Рішення № 4022019, 07.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/228

07.07.09

За позовом: Приватного заготівельного виробничо-комерційного підприємства „Еліта”;

До: ТОВ „М’ясний альянс”;

про: стягнення 158 004,63 грн.

Суддя: Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Довгалюк Б.В., представник, довіреність №153 від 31.12.2008 р.;

Від відповідача: Брунь В.П., представник, довіреність №1-ю від 22.07.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 р. порушено провадження у справі №18/228, справа призначена слуханням на 11.06.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 11.06.2009 р. до 25.06.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 11.06.2009 р.

На підставі статті 77 ГПК України у справі з 25.06.2009 р. до 07.07.2009 р. була оголошена перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати договір поставки від 01.01.2008 р., укладений між ПЗВКП „Еліта” та ТОВ „М”ясний альянс”, розірваним; стягнути з відповідача 103 271,00 грн. основного боргу, 54 733,63 грн. пені, 1 580,00 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що поставка товару згідно з накладною №ЕЛ-1120 від 24.06.2008 р. була здійснена позивачем не на підставі договору поставки від 01.01.2008 р., оскільки в рядку „підстава” зазначеної накладної підстава передачі товару не вказана. Відповідач не прострочив оплату поставленого позивачем товару, оскільки в вищезазначеній накладній не передбачений строк оплати поставленого позивачем товару.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до видаткової накладної №ЕЛ-1120 від 24.06.2008 р. позивач поставив на користь відповідача продукцію на суму 178 600,00 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреністю останнього серії НБК №474923 від 24.06.2008 р.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами була укладена угода.

Посилання позивача на ту обставину, що поставка продукції, згідно з видатковою накладною №ЕЛ-1120 від 24.06.2008 р., була здійснена на виконання умов договору поставки від 01.01.2008 р. не відповідає дійсності, осікли у відповідній графі зазначеної вище накладної підстава передачі товару не зазначена.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за угодою, поставлену позивачем продукцію оплатив частково.

Відповідачем до матеріалів справи додані виписки банківської установи, які свідчить про сплату відповідачем на користь позивача за видатковою накладною №ЕЛ-1120 від 24.06.2008 р. 40 000,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що позивачем до стягнення з відповідача заявлена сума основного боргу у розмірі 103 271,00 грн., то стягненню з відповідача підлягає саме зазначена сума.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нарахована позивачем пеня у розмірі 54 733,63 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

—частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

—відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

—пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

—враховуючи ту обставину, що між сторонами не була укладена письмова угода відносно забезпечення виконання зобов’язання, а, як вже було зазначено вище, продукція була поставлена відповідачем не на підставі договору поставки від 01.01.2008 р., позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на ту обставину, що строк виконання зобов’язання, а саме, строк оплати поставленої позивачем продукції не настав, спростовується тим, що 05.05.2009 р. позивачем на адресу відповідача була направлена позовна заява, яка фактично і може вважатися документом про вимогу оплати від відповідача заборгованості за отриману продукцію.

Крім того, відповідачем були частково здійснені проплати у розмірі 40 000,00 грн. за одержану від позивача продукцію.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „М”ясний альянс” (інд. 02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 5, код ЄДРПОУ 31723193) на користь Приватного заготівельного виробничо-комерційного підприємства „Еліта” (інд. 77146, Івано –Франківська область, Галицький район, смт. Більшівці, вул. 16 липня, 1, код ЄДРПОУ 22187424) 103 271 (сто три тисячі двісті сімдесят одна) грн. заборгованості, 1 032 (одна тисяча тридцять дві) грн. 69 коп. витрат по сплаті держмита та 204 (двісті чотири) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко