Вирок № 40235774, 14.08.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2795/14-к

1-кп/369/149/14

В И Р О К

іменем України

14.08.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.,

за участю секретаря Дехтяренка Я.Г.,

за участю прокурорів Боровикова Д.В., Алфьорової Г.В.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, -

встановив:

05.10.2013 року об 02 годині ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки Mercedes Benz Vito державний реєстраційний номер НОМЕР_7, рухався по вул. Київська в м. Вишневе зі сторони м. Києва у напрямку регульованого перехрестя вулиць Київська-Святошинська.

Рухаючись у вказаному напрямку, виїхавши на вказане перехрестя на дозволяючий рух «зелений» сигнал світлофора, ОСОБА_3, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, перед початком руху та зміною його напрямку-повороту ліворуч в напрямку на вул. Святошинська, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху, не надав переваги в русі зустрічному транспорту, внаслідок чого допустив зіткнення на перехресті між керованим ним автомобілем та автомобілем марки ВАЗ-21081 державний реєстраційний номер НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_5, який рухався по вул. Київська в зустрічному для ОСОБА_3 напрямку-зі сторони м. Боярка у напрямку м. Києва відповідно на дозволяючий рух «зелений» сигнал світлофора.

В результаті ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому лівої вертлюгової западини та правої п'яткової кістки, які згідно висновку судово-медичного експерта №335/Д від 04.12.2013 року відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості.

В даній дорожній обстановці, ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 «б», 10.1, 10.4, 16.6 Правил дорожнього руху України затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Порушення ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3 п. «б», 10.1 та 10.4, 16.6 Правил дорожнього руху України стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та суду пояснив, що 05.10.2013 року, керуючи автомобілем марки Mercedes Benz Vito державний реєстраційний номер НОМЕР_7, рухався в напрямок м. Вишневе. Перед ним їхав автомобіль, який зупинився і ОСОБА_3 почав повертати щоб об'їхати його, але раптом коли вже він виїхав на зустрічну смугу то побачив автомобіль ВАЗ-21081, з яким відбулось зіткнення. Після зіткнення він побачив, що ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження. Зазначив, що у потерпілого була достатня відстань для того, щоб потерпілий міг уникнути ДТП. Цивільний позов не визнав. В разі визнання його винним просив суд звільнити його від призначеного покарання на підставі ЗУ «Про амністію в 2014 році».

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується сукупністю доказів, які були зібрані під час кримінального провадження та досліджені під час судового розгляду, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_5, який суду пояснив, що вночі 05.10.2013 року, керуючи автомобілем ВАЗ 2108 рухався к крайній правій смузі в напрямок м. Києва з м. Вишневе. В автомобілі він перебував разом з ОСОБА_6, який сидів на передньому пасажирському сидінні. Раптом побачив як на його смугу руху виїхав автомобіль Mercedes Benz Vito, який рухався на нього. Потерпілий почав гальмувати щоб уникнути зіткнення, але відбулось зіткнення. Зазначив, що поворот у автомобіля Mercedes Benz Vito не був увімкнений. Вказаний автомобіль рухався по зустрічній смузі на нього, в результаті чого відбулось зіткнення в правій крайній смузі по стороні ОСОБА_5 Уникнути зіткнення потерпілий не міг. За кермом автомобіля Mercedes Benz Vito перебував ОСОБА_3

- показами свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що 05.10.2013 року приблизно об 02 годині він разом зі своїм товаришем ОСОБА_5 їхали з м. Боярка в напрямок м. Києва, рухаючись зі швидкістю 70-80 км/год. в правій крайній смузі. За кермом знаходився ОСОБА_5 На останньому світлофорі біля м. Вишневе підняв голову через сильне гальмування автомобіля і побачив перед собою автомобіль Mercedes Benz Vito, з яким відбулось зіткнення передніми частинами автомобілів. Після зіткнення обвинувачений повідомив, що знаходився за кермом автомобіля Мерседес саме він. Вважає, що причиною ДТП був виїзд обвинуваченого на смугу зустрічного руху.

- показами свідка ОСОБА_7, який суду пояснив, що 05.10.2013 року вночі він їхав в сторону м. Києва в лівій смузі дороги. Перед ним їхав автомобіль ВАЗ - 21081 з меншою за нього швидкістю. Під'їжджаючи до світлофора на перехресті м. Вишневе побачив як перед ним з смуги зустрічного руху почав повертати автомобіль Mercedes Benz Vito в сторону м. Вишневе і раптом відбулось зіткнення автомобілів Mercedes Benz Vito та ВАЗ 21081.

- даними з протоколу огляду місця ДТП з фото таблицями до нього від 05.10.2013 року, згідно якого проведено огляд автодороги перехрестя вул. Київська-Святошинська м. Вишневе (а.с. 18-31);

- даними з протоколу огляду транспортного засобу від 05.10.2013 року, відповідно до якого в присутності водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було оглянуто автомобіль ВАЗ 21081 д.н.з.НОМЕР_8, на якому встановлені пошкодження наступних деталей: капот, два передні крила, передня панель, передній бампер, криша, передні ліві двері, передні блок фари, лобове скло, витік технічної рідини, лівий поріг, передня ліва стойка ( а.с. 32-33 );

- даними з акту №823 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05.10.2013 року, відповідно до якого при здійсненні зовнішнього огляду автомобіля ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_8 було виявлено пошкодження по всьому кузові автомобіля, деформація, розбито лобове скло, ліві передні двері, вітрове скло, передня блок фара, бампери ( а.с. 34 );

- даними з огляду транспортного засобу від 05.10.2013 року, відповідно до якого в присутності водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було оглянуто автомобіль Mercedes Benz Vito державний реєстраційний номер НОМЕР_7, на якому виявлено зовнішнє пошкодження: капот, переднє ліве крило, передній бампер, решітка радіатор, декоративна дуга, передня ліва блок фара, лобове скло, також спрацювали подушки безпеки ( а.с. 35-36 );

- даними з акту №822 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05.10.2013 року, відповідно до якого при здійсненні зовнішнього огляду автомобіля Mercedes Benz Vito державний реєстраційний номер НОМЕР_7 було виявлено пошкодження капоту, переднього бамперу, переднього лівого крила, лобового скла, решітка радіатора, лівої передньої блок фари, незначні пошкодження по всьому кузову ( а.с. 37 );

- даними з висновку експерта №249 від 09.12.2013 року, відповідно до якого встановлено, що в момент первинного контакту автомобілів контакту направляючі Mercedes Benz Vito, днз. НОМЕР_7 та ВАЗ 21081, днз. НОМЕР_8, контактували:ліва частина переднього бампера автомобіля ВАЗ-21081 із передньою захисною дугою «кенгурятником» та лівою частиною переднього бампера автомобіля Mercedes Benz Vito. В момент первинного контакту направляючі повздовжніх осей автомобілів Mercedes Benz Vito, днз. НОМЕР_7 та ВАЗ 21081, днз. НОМЕР_8, були розташовані приблизно під кутом 150-160 градусів, при відхиленні повздовжньої вісі автомобіля ВАЗ 21081. Зіткнення автомобілів Mercedes Benz Vito, днз. НОМЕР_7 та ВАЗ 21081, днз. НОМЕР_8 сталось на правій смузі руху вул. Київська в м. Вишневе по напрямку до м. Києва, в районі розташування закінчення слідів гальмування автомобіля ВАЗ 21081 та осипу грунту ( а.с. 67-74 );

- даними з висновку експерта №335/Д від 04.12.2013 року, відповідно до якого згідно наданій медичній документації у ОСОБА_5 мались: перелом лівої вертлюгової западини без зміщення уламків зліва, перелом правої п'яткової кістки, збито-рвана рана лівої вушної раковини, збито-рвана рана лівого колінного суглобу. Описані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету, можливо термін та за обставин вказаних у постанові. Переломи лівої вертлюгової западини та правої п'яткової кістки відносяться до ушкоджень середньої тяжкості як такі, що викликали довготривалий розлад здоров'я. Забито-рвані лівої вушної раковини та лівого колінного суглобу відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

- даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 11.03.2014 року, відповідно до якого в присутності двох понятих ОСОБА_5 відтворив обставини події, які мали місце вночі 05.10.2013 року на перехресті вул. Київська в м. Вишневе, а саме ДТП автомобілів Mercedes Benz Vito, днз. НОМЕР_7 та ВАЗ 21081, днз. НОМЕР_8 ( а.с. 89-91 );

- даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 11.03.2014 року, відповідно до якого в присутності двох понятих ОСОБА_7 відтворив обставини події, які мали місце вночі 05.10.2013 року на перехресті вул. Київська в м. Вишневе, а саме ДТП автомобілів Mercedes Benz Vito, днз. НОМЕР_7 та ВАЗ 21081, днз. НОМЕР_8 ( а.с. 92-94 );

- даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 14.03.2014 року, відповідно до якого в присутності двох понятих ОСОБА_3 відтворив обставини події, які мали місце вночі 05.10.2013 року на перехресті вул. Київська в м. Вишневе, а саме ДТП автомобілів Mercedes Benz Vito, днз. НОМЕР_7 та ВАЗ 21081, днз. НОМЕР_8 ( а.с. 96-98 );

- даними з висновку експерта № 209 А від 26.03.2014 року, відповідно до якого встановлено, що в даній дорожній ситуації, швидкість руху автомобіля ВАЗ -21081 перед початком гальмування становила більше 59…62 км/год. В даній дорожній ситуації максимально дозволена швидкість руху автомобіля ВАЗ-21081 за умовами видимості елементів дороги складає 111…115 км/год. За даних дорожні обставин, при заданих вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-21081 д.р.н. НОМЕР_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України. За даних дорожніх обставин, при заданих вихідних даних, водій автомобіля Mercedes Benz Vito, д.р.н. НОМЕР_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації, при заданих вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ-21081 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Mercedes Benz Vito шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху, рухаючись як з обраною, так і допустимою в населеному пункті швидкістю руху. При виконанні вимог п.п. 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України водій автомобіля Mercedes Benz Vito мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ-21081, на що у нього не було перешкод технічного характеру ( а.с. 104-108 ).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що потерпілий ОСОБА_5, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, під час розгляду кримінального провадження в суді, давали правдиві послідовні покази, які відповідають встановленим судом обставинам справи. Покази обвинуваченого в частині того, що потерпілий ОСОБА_5 міг уникнути ДТП, суд вважає неправдивими та оцінює як намір уникнути кримінальної відповідальності, оскільки в цій частині вони спростовуються показами потерпілого, свідків та висновком експерта №209А від 26.03.2014 року, які узгоджуються між собою та свідчать про те, що зіткнення автомобілів Mercedes Benz Vito, днз. НОМЕР_7 та ВАЗ 21081, днз. НОМЕР_8 відбулось через виїзд ОСОБА_3 на смугу по якій рухався потерпілий, також підтверджують те, що потерпілий ОСОБА_5 не міг уникнути зіткнення автомобілів, а ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення, на що у нього не було перешкод технічного характеру, що свідчить про те, що саме в результаті маневру ОСОБА_3 на дорозі виникла ДТП.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 286 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, ОСОБА_3 раніше не судимий ( а.с. 123 ), за місцем проживання негативних характеристик не має (а.с. 125), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 131, 132), має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с. 222 ).

Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за доцільне призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі в межах санкції вказаної статті без позбавленням права керувати транспортними засобами та не знаходить підстав для призначення іншого виду покарання.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, якщо вони засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наявність на утриманні у ОСОБА_3 неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с. 222 ), відносно якого ОСОБА_3 батьківських прав не позбавлений ( а.с. 233 ), що злочин за ч. 1 ст. 286 КК України є злочином невеликої тяжкості вчиненим з необережності, суд приходить до переконання про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 Закону України «Про амністію у 2014 році» і звільняє його від призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Потерпілим ОСОБА_5 було заявлено цивільний позов, відповідно до якого він просив суд: стягнути із ОСОБА_3 матеріальну шкоду, у розмірі 7 809 ( сім тисяч вісімсот девять ) грн. 86 коп. та витрати за проведення експертно психологічного дослідження у розмірі 5 000 ( п'ять тисяч ) грн., а всього на 12 809, 86 (дванадцять тисяч вісімсот девять ) грн. 86 коп. та заподіяну моральну шкоду, яка проявляється у відчутті сильного фізичного болю та порушенням нормальних життєвих зв'язків, тривалих та стійких негативних емоційних переживаннях (стражданнях) у розмірі 394 632 (триста дев'яносто чотири тисячі шістсот тридцять дві ) грн. 00 коп.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення цивільного позову частково з наступних підстав.

Згідно з ч. ч. 5 та 7 ст. 128, ст. ст. 16 та 28 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема, недоторканості права власності та розумності строків.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

Відповідно до п. 9 вищезазначеної Постанови Верховного Суду України роз'яснено, що, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналогічне положення передбачене також і п. 13 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України.

Вирішуючи питання про розмір відповідальності за майнову шкоду, спричинену потерпілому, суд виходить з того, що ОСОБА_5, шляхом надання фіскальних чеків на придбання лікарських засобів, підтверджена сума матеріальної шкоди у розмірі 7 809 ( сім тисяч вісімсот дев'ять ) грн. 86 коп., яка і підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого по кримінальному провадженні.

Суд відмовляє в стягненні з обвинуваченого на користь потерпілого 5 000 ( п'ять тисяч ) грн. матеріальної шкоди за проведення психологічного дослідження, оскільки відповідно до ст. 118 КПК України витрати, пов'язані із залученням експертів відносяться до судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

За таких обставин, суд, на підставі ст. 118, 124, 126 КПК України, стягує з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 5 000 ( п'ять тисяч ) грн. судових витрат за проведення психологічного дослідження, які підтверджуються документально ( а.с. 196 ).

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних страждань, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд визнає обґрунтованими твердження ОСОБА_5, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3, а саме дорожньо-транспортної пригоди він відчув переживання у зв'язку із заподіянням больових відчуттів, пов'язаних із травмуванням під час дорожньо-транспортної пригоди та моральних стражданнях, пов'язаних із погіршенням стану здоров'я, внаслідок чого потерпілий був непрацездатним протягом тривалого часу.

Однак, розмір моральної шкоди в сумі 394 632 (триста дев'яносто чотири тисячі шістсот тридцять дві ) грн. 00 коп., суд вважає завищеним і з врахуванням вимог розумності та справедливості, матеріального стану обвинуваченого, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в розмірі 30 000 ( тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Долю речових доказів по кримінальному провадженні суд вирішує згідно з п. 5 ч. 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Судові витрати у кримінальному провадженні покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_3, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 ( один ) рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в якості відшкодування матеріальної шкоди 7 809 ( сім тисяч вісімсот дев'ять ) грн. 86 коп. та 30 000 ( тридцять тисяч ) грн. 00 коп. в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 5 000 ( п'ять тисяч ) грн. судових витрат за проведення психологічного дослідження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області ( р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298 ) витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні № 12013100200005024 в розмірі 2 453 ( дві тисячі чотириста п'ятдесят три ) грн. 40 коп.

Речові докази по справі: автомобіль марки Mercedes Benz Vito, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 ( а.с. 44 ) - залишити у власності ОСОБА_8, автомобіль ВАЗ 21081, державний реєстраційний номер НОМЕР_8 ( а.с. 43 ) - залишити у власності ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя Гришко О.М.