Ухвала суду № 40228743, 20.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12541/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Бистрик Г.М.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві, третя особа: дочірнє підприємство «Автомобіліст» відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулася з позовом до Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (надалі - відповідач), третя особа - дочірнє підприємство «Автомобіліст» відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» (надалі - підприємство) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання зареєструвати позивача в гуртожитку.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 09 жовтня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2013 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 2003 року проживає в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм чоловіком та малолітньою дитиною.

В 2003-2004 роках правові підстави проживання у цьому гуртожитку посвідчувалися відповідними договорами оренди, які в подальшому продовжені не були.

Позивач звертала увагу суду на те, що протягом тривалого часу вона неодноразово зверталася до дочірнього підприємства «Автомобіліст» відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062», як власника гуртожитку, але отримувала відмову, внаслідок чого змушена була звернутися із відповідним позовом до Солом'янського районного суду міста Києва, рішенням якого від 04.03.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Також, у січні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві із заявою реєстрації її місця постійного проживання у згаданому гуртожитку. Солом'янський райвідділ ГУ ДМСУ в місті Києві відмовив в задоволенні даної заяви, в результаті чого ОСОБА_2 звернулася до суду із даною позовною заявою.

Колегія суддів апеляційної інстанції з приводу даних спірних правовідносин вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Пунктом 2.2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року № 1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів» передбачено, що для реєстрації місця проживання до заяви необхідно надати документ, що підтверджує право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму або інші документи.

Відповідно до ст. 128 та ст. 129 Житлового кодексу України, житлова площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі зазначеного рішення адміністрація видає громадянину спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану житлову площу.

Згідно з п. 28 Постанови Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 року № 208 «Про затвердження примірного положення про гуртожитки», завідуючий (директор) гуртожитком зобов'язаний забезпечити: вселення громадян, яким надано житлову площу в гуртожитках, при наявності у них ордерів.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до відповідача заявниця не надала жодного документа, який би підтвердив законність її проживання в житлі, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертаєу вагу на те, що в матеріалах справи міститься постанова Апеляційного суду міста Києві від 22.06.2011 року по справі № 22-ц/2690/3182 за позовом дочірнього підприємства «Автомобіліст» відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про виселення, у відповідності до якої позов задоволено та ухвалено виселити вищевказаних осіб та їх малолітню доньку з гуртожитку ДП «Автомобіліст». Дана постанова підтверджує відсутність правових підстав для проживання позивача у даному гуртожитку. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши всі матеріали та обставини справи приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 20.08.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Бистрик Г.М.