Ухвала суду № 40213951, 11.08.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 р.Справа № 816/1542/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі № 816/1542/14

за позовом Приватного підприємства "Ресурс Трейд-Оіл"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Ресурс Трейд-Оіл", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

- № 0001102312 від 20.12.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 172 398,75 грн., з яких за основним платежем - 137 919,00 грн., за штрафними санкціями - 34 479,75 грн.;

- № 0001092312 від 20.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 181 020,00 грн., з яких за основним платежем - 144 816,00 грн., за штрафними санкціями - 36 204,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, слугували висновки податкового органу про заниження підприємством у перевіряємий період доходів, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість по господарським операціям щодо реалізації газового конденсату контрагентам по цінах нижче ціни придбання (нижчими за звичайні). Разом з тим, оскільки відповідачем не було вжито заходів для з'ясування рівня звичайних цін з реалізації газового конденсату, які діяли на ринку на момент виникнення правовідносин позивача із контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями, чи були ці товари ідентичними, умови платежів та інші об'єктивні умови, що впливали на формування ціни товару, тобто не виконано обов'язку доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, як то передбачено вимогами податкового законодавства, то нарахування позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень -рішень є незаконним.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 20.12.2013 року:

- № 0001102312, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 172398,75 грн., з яких за основним платежем - 137919,00 грн., за штрафними санкціями - 34479,75 грн.;

- № 0001092312, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 181 020,00 грн., з яких за основним платежем - 144816,00 грн., за штрафними санкціями - 36204,00 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення п. 44.1 ст. 44, пп.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що за наслідком проведеного під час перевірки аналізу діяльності підприємства був встановлений факт реалізації позивачем у спірний період товарів по цінах нижче ціни придбання. На підставі наведеного, податковий орган дійшов висновку про здійснення вказаний операцій без розумної економічної мети, що призвело до заниження доходів на суму 689594 грн. та заниження податкового зобов'язання на суму 137919 грн. Таким чином, прийняті за наслідком проведеної перевірки спірні податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Ресурс Трейд-Оіл" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у м.Полтаві.

Співробітниками ДПІ у м.Полтаві у період з 04.11.2013 року по 22.11.2013 року проведено планову виїзну перевірку ПП "Ресурс Трейд-Оіл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за цей же період, за результатами якої складено акт від 29.11.2013 року №1546/16-01-22-06-11/36120882.

Перевіряючими встановлено, що позивач у перевіряємий період реалізував товари по цінах нижче ціни придбання. Враховуючи положення п. 1.20.2 п. 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" контролюючим органом проведено аналіз діяльності підприємства та наданих на перевірку документів. Під час аналізу для визначення звичайної ціни взята ціна придбаного газового конденсату.

Так, ПП "Ресурс Трейд-Оіл" протягом перевіряємого періоду було реалізовано газовий конденсат ПП "Меркурій", ТОВ "Полісся", ПП "Енерготранс плюс", ПП "Інтертехресурс-Оіл", ПП "Сотис", Фірма "Гарант", ПАМП "Молагросервіс-Полтава", в т.ч.:

-в січні 2012 року реалізовано ПП "Меркурій" газового конденсату в кількості 13,49т по ціні 6334,30 грн. (без ПДВ), на загальну суму 85500,00 грн. в.т.ч. ПДВ 17100,00 грн. (видаткова накладна №0000070 від 25.01.2012). Придбано газовий конденсат 22.01.2012 у ПП "Інтерресурс-Оіл" по ціні 6691,83 грн. (без ПДВ);

-в березні 2012 року реалізовано ТОВ "Полісся" газового конденсату в кількості 29,43 т по ціні 4360,13 грн. (без ПДВ) на загальну суму 128318,63 грн., в т.ч. ПДВ 25663,72 грн. (видаткова накладна №0000189 від 03.03.2012). Придбано газовий конденсат 03.03.2012 у ТОВ "Інвестиції Бізнес Мене охорону довкілля" по ціні 7008,33 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПП "Меркурій" газового конденсату в кількості 31,094 т по ціні 4425,00 грн. (без ПДВ) на загальну суму 137590,95 грн., в т.ч. ПДВ 27518,19 грн. (видаткова накладна №237 від 22.03.2012). Придбано газовий конденсат 20.03.2012 у ТОВ "Інвестиції Бізнес Менед-охорону довкілля" в кількості 6,63т по ціні 6759,65 гри. та 21.03.2012 у ТОВ "ГК "Газовий альянс" в кількості 27,52 т по ціні 7750,00 грн. (без ПДВ);

-в квітні 2012 року реалізовано ПП "Енерготранс плюс" газового конденсату в кількості 55,08т по ціні 4350,01 грн. (без ПДВ) на загальну суму 239598,55 грн., в т.ч. ПДВ 47919,71 грн. (видаткова накладна №0000299 від 25.04.2012). Придбано газовий конденсат у ТОВ "Інвестиції Бізнес Менеджмент за довкілля" 21.04.2012 в кількості 29,63т по ціні 7750,00 (ПДВ) та 24.04.2012 в кількості 29,84т по ціні 7250,00 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПП "Енерготранс плюс" газового конденсату в кількості 36,627т по ціні 6541,58 грн. (без ПДВ) на загальну суму 239598,45 грн., в т.ч. ПДВ 47919,69 грн. (видаткова накладна №0000321 від 30.04.2012). Придбано газовий конденсат у ПП "Сагдіана" 25.04.2012 в кількості 26,96т по ціні 8166,67 грн. (без ПДВ) та 28.04.2012 в кількості 26,53 8166,67 грн. (без ПДВ);

-в червні 2012 року реалізовано ПП "Енерготранс плюс" газового конденсату в кількості 37,34т по ціні 5500,00 грн. (без ПДВ) на загальну суму 205370,00 грн., в т.ч. ПДВ 41074,00 грн. (видаткова накладна №0000463 від 15.06.2012). Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 13.06.2012 в кількості 26,85т по ціні 7434,83 грн. (без ПДВ) та 16.06.2012 в кількості 26,74т по ціні 7303,87 грн. (без ПДВ);

Реалізовано ПП "Інтертехресурс-Оіл" газового конденсату в кількості 29,405т по ціні 7025,00 грн. (без ПДВ) на загальну суму 206570,13 грн., крім того ПДВ 41314,02 грн. (видаткова накладна №0000470 від 26.06.2012). Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 20.06.2012 в кількості 27,78т по ціні 7175,00 грн. (без ПДВ) та 20.06.2012 в кількості 27,78т по ціні 7125,00 грн. (без ПДВ);

-в липні 2012 року реалізовано ПП "Сотис" газового конденсату в кількості 28,005т по ціні 5958,33 грн. (без ПДВ) на загальну суму 166863,03 грн., крім того ПДВ 33372,60 грн. (видаткова накладна №0000287 від 27.07.2012). Придбано газовий конденсат у ПП "Сагдіана" 17.07.2012 по ціні 6875,00 грн. (без ПДВ) та 23.07.2012 по ціні 6875,00 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПП "Сотис" газового конденсату в кількості 55,089т по ціні 5958,33 грн. (без ПДВ) на загальну суму 328238,44 грн., крім того ПДВ 65647,68 грн. (видаткова накладна №0000507 від 27.07.2012). Придбано газовий конденсат у ПП "Сагдіана" 23.07.2012 по ціні 6875,00 грн. (без ПДВ) та 24.07.2012 по ціні 7141,67 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПП "Інтертехресурс-Оіл" газового конденсату в кількості 28,866т по ціні 5925,00 грн. (без ПДВ) на загальну суму 171031,05 грн., крім того ПДВ 34206,21 грн. (видаткова накладна №0000520 від 31.07.2012).

Придбано газовий конденсат 27.07.2012 у ТОВ "Арго-нафт" по ціні 5941,67 грн. (без ПДВ) та 30.07.2012р. у ПП "Сагдіана" по ціні 7041,67 грн. (без ПДВ);

Реалізовано ПП "Інтертехресурс-Оіл" газового конденсату в кількості 28,86т по ціні 5925,00 грн. (без ПДВ) на загальну суму 170995,50 грн., крім того ПДВ 34199,10 грн. (видаткова накладна №0000519 від 31.07.2012).

Придбано газовий конденсат 27.07.2012 у ТОВ "Арго-нафт" по ціні 5941,67 грн. (без ПДВ) та 30.07.2012р. у ПП "Сагдіана" по ціні 7041,67 грн. (без ПДВ);

-в серпні 2012 року реалізовано Фірма "Гарант" газового конденсату в кількості 28,61т по ціні 5666,67 грн. (без ПДВ) на загальну суму 162123,43 грн., крім того ПДВ 32424,68 грн. (видаткова накладна №0000530 від 10.08.2012).

Придбано газовий конденсат у ТОВ "Арго-нафт" 09.08.2012 по ціні 6029,17 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПП "Укрнафтогруп" газового конденсату в кількості 30,154т по ціні 6883,32 грн. (без ПДВ) на загальну суму 207559,63 грн., крім того ПДВ 41511,92 грн. (видаткова накладна №0000531 від 13.08.2012).

Придбано газовий конденсат у ТОВ "Арго-нафт" 13.08.2012 по ціні 7125,00 грн. (без ПДВ);

- у вересні 2012 року реалізовано ПАМП "Молагросервіс - Полтава" газового конденсату в кількості 5,71т по ціні 6166,78 грн. (без ПДВ) на загальну суму 35212.31 грн., крім того ПДВ 7042,46 грн. (видаткова накладна №0000595 від 11.09.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 10.09.2012 по ціні 7106,14 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПАМП "Молагросервіс - Полтава" газового конденсату в кількості 5,732т по ціні 6166,78 грн. (без ПДВ) на загальну суму 35347,98 грн., крім того ПДВ 7069,59 грн. (видаткова накладна №0000601 від 14.09.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 12.09.2012 по ціні 7410,63 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПАМП "Молагросервіс - Полтава" газового конденсату в кількості 6,259т по ціні 6708,31 грн. (без ПДВ) на загальну суму 41987,31 грн., крім того ПДВ 8397,46 грн. (видаткова накладна №0000602 від 17.09.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 17.09.2012 по ціні 7244,67 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПАМП "Молагросервіс - Полтава" газового конденсату в кількості 6,25т по ціні 6708,31 грн. (без ПДВ) на загальну суму 41926,1 крім того ПДВ 8385,38 грн. (видаткова накладна №0000603 від 18.09.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 18.09.2012 по ціні 6727,85 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПАМП "Молагросервіс - Полтава" газового конденсату в кількості 6,235т по ціні 6708,31 грн. (без ПДВ) на загальну суму 41826,31 грн., крім того ПДВ 8365,26 грн. (видаткова накладна №0000605 від 20.09.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 19.09.2012 по ціні 7246,22 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПАМП "Молагросервіс - Полтава" газового конденсату в кількості 6,385т по ціні 6708,31 грн. (без ПДВ) на загальну суму 42832,56 грн., крім того ПДВ 8566,51 грн. (видаткова накладна №0000606 від 21.09.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 20.09.2012 по ціні 7250,33 грн. (без ПДВ);

-в жовтні 2012 року реалізовано ПАМП "Молагросервіс - Полтава" газового конденсату в кількості 7,39т по ціні 6070,38 грн. (без ПДВ) на загальну суму 44860,11 грн., крім того ПДВ 8972,02 грн. (видаткова накладна №0000619 від 02.10.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 02.10.2012 по ціні 7550,00 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПАМП "Молагросервіс - Полтава" газового конденсату в кількості 6,831т по ціні 6070,38 грн. (без ПДВ) на загальну суму 41466." крім того ПДВ 8293,35 грн. (видаткова накладна №0000620 від 03.10.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 02.10.2012 по ціні 7550,00 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПАМП "Молагросервіс - Полтава" газового конденсату в кількості 7,756т по ціні 6001,60 грн. (без ПДВ) на загальну суму 46548,41 грн., крім того ПДВ 9309,68 грн. (видаткова накладна №0000621 від 04.10.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 02.10.2012 по ціні 7550,00 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПАМП "Молагросервіс - Полтава" газового конденсату в кількості 7,798т по ціні 6001,60 грн. (без ПДВ) на загальну суму 46800,48 грн., крім того ПДВ 9360,09 грн. (видаткова накладна №0000622 від 05.10.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 02.10.2012 по ціні 7550,00 грн. (без ПДВ).

Реалізовано ПП "Інтертехресурс-Оіл" газового конденсату в кількості 1,955т по ціні 5950,00 грн. (без ПДВ) на загальну суму 11632,25 грн., крім того ПДВ 2326,45 грн. (видаткова накладна №0000676 від 26.10.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Меркурій-С" 11.10.2012 по ціні 7240,08 грн. (без ПДВ);

-в листопаді 2012 року реалізовано ПП "Інтертехресурс-Оіл" газового конденсату в кількості 8,619т по ціні 7083,36 грн. (без ПДВ) на загальну суму 61050,96 грн., крім того ПДВ 12210,19 грн. (видаткова накладна №0000539 від 17.11.2012).

Придбано газовий конденсат у ПП "Інтертехресурс-Оіл" 16.11.2012 по ціні 7231,50 грн. (без ПДВ).

Внаслідок зазначеного перевіркою зроблено висновок, що зазначені господарські операції здійсненні без розумної економічної причини (ділової мети), що призвело до заниження доходів на суму 689594 грн. та заниження податкового зобов'язання на суму 137919 грн.

За висновками перевірки встановлено порушення ПП "Ресурс Трейд-Оіл":

- п. 44.1 ст. 44, пп.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 269390,00 грн, у т.ч.: 4 квартал 2011 року - 69204,00 грн., 1 квартал 2012 року - 37216,00 грн., 2 квартал 2012 року - 64373,00 грн., 3 квартал 32952,00 грн., 4 квартал 2012 року - 65645,00 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 250829,00 грн., в т.ч.: грудень 2011 року-11948,00 грн., січень 2012 року-8295,00 грн., лютий 2012 року-40429,00 грн., березень 2012 року-33853,00 грн., квітень 2012 року - 47789,00 грн., червень 2012 року - 14615,00 грн., липень 2012 року - 23448,00 грн., серпень 2012 року - 3377,00 грн, вересень 2012 року-4557,00 грн., жовтень 2012 року - 62263,00 грн., листопад 2012 року - 255,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки, ДПІ у м. Полтаві було винесено, зокрема, податкові повідомлення - рішення від 20.12.2013 року:

- № 0001102312, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 172 398,75 грн, з яких за основним платежем - 137 919,00 грн, за штрафними санкціями - 34 479,75 грн;

- № 0001092312, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 181 020,00 грн, з яких за основним платежем - 144 816,00 грн, за штрафними санкціями - 36 204,00 грн. (а.с. 18-19 т. 1).

Із даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Полтавській області.

На підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, співробітниками ДПІ у м.Полтаві у період з 24.02.2014 року по 26.02.2014 року було проведену позапланову виїзну перевірку ПП "Ресурс Трейд-Оіл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, у зв'язку з розглядом поданої підприємством скарги 30.12.2013 року до ГУ Міндоходів у Полтавській області, за наслідком якої складено Акт від 26.02.2014року №1152/16-01-22-04-11/36120882.

При проведенні даної перевірки підтверджено та залишено без змін порушення, встановлені плановою документальною виїзною перевіркою (акт від 29.11.2013 № 1546/16-01-22-06-11/36120882) щодо реалізації товару позивачем на користь контрагентів по цінах нижче ціни його придбання, а саме порушення: п. 44.1 ст. 44, пп.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 269390,00 грн та п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 250829,00 грн.

На підставі вищевказаних висновків позапланової перевірки, рішенням ГУ Міндоходів у Полтавській області про результати розгляду скарги №490/10/16-31-10-04-12 від 27.02.2014 скаргу позивача на вказані податкові повідомлення - рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013 № 0001102312,№ 0001092312 - без змін.

Із даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги №5682/6/99-99-10-01-15 від 31.03.2014 року скаргу позивача на вказані податкові повідомлення - рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 20.12.2013 № 0001102312, № 0001092312 - без змін.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про заниження позивачем у перевіряємий період доходів на суму 689594 грн. та заниження податкового зобов'язання на суму 137919 грн. є необґрунтованими, оскільки контролюючим органом було порушено порядок визначення звичайної ціни, а також не доведено у встановленому законом порядку того факту, що рівень ціни договору, за якою позивач реалізовував продукцію, не відповідає рівню звичайних цін,

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Згідно п.п. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку: передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню).

Відповідно до п. 188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із пунктом 1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" ПК України стаття 39 цього Кодексу, яка встановлює методи визначення та порядок застосування звичайної ціни, набирає чинності з 1 січня 2013 року, а відповідно до пункту 8 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України, у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тому визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін повинно здійснюватися за нормами цього Закону в загальному порядку.

Враховуючи наведене, на час виникнення спірних правовідносин правила застосування звичайних цін були визначені п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, відповідно до п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

У разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Згідно з абзацом 2 пункту 8 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПКкраїни, положення підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо донарахування податкових зобов'язань платнику податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, не застосовується.

Таким чином, якщо не доведено зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору

Обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд України, зокрема в мотивувальній частині Постанови Верховного Суду України від 07.11.2011 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Зап-Екоресурс" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що законом встановлено умови визначення ціни продажу товару як звичайної, які передбачають, зокрема, що така ціна має відповідати рівню справедливих ринкових цін, тобто цін, що діють на одному ринку товарів -сфери обігу товарів, яка визначається, зокрема, можливістю продавця реально і без додаткових витрат продати товар, а також визначатись на підставі інформації про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Згідно із п.13 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817 від 23.07.1998 року, індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом не вивчались статистичні дані стосовно рівня цін за договорами між непов'язаними особами стосовно ідентичних товарів у співставних умовах.

У разі відсутності таких статистичних даних, відповідно п.п.1.20.5-1 п.1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", контролюючий орган для обґрунтування звичайної ціни був зобов'язаний використовувати правила, встановлені національними стандартами бухгалтерського обліку, проте, як вбачається з акту перевірки та підтверджено під час розгляду справи, такі правила не використовувала.

В ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів використання при прийнятті рішень про застосування звичайних цін інформації про укладені на момент продажу договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах, статистичних даних або правил, встановлених національними стандартами бухгалтерського обліку.

З огляду на зазначене, оскільки у податкового органу відсутня отримана у встановленому законом порядку інформація про операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами) на відповідному ринку товарів (робіт, послуг), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звичайною ціною продажу товару має вважатися ціна, встановлена договором.

Враховуючи вищевикладене, при визначенні рівня звичайних цін відповідач діяв не у спосіб, визначений підпунктом 1.20.2 пункту 1.20. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки не використовував інформацію про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах, а використав інформацію про фактичні витрати, понесені відповідачем на придбання продукції, яка була предметом контрактів. Позиція податкового органу про те, що розмір фактичних витрат, понесених на придбання продукції є її звичайною ціною, на думку суду, не ґрунтується на приписах законодавства. Застосування для визначення рівня звичайних цін інших правил не передбачено чинним законодавством України.

Отже відповідачем порушено встановлений законом порядок визначення звичайної ціни, а також не доведено у порядку, встановленому законом, що рівень ціни договору, за якою позивач реалізує продукцію, не відповідає рівню звичайних цін.

Факт реальності господарських операцій з реалізації продукції іншим суб'єктам господарювання підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами та контролюючим органом не оспорюється.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що ціни за якими позивач реалізовував продукцію відповідають рівню справедливих ринкових цін, а сума податкового кредиту на підставі виписаних контрагентами податкових накладних розрахована у відповідності до вимог ПК України.

Відповідно до ч.ч. 4,6 ст. 71 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів відмічає, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції.

З огляду на вищезазначене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства в частині визначення звичайної ціни товарів, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду., та як наслідок, нарахування суми грошового зобов'язання на підставі спірних податкових повідомлень-рішень є незаконними.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення були прийняті не на підставі законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року по справі №816/1542/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі №816/1542/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А.