Рішення № 4022022, 24.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/133

24.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка 311»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕСВІТ-Асістанс»

про стягнення 88 998,71грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники

від позивача Гришаков О.О.- предст. (дов. від 15.04.2009р.)

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 88 998,71грн. (73 998,30грн. –основного боргу, 8167,07грн.-пені, 5812,46грн. –збитків від інфляції, 1020,88грн. -3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №25/04/07 про надання медичної допомоги застрахованим особам від 25.04.2007р.

Відповідно до довідки про внесення до ЄДРПОУ відповідача, відповідач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 3-Б, відповідно ухвали суду направлені відповідачу за вказаною адресою, проте відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

02.06.2009р. розгляд справи відкладався.

12.06.2009р. судом одержано заяву від позивача про збільшення позовних вимог, а саме, позивач просить суд стягнути з відповідача 73998,30грн.-основного боргу, 1303,16грн.-3% річних, 7898,70грн. –збитків від інфляції, 10426,19грн.-пені.

У судовому засіданні 16.06.2009р. заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 16.06.2009р. судом оголошено перерву до 24.06.2009р., з метою виготовлення повного тексту рішення про справі.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2007р. між сторонами укладено договір №25/04/07 про надання медичної допомоги застрахованим особам, предметом якого є надання медичним закладом (позивачем) необхідної медичної допомоги особам, застрахованим замовником (відповідачем), згідно з Програмами, зазначеними в договорах медичного страхування, укладеними між замовником та страхувальниками, з наступним відшкодуванням замовником медичному закладу витрат за надану медичну допомогу.

Відповідно до п. 2.1.9 договору медичний заклад зобов’язаний надавати замовникові Акт виконаних робіт та первинну медичну документацію, що посвідчує обсяги і якість медичної допомоги відповідній застрахованій особі (епікриз, виписку із історії хвороби, амбулаторно-поліклінічної карти і т. ін.).

Відповідно до п. 2.3.3 договору замовник зобов’язаний здійснювати страхову виплату Медичному закладу за надану застрахованим особам медичну допомогу (послуги) відповідно до представленого Медичним закладом рахунку та інших документів (п. 2.1.9 Договору), що посвідчують обсяги і якість медичної допомоги відповідній застрахованій особі (Акт виконаних робіт, епікриз, виписка із історії хвороби, амбулаторно-поліклінічної карти і т. ін.) протягом 10 банківських днів з дня їх отримання, але в межах страхової (розрахункової) суми (її залишку).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на користь застрахованих осіб на загальну суму 73 998,30грн., що підтверджується підписаними сторонами Актами виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1.3 договору розрахунки здійснюються шляхом безготівкової оплати замовником рахунків-фактур медичного закладу. Рахунок-фактуру медичний заклад виставляє замовнику на основі Акту виконаних робіт, підписаного двома сторонами. У термін 10 днів з моменту подання медичним закладом рахунку-фактури замовник зобов’язаний провести оплату за медичні послуги.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, рахунки виставлялись відповідачу разом з Актами виконаних робіт.

У зв’язку з несплатою відповідачем наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 73998,30грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 73998,30грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 10426,19грн.- пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Ознайомившись з розрахунком штрафних санкцій позивача, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до уточненого розрахунку суду у розмірі 8656,06грн., з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 7898,70грн. –збитків від інфляції та 1303,16грн. -3% річних.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕСВІТ-Асістанс» (м. Київ, вул. Лебединська, 3-Б, код ЄДРПОУ 34293327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка 311»(м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-а, код ЄДРПОУ 32373211) 73998,30грн. –основного боргу, 8656,06грн.-пені, 7898,70грн. –збитків від інфляції, 1303,16грн. -3% річних, 918,56грн. - державного мита, 306,59грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій