Рішення № 4023564, 01.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.09 р. Справа № 4/142

15.06.09р. оголошувались перерви на 23.06.09р., 01.07.09р. на підставі ст.77 ГПК України, про що попереджені в установленої формі представники сторін в судових засіданнях.

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за позовом – Відкритого акціонерного товариства “Дружківський машинобудівний завод”

м. Дружківка

до відповідача - Державного підприємства “Артемвугілля” м. Горлівка

про стягнення 298 030,50грн. заборгованості, 3%, індексу інфляції, пені

за участю представників сторін:

від позивача – Афанасьєва О.Г., Кир”янова І.М. – довіреності від 05.01.09р.,

від відповідача – Медведєв В.Ю. – довіреність від 26.12.08р.,

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 298030,50грн., з яких: 247172,00грн. заборгованість, 31193,10грн. – індекс інфляції, 4794,45грн. – 3%річних, 14870,95грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений ним з відповідачем та Міністерством вугільної промисловості України №02-01/1-439 від 03.07.2008року, листи, платіжне доручення №U2562286 від 27.08.2008року на суму 2862830,00грн., №U3012962 від 30.09.2008року на суму 2614100,00грн., за якими відповідачем перерахована частина попередньої оплати, акт приймання продукції від 26.09.2008року, акт приймання-передачі від 04.10.2008року, за яким відповідачем отриманий товар на загальну суму 5243070,00грн., видаткову накладну №000018 від 04.10.2008року на суму 5243070,00грн., претензію №3-2/4 від 29.04.2009року, яка направлена відповідачу з вимогою оплати та відповідь на неї.

Відповідач не погоджується з вимогами позову на тій підставі, що замовником за договором вважає Міністерство вугільної промисловості України, який і повинен, на його думку, фінансувати розрахунки. Представник підтвердив, що Державним підприємством “Артемвугілля” дійсно була здійснена передплата і одержаний щитовий агрегат.

На розсуд суду наданий договір №02-01/1-439 від 03.07.2008року про закупівлю обладнання по результатам відкритих торгів, які відбулися 13.06.2008р., який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Стаття 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначає цивільно-правовий договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Водночас, договір є й основною підставою виникнення зобов’язальних правовідносин.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між позивачем, відповідачем та Міністерством вугільної промисловості України підписаний договір №02-01/1-439 від 03.07.2008року, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.

За цим спірним договором Міністерство вугільної промисловості України, який є Замовником, Державним підприємством “Артемвугілля” (далі – ДП) як платник та відкритим акціонерним товариством “Дружківський машинобудівний завод” (далі – ВАТ) уклали договір, предметом якого є купівля-продаж щитового агрегату 1АНЩ особливого виконання вартістю 12245472,00грн.

2

За пунктом 2.1 договору ВАТ зобов’язався передати ДП щитовий агрегат 1АНЩ протягом 60 календарних днів (п.4.1) з моменту отримання передплати не менш 50% вартості товару і протягом 7 днів з моменту підписання акту приймання товару на заводі-виробника. Відвантаження товару здійснюється при наявності 100% оплати (п.6.2).

Таким чином, сторонами в договорі передбачений як конкретний порядок поставки так і строки оплати товару. Вказані умови договору являються імперативними, тобто такими, які є обов’язковими для сторін і не можуть змінюватися на їх розсуд. Утім, сторонами пунктом 3.2 договору у якості істотної умови договору передбачено те, що, що ДП (платник) має право зменшити обсяги закупівлі залежно від реального фінансування видатків. Тобто при відсутності фінансування на виконання цього договору з боку Міністерства вугільної промисловості України, він має відмовитись чи зменшити обсяги поставки.

За пунктом 2.1 договору передбачено, що щитовий агрегат 1АНЩ особливого виконання входять 120 секцій.

Відповідач листом №06/231 від 12.08.2008року повідомив позивача про зменшення бюджетного фінансування та просив повідомити ціни комплектуючих.

Позивач листом №58-36/159 від 14.08.2008року повідомив відповідача про ціни на вироби з розбивкою по кожній одиниці найменування, загальна вартість яких складає 12 245 472,00грн., тобто на всю суму договору:

- секції лінійні 1АНЩ.93.01.000 – 30шт. за ціною кожної 72300,00грн. загальною вартістю 2169000грн.;

- секції підвіски 1АНЩ.93.02.000 – 26шт. за ціною кожної 86016,00грн. загальною вартістю 2236416,00грн.;

- секції допоміжні 1АНЩ.93.03.000 – 60шт. за ціною кожної 65784,00грн. загальною вартістю 3947040,00грн.;

- секції фартукові 1АНЩ.93.05.000 – 4шт. за ціною кожної 88044,00грн. загальною вартістю 352176,00грн.;

- балки КС.30.01.000 з брусом - 4шт. за ціною кожної 35292,00грн. загальною вартістю 1552848,00грн.;

- гідрообладнення – вартістю 163254,00грн.,

- ЗИП, інші вузли і деталі у вагонетках ВГ-1,6 –вартістю 1824738,00грн.

Відповідач не довів факт, що від поставки всього агрегату відмовлявся чи відмовлявся від поставки його частин у зв’язку відсутністю фінансування.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК), учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Листом №06/235 від 15.08.2008року відповідач просив позивача виставити рахунок на суму 5724102,00грн. згідно комплектуючих.

Позивачем виставлений відповідачу для оплати рахунок-фактура № 001582 від 04.10.08р. на суму 5243070,00грн. В цьому ж рахунку вказано, що поставка щитового агрегату 1АНЩ індивідуального виконання 59 секцій, які складаються із: секцій лінійних 1АНЩ.93.01.000 – 12шт.; секцій підвіски 1АНЩ.93.02.000 – 17шт.; секцій допоміжних 1АНЩ.93.03.000 – 30шт. та балок КС.30.01.000 з брусом - 22шт. з гідросистемою без ЗИП та без електрообладнання. Поставка проводиться за договором № 02-01/1-439 від 03.07.08р., дата відвантаження – 04.10.08р. по залізничним накладним №№ 50570293, 50569960, 50569959, 50569961.

Відповідач платіжним дорученням №U2562286 від 27.08.2008року перерахував позивачу 2862830,00грн. у якості попередньої оплати.

Сторонами 26.09.2008р. підписаний акт приймання продукції на загальну суму 5724102,00грн., згідно з яким продукція виготовлена виконавцем у відповідності з умовами договору та готова до відвантаження.

Таким чином, підтверджений факт того, що відповідачем платіжним дорученням № U2562286 від 27.08.2008р. за щитовий агрегат відповідно до виставленого позивачем рахунку № 0001271-п від 21.08.08р. перерахована сума 2862830,00грн., за актом приймання ним одержаний щитовий агрегат вартістю 5724102,00грн., а після чого ще перераховано 2614100,00грн. платіжним дорученням № U3012962 від 30.09.2008р.

Всього відповідачем перераховано позивачу 5476930,00грн., тобто в неповному обсязі, несплаченими залишились 247172,00грн., тому на підставі ст. 665,692 Цивільного кодексу, які вимагають від покупця сплатити отриманий товар у строки, які передбачені сторонами договором, ці вимоги поповича задовольняються.

3

Оскільки, відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, він повинен бути оплачений відповідачем відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України, згідно з якими боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 31193,10грн. індексу інфляції, 4794,45грн. 3%річних, 14870,95грн. пені. Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 6.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 9.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 14870,95грн. пені в повному обсязі, так як вона розрахована у відповідності із Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 31193,10грн. індексу інфляції, 4794,45грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в наступних розмірах: 3%річних в повному обсязі, а індекс інфляції частково в сумі 26544,89грн., оскільки позивачем сума нарахована з урахуванням жовтня 2008року, в якому повинна бути проведена оплата, що є необґрунтованим та незаконним.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства “Дружківський машинобудівний завод” м. Дружківка до Державного підприємства “Артемвугілля” м. Горлівка про стягнення 298030,50грн. заборгованості, 3%, індексу інфляції, пені частково.

Стягнути з Державного підприємства “Артемвугілля” м. Горлівка-84601, пр. Леніна, 13, ЄДРПОУ 32270533, р/р №35241019002225 в ГУГКУ в Донецькій області, МФО 834016 на користь Відкритого акціонерного товариства “Дружківський машинобудівний завод” м. Дружківка-84205, вул. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00165669, р/р №260056567 в ДОД ВАТ “Райффайзен банк “Аваль” м. Донецьк, МФО 335076 заборгованість в сумі 247172,00грн., 26544,89грн. – індексу інфляції, 4794,45грн. – 3%річних, 14870,95грн. - пені, 2933,82грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.