Рішення № 4021184, 28.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.09 Справа № 13/133

За позовом Малого приватного підприємства "Фірма "Ерідон", с. Музичі Києво-Святошинського району Київської області

до Фермерського господарства "Промінь-ВВМ", с. Д’якове Антрацитівського району Луганської області

про стягнення 381 655 грн. 97 коп.,

Суддя

Яресько Б.В.

Секретар с.з.

Чорна І.М.

За участю:

від позивача

Мотков С.Д. довіреність № 05/01-55 від 05.01.09.;

від відповідача

представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар з врахуванням зміни курсу гривні до її грошового еквіваленту в іноземній валюті та встановленого індексу інфляції в сумі 352 667 грн. 23 коп., річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 8 539 грн. 09 коп., пені в сумі 20 449 грн. 65 коп.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судові засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладених між сторонами Договору поставки від 26.02.2008 року № 455/08/111 (надалі Договір) та додатків до нього від 26.02.2008 року № 455/08/111/1-Н, від 07.05.2008 року № 455/08/111/2-Н, від 12.05.2008 року № 455/08/111/3-ЗЗЗР, від 14.05.2008 року № 455/08/111/4-ЗЗЗР (надалі Додатки), позивач взяв на себе зобов'язання передати відповідачу у власність продукцію виробничо-технічного призначення (надалі Товар), а відповідач прийняти його та оплатити.

На виконання умов Договору позивач за накладними:

- від 14.03.2008 року № 6522 на суму 21 210 грн. 00 коп.;

- від 27.03.2008 року № 6534 на суму 39 409 грн. 80 коп.;

- від 11.04.2008 року № 6547 на суму 63 426 грн. 64 коп.;

- від 29.04.2008 року № 6601 на суму 60 630 грн. 00 коп.;

- від 07.05.2008 року № 6621 на суму 89 839 грн. 98 коп.;

- від 12.05.2008 року № 6623 на суму 27 201 грн. 60 коп.;

- від 14.05.2008 року № 6633 на суму 11 840 грн. 11 коп.,

поставив, а відповідач прийняв Товар на загальну суму 313 558 грн. 13 коп.

Відповідно до п. 3.1. Договору умови оплати визначаються в Додатках, що є невід'ємною частиною цього договору.

Так, умови оплати у Додатках до договору визначені наступним чином.

Відповідно до п. 2.1 Додатків, відповідач сплачує позивачу в порядку попередньої оплати 30 % суми поставки до 01.04.2008 року, решту суми, відповідач сплачує на наступних умовах:

20% від суми поставки до 05.09.2008 року;

25% від суми поставки до 06.10.2008 року;

25% від суми поставки до 27.10.2008 року.

Відповідно до п. 2.2 Додатків, для забезпечення грошового зобов'язання відповідач надає позивачу простий вексель на суму зазначену у в кожному Додатку окремо, із строком платежу по векселю: "За пред’явленням, але не раніше 27.10.2008 року ".

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості від 17.10.2008 року № 43. Вимога отримана відповідачем 22.10.2008 року, що підтверджується здійсненим на вимозі написом директора відповідача.

Відповідач в порушення умов Договору оплату за отриманий Товар здійснив частково в сумі 94 067 грн. 43 коп., в зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 219 490 грн. 70 коп.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 219 490 грн. 70 коп., нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 10 % річних за період з 27.10.2008 року по 17.03.2009 року в сумі 8 539 грн. 09 коп., інфляційних збитків за період з 27.10.2008 року по 02.02.2009 року в сумі 17 998 грн. 24 коп., пені нарахованої згідно п. 7.1.1 Договору за період з 27.10.2008 року п 17.03.2009 року в сумі 20 449 грн. 65 коп. та курсової різниці (зміни курсу гривні до її грошового еквіваленту в іноземній валюті) в сумі 115 178 грн. 29 коп. нарахованої відповідно до п. 2.3 Договору та положень ст. 533 Цивільного кодексу України.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 219 490 грн. 70 коп. є обґрунтованою.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 10 % річних за період з 27.10.2008 року по 17.03.2009 року в сумі 8 539 грн. 09 коп., інфляційних збитків за період з 27.10.2008 року по 02.02.2009 року в сумі 17 998 грн. 24 коп., пені нарахованої згідно п. 7.1.1 Договору за період з 27.10.2008 року п 17.03.2009 року в сумі 20 449 грн. 65 коп. та курсової різниці (зміни курсу гривні до її грошового еквіваленту в іноземній валюті) в сумі 115 178 грн. 29 коп. нарахованої відповідно до п. 2.3 Договору та положень ст. 533 Цивільного кодексу України.

Судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.7 Договору, в разі невиконання відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов’язань передбачених п. 3.3.1 Договору відповідач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь позивача штраф у розмірі 10% річних, якщо інший розмір штрафу не встановлено відповідним Додатком до Договору. Штраф нараховується на всю суму грошових коштів, на яку відповідачу було надано відстрочку в оплаті вартості товару.

Ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторонами в п. 7.1.1 Договору, передбачено, що відповідач за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Договору ціна Товару вказується у Додатках у національній валюті та визначається в залежності від виду товару. Для Товару (ЗЗР, насіння) ціна визначається виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валюти (долар США або Євро) на день підривання відповідного Додатку.

Відтак вище зазначені вимоги є також обґрунтованими, підтверджені наданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 3 816 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Промінь-ВВМ", с. Д’якове Антрацитівського району Луганської області, вул. Комсомольська, 20, ідентифікаційний код 20151741 на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Ерідон", с. Музичі Києво-Святошинського району Київської області, вул Леніна, 16, кв. 82, ідентифікаційний код 19420704, заборгованість в сумі 219 490 грн. 70 коп., 10% річних в сумі 8 539 грн. 09 коп., інфляційні нарахування в сумі 17 998 грн. 24 коп., пеню в сумі 20 449 грн. 65 коп., курсову різницю в сумі 115 178 грн. 29 коп., державне мито в сумі 3 816 грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання рішення

02.06.2009 року