Рішення № 4020698, 18.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.09 Справа№ 2/88

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Козака Я.В., представника відповідача Татух М.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства “Текстиль-Контакт-Львів”, м. Львів до Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер”, м. Львів про стягнення 2580 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Текстиль-Контакт-Львів”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер”, м. Львів про стягнення 2580 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 21.04.2009р. призначив розгляд справи на 07.05.2009р. В судовому засіданні 07.05.2009р. оголошувалась перерва до 14.05.2009р., ухвалою суду розгляд справи відкладався на 18.06.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що позивач здійснив переказ коштів в сумі 2580 грн. 00 коп. на банківський рахунок отримувача, відкритий відповідачем. Однак, як з’ясувалося в подальшому, рахунок, на який здійснювався переказ коштів, за клопотанням отримувача коштів ще до ініціювання переказу був закритий. Позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення перерахованих коштів, яка останнім не задоволена. У зв’язку з цим просить суд стягнути з відповідача 2580 грн. 00 коп.

В судових засіданнях представник відповідача позов визнав, підтвердив факт поступлення коштів від позивача. Зазначив, що кошти поступили гідно платіжного доручення, в якому були вказані реквізити рахунку одержувача коштів, який на момент переказу був закритий. Відповідачем було ініційовано повернення коштів позивачу, однак, у зв’язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача, переказ коштів не був проведений.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

12 березня 2009р. позивач згідно платіжного доручення №105 перерахував кошти в сумі 2580 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок ТзОВ “Явір Пак”, відкритий відповідачем. Вказаний переказ коштів банком позивача проведений 12.03.2009р., про що свідчить відмітка банку на платіжному дорученні.

Після здійснення цього переказу відповідачу стало відомо, що ТзОВ “Явір Пак” 12.02.2009р. закрило рахунок, на який позивач здійснив переказ коштів.

27 березня 2009р. за вих. №29 позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів в сумі 2580 грн. 00 коп., які були перераховані згідно платіжного доручення №105.

10 квітня 2009р. за вих. №300-2153 відповідач надіслав позивачу лист, в якому підтвердив факт поступлення коштів в сумі 2580 грн. 00 коп. Зазначив також, що кошти обліковані на рахунку 9804 “Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку” та будуть перераховані негайно, після отримання коштів від боржників банку.

Представник позивача в судовому засіданні визнав наявність у відповідача зобов’язання по перерахуванню (поверненню) позивачу коштів в сумі 2580 грн. 00 коп., невиконання якого пов’язане з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку відповідача.

Відповідно до п. 1.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ №22 від 21.01.2004р. (далі - Інструкція), вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов’язкові для виконання ними.

Абзацом 1 п. 2.31. Інструкції встановлено, що банк отримувача зобов’язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, не виявлено розбіжностей.

Абзацом 2 цього пункту передбачено, що банк отримувача зобов’язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок “Кредитові суми до з’ясування”.

Згідно абз. 4 п. 2.32. Інструкції, якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов’язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення.

Відповідальність за шкоду, завдану суб’єктам переказу у разі недотримання цих вимог, покладається на банк, що обслуговує отримувача (абз. 5 п. 2.32. Інструкції) .

Відповідно до п. 2.33. Інструкції, якщо кошти зараховані на рахунок “Кредитові суми до з’ясування” унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку “Кредитові суми до з’ясування” не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст. 193 ГК України, п.п. 1.3., 2.31., 2.32., 2.33. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ №22 від 21.01.2004р. та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер”, м. Львів, вул. Переяславська, 6А (ідентифікаційний код 19159542) на користь Приватного підприємства “Текстиль-Контакт-Львів”, м. Львів, вул. Зелена, 147 (ідентифікаційний код 31215068) 2580 грн. 00 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.