Рішення № 4021337, 16.06.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2009 р.

Справа № 9/64

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/64

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія", м. Київ, вул. Баренбойма, 1

до відповідача: корпорації "Система ССБ" (Виробниче об'єднання), м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19

про стягнення 203081,84 грн.

Представники сторін:

від позивача - Пайос Ю.В., довіреність №7105/2 від 19.12.2008 р., представник;

від відповідача - Іванов С.І., довіреність б/н від 08.11.2008 р., представник.

Відкритим акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія" подано позовну заяву №1931 від 10.04.2009 року про стягнення з корпорації "Система ССБ" заборгованості за договором поставки №87/08-ПР-Т від 18.08.2008 року в розмірі 203081,84 грн., в тому числі: 179654,68 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 20824,13 грн. пені, 2603,03 грн. 3% річних, та покладення на відповідача судових витрат.

В судовому засіданні 28.05.2009 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 10:00 год. 16.06.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.06.2009 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача позов визнав в частині суми основної заборгованості.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

18.08.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Українська гірничо-металургійна компанія" (надалі - постачальник) та корпорацією "Система ССБ" (надалі - покупець) укладено договір поставки №87/08-ПР-Т (надалі - договір №87/08-ПР-Т від 18.08.2008 року).

Відповідно до умов договору №87/08-ПР-Т від 18.08.2008 року постачальник зобов'язується поставити металопродукцію (надалі - продукція), згідно специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в передбачений договором строк та розмір.

Сторонами узгоджено ціну продукції, строки та умови її постачання, порядок розрахунків, а також умови прийому-передачі продукції.

Згідно п. 5. договору №87/08-ПР-Т від 18.08.2008 року оплата кожної партії продукції здійснюється на умовах передоплати в розмірі 100% від вартості відповідної партії продукції. Фактом оплати кожної партії продукції є надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно специфікації №2 від 29.09.2008 року до договору №87/08-ПР-Т від 18.08.2008 року позивачем передано, а відповідачем прийнято обумовлену продукцію на загальну суму 170163,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №ДФК-930003 від 30.09.2008 року, довіреністю №000813 від 30.09.2008 року, рахунком-фактурою №ДФК-926001 від 26.09.2008 року, а також актом прийому-передачі №ДФК-930003 від 30.09.2008 року (а.с. 25-28).

Відповідно до специфікації №2 від 29.09.2008 року до договору №87/08-ПР-Т від 18.08.2008 року оплата за продукцію здійснюється в 100% розмірі протягом трьох календарних днів з моменту відвантаження продукції (а.с. 24).

Однак, відповідач розрахунки за поставлений позивачем товар провів частково на суму 4124,35 грн.

Таким чином, сума заборгованості складає 166039,45 грн., що не оспорюється сторонами.

Доказів на підтвердження проведення оплати отриманого товару в сумі 166039,45 грн. відповідач господарському суду не надав.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 179654,68 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року, а також три проценти річних в розмірі 2603,03 грн. за період з 04.10.2008 року по 10.04.2009 року підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання за договором поставки №87/08-ПР-Т від 18.08.2008 року, яка згідно розрахунку позивача за період з 04.10.2008 року по 10.04.2009 року становить 20824,13 грн.

Господарський суд враховує, що сторонами в пункті 7.3. договору поставки №87/08-ПР-Т від 18.08.2008 року передбачено сплату покупцем пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за порушення строків оплати продукції за кожний день прострочки.

Згідно приписів статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи положення пункту 7.3. договору поставки №87/08-ПР-Т від 18.08.2008 року та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 20169,13 грн. за період з 04.10.2008 року по 04.04.2009 року.

Отже, в частині стягнення з відповідача 655,00 грн. пені в задоволенні позову необхідно відмовити.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 202426,84 грн. заборгованості, в тому числі: 179654,68 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 2603,03 грн. - 3% річних, 20169,13 грн. пені.

В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті 2024,27 грн. державного мита та 310,00 грн. послуг на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, в іншій частині - на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з корпорації "Система ССБ" (Виробниче об'єднання) (м.Кіровоград, просп. Промисловий, 19, ідентифікаційний код 23235177) на користь відкритого акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" (м. Київ, вул. Баренбойма, 1, ідентифікаційний код 25412086) - 202426,84 грн. заборгованості, в тому числі: 179654,68 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 2603,03 грн. - 3% річних, 20169,13 грн. пені, а також 2024,27 грн. державного мита та 310,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя

Дата підписання рішення - 19.06.2009 р.