Ухвала суду № 40193835, 23.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 р. Справа № 876/4796/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Костіва М.В.

суддів - Шавеля Р.М., Савицької Н.В.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

04 січня 2013 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 грудня 2012 року № 00022022206 та № 0002212206.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» покликається на те, що в акті №6728/22-6/35495114 від 03.12.2012 року, в якому відповідачем було зафіксовано, що надані позивачем під час проведення перевірки товарно-транспортні накладні від 17.01.2012 року та від 06.02.2012 року без серії та номеру, не вказано до якого подорожнього листа вони виписані, не вказано дату та час виїзду та прибуття до конкретної станції призначення, адресні дані пункту навантаження та розвантаження вказані не в повному обсязі, також не зазначено ПІБ, що дають змогу ідентифікувати особу, яка відвантажила ТМЦ та особу, яка отримала вантаж, відсутні дані про перевізника (адресні дані, код за ЄДРПОУ). В акті також зафіксовано, що позивачем не надано подорожнього листа на водіїв та договорів на здійснення перевезення у випадку, якщо залучався перевізник. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про нереальність господарської операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» та приватним підприємцем ОСОБА_2, а угоди між ними є нікчемними.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби № 0002202206 від 20 грудня 2012 року та № 0002212206 від 20 грудня 2012 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що в ТТН від 12.01.2012 року та від 13.01.2012 року не зазначено серії і номеру, не надано подорожнього листа на водіїв та договорів на здійснення перевезення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, тому відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд проведено за його відсутності

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з приватним підприємцем ОСОБА_2 за період із січня 2012 року по лютий 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією складений акт №6728/22-6/35495114 від 03.12.2012 року, в якому зафіксовано, що ТзОВ «Торговий дім «Аванта» у період з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року отримав за договором поставки №1257-10А від 05.07.2010 року від приватного підприємця ОСОБА_2 товар на загальну суму 661 017 грн. 77 коп., в тому числі ПДВ 110 169 грн. 64 коп.

Проте, в наданих ТзОВ «Торговий дім «Аванта» до перевірки товарно-транспортних накладних від 12.01.2012 та від 13.01.2012 року не вказано до якого подорожнього листа вони виписані, не вказано дату та час виїзду та прибуття до конкретної станції призначення, адресні дані пункту навантаження та розвантаження вказані не в повному обсязі, також не зазначено відомостей, що дають змогу ідентифікувати особу, яка відвантажила товарно-матеріальні цінності та особу, яка отримала вантаж, відсутні дані про перевізника.

Товарно-транспортні накладні від 17.01.2012 року та від 06.02.2012 року не містять серії та номеру, в товарно-транспортних накладних не вказано, до якого подорожнього листа виписані ТТН, не вказано дату та час виїзду та прибуття до конкретної станції призначення, адресні дані пункту навантаження та розвантаження вказані не в повному обсязі, також не зазначено ПІБ, що дають змогу ідентифікувати особу, яка відвантажила ТМЦ та особу, яка отримала вантаж, відсутні дані про перевізника.

Луцька ОДПІ, із врахуванням акту перевірки від 10 липня 2012 року №143/1745/29034913810, зазначає, що у приватного підприємця ОСОБА_2 встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств - постачальників, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів підприємствам - покупцям.

Окрім цього, приватним підприємцем ОСОБА_2 не надано до перевірки жодних підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів, робіт й послуг та первинних документів до них. Не надані податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, документи які засвідчують оплату товару, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця.

З урахуванням наведених обставин, Луцькою ОДПІ зроблено висновок про те, що фінансово-господарська діяльність TзOB «Торговий дім «Аванта» здійснюється з порушенням норм чинного законодавства. Фінансово-господарські взаємовідносини позивача з приватним підприємцем ОСОБА_2 є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, а договір поставки №1257-10А від 05.07.2010 року є нікчемним.

На підставі зазначеного вище акту, Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002202206 від 20 грудня 2012 року, яким за порушення ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 110 169 гривень та застосовані штрафні санкції в розмірі 55 084 гривні 50 копійок та податкове повідомлення-рішення №0002212206 від 20 грудня 2012 року, яким за порушення пп.134.1.1, п.134.1, ст.134, п.135.1, п.135.2, ст.135 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 115 677 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 57 838 гривень 50 копійок.

Суд апеляційної інстанції погоджується із тим, що податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС №0002202206 та №0002212206 від 20.12.2012 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Разом з тим, правові підстави віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України, пунктом 198.1 якої визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХIV (з наступними змінами та доповненнями) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Суд апеляційної інстанції також погоджується із тим, що з аналізу наведених норм чинного законодавства України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що віднесення ТзОВ «Торговий дім «Аванта» до складу валових витрат коштів, витрачених на придбання товару у приватного підприємця ОСОБА_2, а також віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, можливо лише при фактичному здійсненні і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій (зміну активів), яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також встановлено те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (покупець) укладено договір поставки №1257-10А від 05.07.2010 року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (постачальник), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар партіями у відповідності до замовлень Покупця, а останній зобов'язаний його прийняти та провести за нього оплату.

На виконання умов даного договору поставки позивачем у січні-лютому 2012 року придбано у ПП ОСОБА_2 товар - фрукти цитрусові (мандарини, апельсини, лимони та грейпфрути) на загальну суму 661 017, 77 грн., в тому числі ПДВ 110 169, 64 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними(а.с.34-43), товарно-транспортними накладними (а.с.44-47), а також журналом операцій ТзОВ «Торговий дім «Аванта» по клієнту ПП ОСОБА_2 по рахунку 631/04 «розрахунки з постачальникам (овочі, фрукти) за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року» (а.с.62), долученими до матеріалів справи.

Позивачем проведено розрахунок по договірних зобов'язаннях з приватним підприємцем ОСОБА_2, що також підтверджується виписаними ТзОВ «Торговий дім «Аванта» платіжними дорученнями за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року (а.с.48-61) та журналом операцій ТзОВ «Торговий дім «Аванта» з ПП ОСОБА_2 (а.с.62)

З наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних вбачається, що перевезення фруктів з м. Одеса та Херсонської області до м. Луцька здійснювалися приватним підприємцем автомобілем з державними номерами НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 та приватним підприємцем ОСОБА_3 автомобілем «ДАФ» з державними номерами НОМЕР_3 з причепом НОМЕР_4. На кожну партію товару Державною інспекцією з карантину рослин в Одеській області видавалися карантинні сертифікати №75/16-172/ВМ-163626, №75/16-173/ВМ-163605, №75/16-173/ВМ-287881, №75/16-172/ВМ-147688 та №75-03/060/КС-82847, що посвідчували фітосанітарний стан товару (а.с.188-192)

Також матеріалами справи підтверджено, що в подальшому фрукти, а саме: мандарини, апельсини, лимони та грейпфрути були використані позивачем у своїй господарській діяльності - реалізовувалися у роздрібних мережах ТзОВ «Торговий дім «Аванта», що підтверджується зведеними даними про надходження та продаж цитрусових у роздрібній мережі товариства та накладними про переміщення товару (а.с.122-128)

Витрати по взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період, що перевірявся, а саме: з січня 2012 року по лютий 2012 року, на загальну суму 661 017, 77 грн., в тому числі ПДВ 110 169, 64 грн., віднесені позивачем до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування в деклараціях з податку на прибуток за І квартал 2012 року.

На підставі отриманих від приватного підприємця ОСОБА_2 податкових накладних, позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість 110 169, 64 грн. та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий 2012 року.

Отже, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставки товару, а сааме: фруктів цитрусових (мандарин, апельсин, лимон та грейпфрут) відбулися і товар використано в межах господарської діяльності ТзОВ «Торговий дім «Аванта». Судом досліджені наведені вище первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні підтверджують наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача, а відтак, обґрунтованість віднесення до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року сум по взаємовідносинах з приватним підприємцем ОСОБА_2, а також формування податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень та лютий 2012 року.

Первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, нормам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 16.05.1996 року № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за № 293/1318.

Судом також вірно не взято до уваги твердження представника відповідача про те, що господарські операції між ТзОВ «Торговий дім «Аванта» та приватним підприємцем ОСОБА_2 не відбулися чи відбулися з порушенням, тому що ТТН містять окремі незаповнені графи, а саме: не вказано, до якого подорожнього листа вона виписана, не вказано дату та час виїзду та прибуття до конкретної станції призначення, адресні дані пункту навантаження та розвантаження вказані не в повному обсязі, також не зазначено відомостей, що дають змогу ідентифікувати особу, яка відвантажила товарно-матеріальні цінності та особу, яка отримала вантаж, відсутні дані про перевізника, з врахуванням наступного.

Необхідно зазначити також, що недоліки в заповненні ТТН не дають підстав вважати, що господарська операція не відбулася чи відбулася з порушенням, вказівка на час виїзду чи прибуття вантажу із зазначенням дати виписування ТТН не впливає на стан конкретних активів та зобов'язань, збільшення або зменшення яких впливає на податковий облік, коли достеменно відомо, що така операція відбувалася в певний період. Не зазначення номера подорожнього листа чи інших відомостей особами, які перевозили вантаж, є недоліком організації роботи перевізника та підставою для вирішення питання щодо відповідальності таких осіб в межах виконання ними трудових обов'язків, проте не може впливати на висновки податкової інспекції про реальність чи відсутність вчинення господарської операції між суб'єктами господарювання.

Поряд з тим, суд зазначає, що оскільки поставка товару та оформлення товарно-транспортних накладних здійснювалися постачальником, тобто приватним підприємцем ОСОБА_2, а не позивачем, у зв'язку з чим ТзОВ «Торговий дім «Аванта» не може нести відповідальність за правильність оформлення товарно-транспортних накладних.

Отже, зазначені вимоги законодавства позивачем дотримані, всі наявні первинні документи бухгалтерського обліку складені належним чином та підтверджують обставини реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, належними доказами підтверджено факт поставок товару - фруктів, а саме: мандарин, апельсинів, лимонів та грейпфрутів від постачальника та їх перевезення.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено суми по взаємовідносинах з приватним підприємцем ОСОБА_2 до складу валових витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування у податкових деклараціях з податку на прибуток за I квартал 2012 року та суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з приватним підприємцем ОСОБА_2 до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень та лютий 2012 року.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, оскаржувана постанова відповідає закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року в справі № 803/36/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Савицька Н.В.

Повний текст ухвали складений 25.07.2014 року.