ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.09 Справа№ 2/87
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Цимбалова С.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій”, м. Львів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецбудмонтажпроект”, м. Пустомити про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно на суму 568081 грн. 80 коп.
В С Т А Н О В И В:
Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій”, м. Львів про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно на суму 568081 грн. 80 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 21.04.2009р. призначив розгляд справи на 05.05.2009р., залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецбудмонтажпроект”, м. Пустомити. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 17.06.2009р.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та третьою особою було укладено генеральний договір про наданя кредитних послуг та додатки до нього, на виконання умов якого третій особі надано кошти в сумі 500000 грн. 00 коп. на поповнення обігових коштів. Третя особа зобов’язувалася протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту після закінчення терміну дії договору. Однак, третя особа свої зобов’язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконала, на дату подання позову до суду заборгованість становить 500000 грн. 00 коп. по кредиту, 56551 грн. 40 коп. по сплаті процентів, 3166 грн. 67 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4436 грн. 78 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 3805 грн. 56 коп. комісії згідно умов договору, 121 грн. 39 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії, а всього 568081 грн. 80 коп. Також зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір, згідно умов якого відповідач передає в іпотеку позивачу у якості забезпечення виконання третьою особою генерального договору про надання кредитних послуг нежитлові приміщення. Відповідно до умов договору іпотеки, в разі невиконання або неналежного виконання третьою особою генерального договору про надання кредитних послуг, позивач має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У зв’язку з цим просить стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на заставлене майно на суму 568081 грн. 80 коп.
В судове засідання відповідач та третя особа явку представників не забезпечили, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали, вимог ухвали суду від 21.04.2009р. не виконали, причин неявки не повідомили, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
21 квітня 2008р. між позивачем та третьою особою було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №634/29-18, а також додаткові угоди до нього.
За цим договором кредитор (позивач) зобов’язувався надавати позичальнику (третій особі) грошові кошти в сумі 500000 грн. 00 коп. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання, а позичальник зобов’язувався повертати кредит у строки та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, сплачувати проценти.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди №1 до генерального договору про надання кредитних послуг №634/29-18 від 21.04.2008р., за використання кредитних коштів встановлювалася відсоткова ставка в розмірі 17% річних. Додатковою угодою від 27.06.2008р. з 01.07.2009р. відсоткову ставку змінено на 19% річних.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач з 24.04.2008р. по 03.06.2008р. відповідно до листів-заявок на кредит/транш третьої особи, надав останньому грошові кошти в сумі 500000 грн. 00 коп.
Пунктом 4 додаткової угоди №1 до генерального договору про надання кредитних послуг №634/29-18 від 21.04.2008р. встановлено, що кредит надається на строк з 21.04.2008р. по 20.04.2009р. включно із зниженням максимального ліміту заборгованості відповідно до графіку та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 20.04.2009р. Повне погашення кредиту має бути здійснене не пізніше останнього дня вищевказаного строку.
Відповідно до п. 6 додаткової угоди №1 до генерального договору про надання кредитних послуг №634/29-18 від 21.04.2008р., сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно на пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
Згідно пп. 3.3.4. генерального договору про надання кредитних послуг №634/29-18 від 21.04.2008р., позичальник зобов’язаний сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому у відповідних додаткових угодах до цього договору, але, в будь-якому разі, не більше розміру процентної ставки, встановленого в пункті 1 основних положень цього договору, та комісії в розмірах, зазначених в тарифах, в порядку, визначеному цим договором.
Відповідно до пп. 3.3.8. генерального договору про надання кредитних послуг №634/29-18 від 21.04.2008р., позичальник зобов’язаний на вимогу кредитора у випадках, передбачених цим договором (пп. 2.12.3., 2.14., 2.15., 3.2.6., 3.2.7., 5.4.) достроково, протягом 30 календарних днів від дня отримання вимоги кредитора, повернути кредит, сплатити проценти та/або комісії, а також можливу неустойку (штраф, пеню).
За вих. №09-12/8 від 13.01.2009р. позивач надіслав третій особі претензію про сплату заборгованості, яка залишена останнім без розгляду та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, третя особа свої зобов’язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами по генеральному договору про надання кредитних послуг №634/29-18 від 21.04.2008р. та додаткових угод до нього не виконала, на дату судового розгляду заборгованість третьої особи перед позивачем становить 500000 грн. 00 коп. по кредиту, 56551 грн. 40 коп. заборгованості по сплаті процентів, 3805 грн. 56 коп. заборгованості по сплаті комісії.
21 квітня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір.
За цим договором іпотекодавець (відповідач) передає в іпотеку іпотекодержателю (позивачу) у якості забезпечення виконання позичальником (третьою особою) основного зобов’язання, наступне нерухоме майно:
нежитлові приміщення з керамзіту та бетонних панелей, літера за планом земельної ділянки 1-35 загальною площею 657,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 125 “а”. Вищевказані приміщення належать відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, зареєстровані в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.04.2008р.
Відповідно до п. 1.4. іпотечного договору від 21.04.2008р., основним зобов’язанням є повернення кредиту за генеральним договором про надання кредитних послуг №634/29-18 від 21.04.2008р., сплата процентів та комісій за цим договором, сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов’язання.
Згідно п.п. 2.4.3., 4.1. іпотечного договору від 21.04.2008р., іпотекодержатель (позивач) має право у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов’язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 4.1. генерального договору про надання кредитних послуг №634/29-18 від 21.04.2008р., у разі прострочення позичальником (третьою особою) строків повернення кредиту (його частини), визначеного цим договором та відповідними додатковими угодами та/або сплати процентів та/або комісій, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.
З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 3166 грн. 67 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 4436 грн. 78 коп. та пеню за несвоєчасну сплату комісії в розмірі 121 грн. 39 коп..
Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 2 ст. 575 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Абз. 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.
Якщо вимога за основним зобов’язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов’язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов’язання (абз. 2 ст. 7 Закону України “Про іпотеку”).
Згідно абз. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 7, 33 Закону України “Про іпотеку” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Звернути стягнення на заставлене згідно іпотечного договору від 21.04.2008р. за реєстровим №1380 майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій”, м. Львів, вул. Художня, 4/66 (ідентифікаційний код 13808330), а саме нежитлові приміщення, позначені на плані літерами “1-35”, загальною площею 657,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 125 а, для задоволення грошових вимог Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ, вул. Ковпака, 29 (ідентифікаційний код 00039019) в особі Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Львів, пл. Міцкевича, 10 (ідентифікаційний код 09325011) за генеральним договором про надання кредитних послуг №634/29-18 від 21.04.2008р., в сумі 568081 грн. 80 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій”, м. Львів, вул. Художня, 4/66 (ідентифікаційний код 13808330) на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Київ, вул. Ковпака, 29 (ідентифікаційний код 00039019) в особі Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”, м. Львів, пл. Міцкевича, 10 (ідентифікаційний код 09325011) 5680 грн. 82 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Мазовіта А.Б.
Судове рішення № 4020699, Господарський суд Львівської області було прийнято 17.06.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/87. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: