Ухвала суду № 40230472, 27.06.2014, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/475/14-к

Провадження № 1-кп/626/59/2014

УХВАЛА

27 червня 2014 року

Красноградський районний суд Харківської області

в складі: головуючого-судді Рибальченко І.Г.

при секретарі Краєвій А.Г.

за участі прокурора Доценка А.Ю.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні по кримінальному провадженню №12013220350001153 за обвинуваченням: ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м.Краснограді Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, інваліда 3-ї групи, освіта професійно-технічна, раніше засудженого: Красноградським районним судом 31.03.1994 року за ст. 140 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на іспитовий строк 2 роки; Кегичівським районним судом Харківської області 30.05.1994 року за ч. 2 ст. 140, ч.1 ст. 229-6 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі; Харківським районним судом Харківської області 04.01.1995 року за ч.2 ст. 229-6 КК України до 4-х років позбавлення волі, Красноградським районним судом Харківської області: 04.01.2000 року за ч. 2 ст. 229-6 КК України до 3-х років позбавлення волі зі звільненням від відбуванням покарання на іспитовий строк 2 роки; 03.12.2001 року за ч. 2 ст. 309 КК КК Українидо 4-х років позбавлення волі; 12.02.2008 року за ч. 2 ст. 309 КК України до 3-х років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на іспитовий строк 2 роки; 11.02.2008 року за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.2, ст. 309 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 перебуває в провадженні суду на стадії дослідження речових доказів.

Ухвалою Красноградського районного суду від 16.04.2014 ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартоюу СІЗО № 27 м. Харкова змінено на домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово строком на 60 днів - до 15 червня 2014 року.

Прокурор вважає, що є підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки ОСОБА_2 є раніше неодноразово судимою наркозалежною особою, міцних соціальних зв"язків не має, може незаконно впливати на свідка у справі і завдати шкоди її здоров"ю або майну, вчинити нові злочини

В судовому засіданні захисник і обвинувачений вважали, що відсутні підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження по суті ініційованого питання, частково дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення з-під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення "Єлоев проти України", "Фельдман проти України").

Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Суд враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою. Обвинувачений ОСОБА_2, раніше був неодноразово засуджений. Судом встановлено, що він має постійне місце проживання, поганий стан здоров"я та є інвалідом. Крім того, в суді вже були допитані всі свідки обвинувачення та ОСОБА_2

Прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 без прийняття судом рішення по суті висунутого йому обвинувачення перебував під вартою тривалий час, в період знаходження під домашнім арештом нових злочинів не вчинив, а складність справи обумовлює її тривалий судовий розгляд, суд приходить до висновку, що утримання обвинуваченого під вартою не викликано необхідністю і міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту забезпечить його належну процесуальну поведінку. Застосовуючи такий запобіжний захід, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню, зі ступені тяжкості інкримінованих йомузлочинів та вищенаведених судом даних про його особу .

Суд також вважає за доцільне покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово строком на 60 днів до 26 серпня 2014 року.

Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 :

- з'являтися в судові засідання у даному кримінальному провадженні;

- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком випадків виклику в судові засідання в даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_2 спілкуватись в будь-якій формі зі свідками в даному кримінальному провадженні.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у відповідності до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань та використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії даної ухвали два місяці.

Копію даної ухвали направити для виконання та здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_2 в Красноградський РВ ГУ МВС України у Харківській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Рибальченко