Рішення № 4021316, 22.06.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2009 р.

Справа № 9/61

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ, просп. Возз'єднання, 15

до відповідача: фермерського господарства "Родючість", Кіровоградська область, Голованівський район, с. Розкішне

про стягнення 64816,50 грн.

Представники сторін:

від позивача - Крамар О.Г., довіреність №3/14 від 05.05.2009 р., представник;

від відповідача - Стахєєв О.О., довіреність б/н від 03.05.2009 р., представник.

Приватним підприємством "Хімагромаркетинг 2000" подано позовну заяву №239 від 01.11.2008 року про стягнення з фермерського господарства "Родючість" заборгованості за договором поставки №Х2-01-0238 від 14.05.2007 року в сумі 64816,50 грн.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні 11.06.2009 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 10:00 год. 22.06.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 22.06.2009 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.2007 року між приватним підприємством "Хімагромаркетинг 2000" (надалі - продавець) та фермерським господарством "Родючість" (надалі - покупець) укладено договір поставки №Х2-01-0238 (надалі - договір №Х2-01-0238 від 14.05.2007 року).

Відповідно до умов договору №Х2-01-0238 від 14.05.2007 року продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити засоби захисту рослин (надалі - товар).

Сторонами узгоджено ціну товару, строки та умови його поставки, а також порядок розрахунків.

Пунктом 1.4. договору №Х2-01-0238 від 14.05.2007 року передбачено, що за бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшено, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати.

Згідно п. 7.1. договору №Х2-01-0238 від 14.05.2007 року він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2009 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

В подальшому сторони домовилися доповнити договір №Х2-01-0238 від 14.05.2007 року додатковим переліком засобів захисту рослин, про що укладено додаткові угоди: №Х2-01-0238ДС1 від 30.05.2007 року, №Х2-01-0303 від 30.05.2007 року, №Х2-01-0238ДС3 від 04.06.2007 року (а.с. 10-12).

Строки оплати за поставлений товар передбачені в п. 2.1. договору №Х2-01-0238 від 14.05.2007 року та додаткових угодах до нього.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №Х2-01-0238 від 14.05.2007 року та додаткових угод до нього передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 75696,50 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с. 13-15).

Однак, відповідач розрахунки за поставлений позивачем товар відповідно до умов договору №Х2-01-0238 від 14.05.2007 року та додаткових угод до нього провів частково на суму 10880,00 грн., сума заборгованості складає 64816,50 грн.

Доказів на підтвердження проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар в сумі 64816,50 грн. у встановлений, договором №Х2-01-0238 від 14.05.2007 року та додаткових угод до нього, строк відповідач господарському суду не надав.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №Х2-01-0238 від 14.05.2007 року в сумі 64816,50 грн. є обгрунтованиими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Родючість" (Кіровоградська область, Голованівський район, с. Розкішне, ідентифікаційний код 24714454) на користь приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (м. Київ, просп. Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30369454) - 64816,50 грн. заборгованості, а також 648,16 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя

О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 24.06.2009 р.