Рішення № 4022870, 02.07.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2009 р.

Справа № 3/79

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич Марії Миколаївни

При секретарі судового засідання Максимів Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59А, м. Івано - Франківськ, 76007

про стягнення 6 828 304 грн. 40 коп. заборгованості

За участю представників сторін:

Від позивача: Журова Л.М.-юрисконсульт, (довіреність № 166/10 від 26.12.08р.)

Від відповідача: Бабій С.В. -юрисконсульт, (довіреність № 297-2/07 від 15.08.07.)

встановив:

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся в суд з позовом до ДМП "Івано-Франківськтеплокомунерго" про стягнення 6 828 304 грн. 40 коп. заборгованості, в тому числі: 4 585 226 грн. 74 коп. основного боргу, 576 142 грн. 52 коп. пені, 1 414 837 грн. 37 коп. інфляційних збитків та 252 097 грн. 77 коп. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав. В обгрунтування заявленого, посилається на укладений між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ДМП "Івано-Франківськтеплокомунерго" договір на постачання природного газу № 06/07-581 ТЕ-15, відповідно до умов якого сторони взяли на себе відповідні права та обов”язки та невиконання останнім взятих на себе зобов”язань по виконанню умов договору;

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов заперечує проти нарахування пені, вважаючи її безпідставною, посилаючись при цьому на ст. 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію", де встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. Щодо стягнення основоного боргу, інфляційних втрат та 3% річних - відповідач заперечень по суті заявлених позовних вимог в цій частині не навів.

Суд, розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін та вимоги чинного законодавства, встановив наступне.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору на постачання природного газу № 06/07-581 ТЕ-15 "Постачальник" (позивач) передав у власність "Покупця" (відповідача) протягом жовтня-грудня 2007 року, березня-вересня 2008 року природний газ на загальну суму 50 249 842 грн. 95 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Згідно п. 6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та тверджень позивача, відповідач в порушення своїх договірних зобов"язань за отриманий природний газ розрахувався частково, в зв"язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на час звернення з позовом до суду становить 4 585 226 грн. 74 коп. та підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

З огляду на викладене та враховуючи неспростованість відповідачем належними доказами доводів позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення 4 585 226 грн. 74 коп. основної заборгованості за спожиту електроенергію.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до поданого розрахунку відповідачу нараховано 1 414 837 грн. 37 коп. інфляційних збитків та 252 097 грн. 77 коп. 3% річних.

Таким чином, зважаючи на те, що факт існування заборгованості (прострочення виконання грошового зобов’язання) не спростовано відповідачем, то суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги в частині стягнення 1 414 837 грн. 37 коп. інфляційних збитків та 252 097 грн. 77 коп. 3% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 576 142 грн. 52 коп. пені, то суд частково задовільняє позов в цій частині з огляду на ст. 5 Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”, відповідно до якої на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. Оскільки відповідачем представлено суду договори про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання та гаряче водопостачання, та, враховуючи той факт, що відповідач надає послуги населенню і його діяльність має соціально-значиму скерованість - суд вважає за правильне зменшити розмір пені на 50%. Таким чином до стягнення підлягає 288 071 грн. 26 коп. пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”, ст. 526, ч. 2 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б. Хмельницького, 59-А, м. Івано-Франківськ, 76007 (р/р 26038012901 в ВАТ "Кредобанк" МФО 336161, код ЄДРПОУ 03346058) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 (р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) - 4 585 226 грн. 74 коп. основної заборгованості, 288 071 грн. 26 коп. пені, 1 414 837 грн. 37 коп. інфляційних збитків та 252 097 грн. 77 коп. 3% річних, 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита та 315 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог - в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич М. М.

рішення підписане 06.07.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Бабінець У. В.