КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12978/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
20 серпня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Бистрик Г.М.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Міністерства доходів та зборів України, третя особа: Запорізька митниця Міндоходів про скасування рішення про результати розгляду скарги № 8043/6/99-99-10-01-06-15 від 01.08.2013 року, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Міністерства доходів та зборів України, третя особа: Запорізька митниця Міндоходів про скасування рішення про результати розгляду скарги № 8043/6/99-99-10-01-06-15 від 01.08.2013 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 04 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2013 року Запорізькою митницею прийнято податкові повідомлення-рішення № 70 та 71, відповідно до яких позивачу збільшено грошові зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 1 689, 64 грн. за основним платежем та на 422, 41 грн. штрафних санкцій, а також за платежем «ввізне мито» на 8 448,20 грн. за основним платежем та на 2 112,05 грн. за штрафними санкціями. Вказані рішення надійшли до позивача 28.05.2013 року.
05.06.2013 року позивачем сформовано скаргу № 575/28-13 на вказані податкові повідомлення-рішення. Скарга отримана вищестоящим контролюючим органом 10.06.2013 року, вхідний № 6501/6.
Листом від 14.06.2013 року за № 624/27-13 позивач проінформував митницю про те, що розпочав судове оскарження податкових повідомлень-рішень, шляхом надсилання адміністративного позову № 603/28-13 від 07.06.2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду поштою 07.06.2013 року. Вказаний лист надійшов до митниці 14.06.2013 року за вх. № 959/071-24.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 25.06.2013 року № 5491/6/99-99-10-01-06-15 розгляд скарги продовжено до 08.08.2013 року.
01.08.2013 року Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення № 8043/6/99-99-10-01-06-15 про результати розгляду скарги, в якому зазначено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування вищезгаданих податкових повідомлень-рішень. Вказується, що про звернення до суду скаржник проінформував митницю листом від 14.06.2013 року за № 624/27-13.
Також, за результатами розгляду скарги, Міндоходів вирішило, що сума грошового зобов'язання ТОВ «Технохімреагент» підлягає збільшенню у встановленому порядку на суму мита, ПДВ, а також штрафних санкцій. Міндоходів звертало увагу на те, що ставка ввізного мита на товар складає 6,5 %, а це не відповідає застосованій декларантом 0 % та застосованій митницею 2 %.
Надано вказівку митниці про необхідність направлення позивачу податкових повідомлень-рішень на суму збільшення грошового зобов'язання.
08.08.2013 року митницею прийнято додаткові податкові повідомлення-рішення № 94 та № 95, згідно з якими позивачу збільшено грошове зобов'язання відповідно: за платежем «податок на додану вартість» на 3 801, 68 грн. за основним платежем та на 950, 42 грн. за штрафними санкціями, а також за платежем «ввізне мито» на 19 008, 44 грн. за основним платежем та на 4 572, 11 грн. штрафних санкцій.
Згідно з рішенням Міндоходів від 16.09.2013 р. № 11098/6/99-99-10-01-06-15 скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення № 94 та № 95 від 08.08.2013 року залишено без розгляду, а податкові повідомлення - рішення без змін.
Позивач в своїй позовній заяві звертав увагу суду на те, що відповідачем було прийнято рішення, яким збільшено грошове зобов'язання позивача. У той же час, до прийняття оскаржуваного рішення він оскаржив у судовому порядку податкові повідомлення-рішення, а відтак, на його думку, відповідач не мав правових підстав для продовження розгляду його скарги на податкові повідомлення-рішення, оскільки процедура адміністративного оскарження була завершена, а тому, відповідач не мав правових підстав для прийняття спірного рішення, відповідно до якого збільшено суму грошових зобов'язань.
Колегія суддів ретельно вивчивши всі матеріали справи, докази, заслухавши думку всіх учасників процесу, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до п/п. 14.1.7. ПК України оскарження рішень контролюючих органів, це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5. ПК України).
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Приписи п. 56.17 ПК України (щодо дати закінчення процедури адміністративного оскарження) не містять положень, які б пов'язували їх застосування із зверненням до суду.
У той же час, відповідно до п. 56.18. ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Водночас, згідно з п. 56.8. ПК України (з урахуванням приписів п. 56.9. ПК України) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку, що у даному випадку було здійснено відповідачем.
Відповідно до п. 60.6. ПК України якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що в даному випадку після прийняття Міндоходів оскаржуваного рішення, відповідно до якого підлягали збільшенню грошові зобов'язання позивача, митницею було прийнято додаткові повідомлення-рішення від 08.08.2013 р. № 94 та № 95, у зв'язку з прийняттям яких у позивача і виник обов'язок сплати грошових зобов'язань.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, що оскаржуване рішення Міндоходів було повністю реалізовано шляхом прийняття зазначених податкових повідомлень рішень від 08.08.2013 року № 94 та № 95. Дане оскаржуване рішення вичерпало свою дію після його реалізації, та не встановлює для позивача обов'язкових приписів та не створює для позивача обов'язків із сплати грошових зобов'язань, а отже не порушує прав позивача та не може бути скасованим після його виконання. У свою чергу позивач не позбавлений права оскаржити у встановлено порядку додаткові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі рішення Міндоходів та які власне і створюють для нього обов'язок із сплати грошових зобов'язань. Як вбачається з повідомлення позивача від 25.09.2013 року № 1005/28-13, яке отримано митницею 30.09.2013 року, вказані рішення оскаржені позивачем до адміністративного суду.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Бистрик Г.М.
Судове рішення № 40228745, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/12978/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: