві в задоволенні його вимог , оскільки згідно ст. 3 зазначеного вище Закону розмір пені , встановлений за згодою сторін , не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період , за який сплачується пеня.

Вимоги щодо сплати штрафу за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 655 535,25 грн. перевищують максимальний розмір відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, встановлений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», а тому не можуть бути задоволені , оскільки пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вже застосована позивачем до відповідача за невиконання грошових зобов’язань і вимога про стягнення пені задоволена .

Крім того, слід зазначити , що саме пеня є тим видом неустойки , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України .

Згідно ст.ст. 44,49 ГПК України на відповідача , пропорційно задоволеним вимогам покладаються витрати позивача по сплаті держмита у сумі 16 402,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526,625 ЦК України , ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехінвестиції» ( 4009, м. Суми , пров. Самсонівський ,7 ; код ЄДРПОУ 34451741) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська технологічна компанія» ( 03022, м. Київ , вул. Жуковського, 20; код ЄДРПОУ 24919883) основний борг в розмірі 1 311 070,50 грн. , пеню в сумі 157 485,79 грн., індекс інфляції в розмірі 152 084, 18 грн., 3 % річних в розмірі 19 612,18 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 16 402,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн.

3. В іншій частині позову відмовити .

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Повний текст рішення підписаний суддею 25.06.09 року.