Вирок № 40235789, 14.08.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7508/14-к

1-кп/369/318/14

В И Р О К

іменем України

14.08.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.

за участю секретаря Дехтяренка Я.Г.,

за участю прокурора Приходько Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

24.06.2014 року близько 09 години 30 хвилин співробітниками ДПС спец загону ДПС особливого призначення при МВС України по вул. Київська, 23 в м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, був зупинений автомобіль марки Suzuki Swift НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. На вимогу співробітників ДПС спец загону ДПС особливого призначення при МВС України, надати для перевірки документи, що свідчать про дозвіл на право керування автотранспортом, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що посвідчення водія виданого на його ім'я є підробленим, передав на перевірку посвідчення водія серії НОМЕР_1, яке являється особливо важливим документом.

Згідно висновку судово-технічної експертизи №716-ВКЕ від 04.07.2014 року-бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 не відповідає бланкам дійсних аналогічних посвідчень водія, виготовленим на ПК «Україна», що здійснювало їх офіційне виготовлення у 2002 році.

Для нанесення реквізитів бланку, мікротексту, захисної сітки на лицевій та зворотній сторонах посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1, а також вихідних даних виробника, застосовувався плоский офсетний друк; для нанесення серії та номеру посвідчення та даних власника-електрофотографічнгий друк з застосуванням лазерного принтера.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у інкримінованому йому злочині визнав, та суду пояснив, що йому потрібне було водійське посвідчення, але навчатись у автошколі не мав часу через те, що працював. ОСОБА_1 звернувся до особи, яка пообіцяла зробити йому посвідчення на протязі двох тижнів і назвала суму 300 доларів США, на що обвинувачений погодився. Отримавши водійське посвідчення та, знаючи завідомо про те, що воно є підробленим, він користувався ним поки не був затриманий працівниками міліції.

У вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що зробив належні висновки зі своєї поведінки та засуджує свій ганебний вчинок, просив його суворо не карати.

Крім показів обвинуваченого, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України) підтверджується письмовими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

- даними з рапорту старшого інспектора ДПС спец загону ДПС особливого призначення при МВС України від 24.06.2014 року, відповідно до якого під час огляду посвідчення водія НОМЕР_1 було встановлено, що за способами друку та захисними елементами не відповідає стандартам, що друкують на території України. Документ виданий МРЕВ -1 м. Києва, яке не видає посвідчення водія, а тільки реєструє автомобілі. Згідно облікових баз МАІС та АІС України НОМЕР_1 посвідчення водія на імя ОСОБА_1 не видавалось (а.с. 2 т. 1);

- даними з протоколу огляду від 24.06.2014 року, відповідно до якого працівниками міліції в присутності двох понятих було оглянуто ОСОБА_1, в якого виявлено та вилучено водійське посвідчення № НОМЕР_1, видане 20.08.2004 року МРЕВ - 1 в м. Києві, яке мало ознаки підробки ( а.с. 7-8 т. 1);

- даними з висновку експерта № 716-ВКЕ від 04.07.2014 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 на імя ОСОБА_1 не відповідає бланкам дійсних аналогічних посвідчень водія, виготовлених на ПК «Україна», що здійснювало їх офіційне виготовлення у 2002 році (а.с. 13-15 т. 1);

- даними з довідки УДАІ МВС України №10/2-503 від 29.07.2014 року, відповідно до якої згідно даних інформаційно-пошукової системи УДАІ ГУ МВС України в м. Києві станом на 29.07.2014 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 в м. Києві не видавалось. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія в м. Києві не отримував (а.с. 37 т. 1).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження в суді, давав правдиві послідовні покази, які відповідають встановленим судом обставинам справи.

Згідно примітки до ст. 358 КК України під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України доведена повністю, його дії кваліфікуються судом як використання завідомо підробленого документа.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує, що злочин за ч. 4 ст. 358 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості, обвинувачений раніше не судимий (а.с. 40 т. 1), за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 41 т. 1), на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 42, 43 т. 1).

Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному злочині, що полягає у критичній оцінці обвинуваченою своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання у кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за можливе призначити покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в межах санкції вказаної статті та не знаходить підстав для призначення іншого виду покарання.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів по кримінальному провадженні суд вирішує згідно зі п.7 ч.9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Судові витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області, розрахунковий рахунок 31111115700008 в УДКСУ у Подільському районі м. Києва, МФО 820019, код 37975298, призначення платежу: «за витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12014110200001824» - 393 (триста дев'яносто три) грн. 12 коп. процесуальних витрат (а.с. 12 т. 1).

Речові докази по справі, а саме: посвідчення водія НОМЕР_1 заповненого на ім'я ОСОБА_1 - знищити ( а.с. 57 т. 1).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором та обвинуваченим.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя Гришко О.М.