Ухвала суду № 40223213, 20.08.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/10801/13-к Головуючий у І інстанції Пінкевич Н.С.Провадження № 11-кп/780/745/14 Доповідач у 2 інстанції ІгнатюкКатегорія 22 20.08.2014

УХВАЛА

Іменем України

20 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого-судді Ігнатюка О.В.,

суддів - Матюшка М.П., Свінціцької О.П.,

з участю:

секретаря - Журавель К.Б.,

прокурора - Задорожного О.В.

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1,

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції на ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2014 року про повернення обвинувального акту,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2014 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013100010000004 про обвинувачення

ОСОБА_6, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України;

ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205 КК України;

ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України повернуто прокурору.

Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам, викладеним у п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в частині викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність та формування обвинувачення.

Судом зазначено те, що формування обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 358 КПК України не відповідає диспозиції статті ст. 358 КК України в редакції закону від 11.06.2009 року; формування обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 190 КК України не відповідає викладу фактичних обставин, де посилання на вчинення закону, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України відсутнє; в обвинувачені ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України відсутнє посилання на кваліфікуючу ознаку «повторність», а кваліфікуюча ознака «вчинення злочину у великих розмірах» не відповідає викладеними фактичним обставинам; при кваліфікації дій ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 не враховано те, що матеріальну шкоду завдано лише юридичній особі.

На цю ухвалу прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор послався на те, що повертаючи обвинувальний акт суд вийшов за межі наданої йому на цій стадії судового провадження компетенції. Указав на те, що при складанні обвинувального акта порушень вимог п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України допущено не було. Вважав не обґрунтованою вказівку суду на встановлення 7 денного строку для усунення недоліків обвинувального акту. Указав на незаконність та необґрунтованість зміни обвинуваченим запобіжного заходу. Просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В доповненнях до апеляційної скарги прокурор указав на те, що не знизились та не відпали ризики, які були підставою для обрання щодо обвинувачених запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. У зв'язку із цим просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів.

В запереченнях на подану апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_5 указав на її необґрунтованість та невідповідність фактичним обставинам. Рішення Києво -Святошинського районного суду Київської області вважав законним та обґрунтованим.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який апеляційну скаргу прокурора підтримав, підтвердив доводи викладені у ній, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції;

захисників, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, вважали її необґрунтованою, просили залишити її без задоволення, а ухвалу - без зміни;

обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, вважали її необґрунтованою, просили залишити її без задоволення, а ухвалу - без зміни;

вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України повернення прокурору обвинувального акту у випадку невідповідності його вимогам КПК України є одним із рішень, які приймаються судом за результатами підготовчого засідання. Вимоги, які пред'являються до обвинувального акту викладені у ст. 291 КПК України, Мотивуючи своє рішення про необхідність повернення обвинувального акту суд послався на те, що акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Однак із таким висновком суду погодитись не можливо. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен місити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формування обвинувачення. Аналіз змісту обвинувального акту указує на те, що при складані обвинувального акту прокурором було дотримано вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки направлений прокурором обвинувальний акт містить усі елементи, які зазначені в указаній вище нормі закону.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що на цій стадії судового провадження судом не повинні робитись висновки про правильність кваліфікації дій обвинувачених, відповідності обвинувачення фактичним обставинам вчинення злочину, доведеності вини обвинувачених у вчиненні злочинів, тощо. Зазначені висновки суд може зробити на підставі аналізу і оцінки зібраних у справі доказів, досліджених у ході судового розгляду. Зробивши фактично указані висновки без дослідження доказів та без їх оцінки суд вийшов за межі компетенції, наданої йому на стадії підготовчого провадження.

При цьому поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що діючим КПК України передбачені механізми зміни чи уточнення обвинувачення у випадках коли за результатами дослідження доказів виникне у цьому необхідність. Окрім того, судом не враховано те, що за результатами розгляду провадження, на підставі аналізу та оцінки досліджених доказів суд має право змінити кваліфікацію на злочин за який передбачене більш м'яке покарання, виключити надлишкову кваліфікацію чи зменшити обсяг обвинувачення.

Наведе у своїй сукупності указує на незаконність ухвали в частині повернення обвинувального акту, необхідність її скасування у цій частині та повернення обвинувального акту до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 314 -316 КПК України.

Щодо вимог апеляційної скарги про продовження строку тримання обвинувачених під вартою то вони не ґрунтуються на вимогах закону.

За змістом ст. 197 КПК України строк тримання під вартою продовжується протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається із ухвали, обвинуваченим запобіжний захід було змінено із тримання під вартою на домашній арешт. Із повідомленням Київського СІЗО вбачається те, що ухвалу суду в частині зміни запобіжного заходу було виконано 22 липня 2014 року. Наведене указує на те, що із 22 липня 2014 року по теперішній час щодо обвинувачених діє запобіжний захід у виді домашнього арешту, а тому вимоги апеляційної скарги про необхідність продовження строку тримання під вартою є такими, які не ґрунтуються на вимогах закону.

Щодо можливості зміни обвинуваченим запобіжного заходу із нинішнього на тримання під вартою та необхідності у зв'язку із цим продовження строку тримання під вартою то за змістом положень ст. 331 КПК України зміна запобіжного заходу можлива під час судового розгляду за клопотанням, в даному випадку за клопотанням сторони обвинувачення. Таке клопотання заявлено не було, що указує на відсутність підстав як для зміни запобіжного заходу, так і для продовження строку тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 407, 409, 419 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 22 липня 2014 року про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 скасувати.

Обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ст. 205 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України направити до Києво-Святошинського районного суду Київської області для виконання вимог ст. ст. 314-316 КПК України.

Запобіжні заходи щодо обвинувачених залишити без зміни: щодо ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5 домашній арешт; щодо ОСОБА_6 - заставу, щодо ОСОБА_8 - особисте зобов'язання.

СУДДІ: О.В. Ігнатюк

М.П. Матюшко

О.П. Свінціцька